Російсько-українська війна повторює совєтсько-фінську

Перед Путіном стоїть нелегкий вибір: або Росія вторгнеться в Україну, або рано чи пізно українці зітруть бойовиків з лиця землі.

Чим довше триває конфлікт на Сході України, тим зрозуміліше стає, що не тільки лідери сепаратистів, але і більшість з цих 15 000 бійців є громадянами РФ. Українська армія перевершує їх численністю – 40-60 000 і демонструє набагато вищий моральний дух. Вони відбили понад 75% території, яку раніше займали сепаратисти. Зайнята російськими військами територія стиснулася до району, що його раніше населяли близько 2 млн осіб.

Незважаючи на це, Захід продовжує вірити в політичне рішення, яке допоможе уникнути прямого вторгнення РФ, сподіваючись, що це також допоможе покласти край російській окупації на Сході.

Але вторгнення російських військ може і не бути успішним. Щоб зрозуміти причини цього, потрібно звернутися до історії, а саме – до совєтсько-фінської Зимової війни 1939-1940 рр.., яка тривала всього 100 днів. Фіни вразили всіх, здобувши перемогу над Сталіном. Українці можуть завдати Путіну ще більшої поразки.

Природа тієї кризи мала спілий підтекст з тим, що відбувається зараз в Україні. Сталін спочатку вимагав частину фінської території. Потім Совєтський союз організував диверсію, скинувши бомби на власний прикордонний пост. Загинуло чотири совєтських солдати, і командування звинуватило у трагедії фінів. Росіяни на Донбасі займаються тим самим. Сталін використав бомбардування як причину для порушення пакту про ненапад, який був укладений раніше з Фінляндією – так само, як Путін порушив договір про дружбу з Україною 1997 року.

30 листопада 1939 р. Совєтський союз напав на Фінляндію, заявляючи, що агресія – це законна відповідь на внутрішні заворушення в країні. На наступний день СССР створив маріонетковий уряд – він мав правити Фінляндією після того, як СССР її завоює. Так звану Фінську демократичну республіку очолював Отто Віллі Куусинен, член сталінського Політбюро. Функції ФДР до болю нагадують нинішні ДНР і ЛНР, хоча Сталін зайшов набагато дальше, визнавши Фінську демократичну республіку.

Оскільки в той час населення Фінляндії налічувало всього 4 млн осіб, Сталін навіть не вважав це війною – це була операція з частковою підтримкою. Тому Сталін доручив це завдання Ленінградському військовому округу, але фінські військові стерли перший загін з лиця землі. Так само росіяни використовують найманців для битв на сході України, а потім ховають їх у безіменних могилах.

Фінам довелося відповісти на напад СССР, не маючи жодної надії на зовнішню підтримку. Міжнародне співтовариство засуджувало СССР. Ліга Націй назвала напад порушенням законодавства і виключила СССР зі свого складу 14 грудня 1939. Але фінам довелося боротися самотужки, як і українцям. Це була дуже кривава війна. За три місяці фінські солдати вбили 127 000 совєтських солдат і втратили 23 000 своїх.

Незважаючи на те, що в результаті число сил вторгнення перевищило 800 000, СССР не вдалося завоювати Фінляндію. Замість того, щоб продовжити жертвувати росіянами, Сталін здався хоробрим фінам. У результаті він зажадав всього 11% фінської території. Не було жодних міжнародних медіаторів – ніхто з міжнародних лідерів не хотів говорити зі Сталіном. Договір був неприємним для Фінляндії, яка втратила частину своєї території, але зате вона змогла зберегти незалежність. Голіаф перемагає далеко не завжди.

Позиції України надійніші, ніж у Фінляндії в 1939 р. Яким би мерзотником не був Путін, Сталін точно був набагато гіршим. Московський піарник Олександр Бородай – теж не сталініст Куусинен. На відміну від Путіна, Сталін користувався такою-сякою міжнародною підтримкою – нацистська Німеччина визнала Фінляндію совєтською сферою впливу згідно з пактом Молотова-Ріббентропа. Сталін хотів повністю завоювати Фінляндію – Путін, схоже, не знає, чого хоче, тому постійно імпровізує. Україна в десятеро більша за Фінляндію, при цьому Сталін був готовий вкласти набагато більше ресурсів в завоювання останньої, ніж Путін планує витратити на війну з Україною. Українські солдати відбили три чверті раніше захоплених територій.

Перед Путіном стоїть нелегкий вибір. Або Росія вторгнеться в Україну, або рано чи пізно українці зітруть бойовиків з лиця землі. Путіну варто було б повчитися у Сталіна: іноді краще втратити лице.