www.ji-magazine.lviv.ua

Хоча економіка України вже вийшла зі стану вільного падіння, вона все одно залишається у важкому становищі. ВВП країни скоротилося на 6,8 % в минулому році і за прогнозами скоротиться ще на 9 % цього року – повна втрата дорівнюватиме приблизно 16 % протягом двох років.

У той час, як деякі явища починають стабілізуватися – знецінення гривні усунуло дефіцит поточного рахунку країни, а масивне бюджетне коригування привело державний бюджет України до балансу в реальних касових залишках балансу в другому кварталі цього року – ситуація залишається нестійкою.

Основні нинішні економічні проблеми України – не доморощені: вони є результатом російської агресії. Цей агресивний східний сусід анексував Крим, спонсорував повстанців у Східній Україні, почав торговельні війни, періодично припиняв подачу природного газу, а зараз загрожує фінансовою атакою. Поки Україні якимось дивом вдавалося витримати цей тиск без великої міжнародної підтримки, але країна відчайдушно потребує допомоги.

Анексія Криму в березні 2014 р. вилучила 4% ВВП України. З того часу проросійські збройні сили окупували території Східної України, на яку припадало 10% ВВП країни в 2013 році. Виробництво Донбасу обвалилося на 70% за наступні місяці, і це коштувало Україні близько 7% ВВП на 2013 рік.

Починаючи з 2013 року, російські торговельні санкції скоротили експорт України в Росію на 70% – що на 18% знизило загальний обсяг експорту України. Тільки минулого року експорт України в Росію – який включав машинне устаткування, сталь, сільськогосподарські товари та хімікати – скоротився наполовину. Матеріально-технічні питання, відсутність комерційних зв’язків і спеціалізація деяких продуктів означає, що товар не могли перенаправити в короткостроковій перспективі. Я підрахував, що втрати швидше за все відповідають 6% зниження ВВП України.

Бізнесмени по всьому світу знають про російський напад на Україну, і не дивно, що мало хто хоче вкладати кошти в зону військових дій. Внаслідок цього Українські чисті прямі іноземні інвестиції, яких було трохи більше 3% ВВП до початку бойових дій, випарувалися. Це означає на 3% скорочення ВВП. Крім того, Україна зіткнулася з газовою війною. Фінансовий напад може бути ще попереду.

Крім Криму, можна спробувати консервативно підрахувати Українські економічні втрати від агресії Росії. Близько 7% – від виробничих втрат в окупованій Східній Україні, 6% – від втрат у результаті торговельних санкцій, і ще 3% від втрачених прямих іноземних інвестицій. Разом це становить 16% ВВП, це і є загальна сума, яку Україна за оцінками втратила з початку 2014 до кінця цього року.

Безперечна, але незаявлена ціль Росії – переконатися, що демократична Україна не впорається з проблемами і в той же час не бути прямо винними у втручанні. Це призводить до важливого висновку: Україна – не винуватець, а жертва, і ставитися до неї потрібно відповідно. Проти військової агресії недостатньо лише стабілізації шляхом кредитів: потрібна і військова підтримка.

Европейським країнам слід зрозуміти, що є мало причин вважати, що російська загроза обмежується Україною, якщо враховувати, що Кремль брязкає зброєю в Прибалтиці та на Балканах. Відкриті або приховані поставки зброї в Україну до початку Російського нападу мають бути пріоритетом для Европи.

1 липня Росія відкрила новий фронт економічної війни проти України, коли енергетичний гігант Газпром, який є здебільшого власністю Російської держави і знаходиться в рабстві у російської зовнішньої політики, вирішив в односторонньому порядку відрізати газопостачання України. Враховуючи глобальний надлишок газу, Европа може прямо сказати Росії, що її корупція вже неприйнятна. Зокрема, Европейська комісія повинна наполягати на тому, що Україна має продовжувати імпорт газу від «Газпрому» з метою збільшення поставок в европейські країни.

Крім того, економічна війна зменшує шанси України впоратися з надзвичайною гуманітарною ситуацією, яку створила російська агресія: більше шести тисяч громадян вбито, десятки тисяч поранено, і 1,3 мільйона чоловік внутрішньо переміщені особи. Міжнародне співтовариство на чолі з ЕС мають надати значну гуманітарну допомогу.

Українська стабілізаційна програма разом з Міжнародним валютним фондом – всебічна, але у неї не вистачає фінансування. Необхідний додатковий кредит приблизно на 10 млрд доларів, щоб збільшити міжнародні резерви України і стабілізувати валюту так, щоб елементи управління можна було скасувати. Ці гроші мають прийти від ЕС і США. Тим часом, ЕС повинен зробити торговельну війну Росії проти України головним аргументом для будь-яких торговельних переговорів з Кремлем. Йому також варто скасувати инші строгі квоти на імпорт українських товарів.

Нарешті, потрібно знайти і розпочати всі легальні шляхи, по яких можна переслідувати Росію. Санкції проти нерозлучних друзів президента Росії Владіміра Путіна потрібно не тільки продовжити, але і поглибити. США повинні слідувати своєму успіху у справі ФІФА і викрити злочинців в уряді колишнього президента України Віктора Януковича та наближених Путіна. Враховуючи, що багато з них мають міжнародні банківські рахунки в доларах США, їх можна змусити нести відповідальність за їхню поведінку за американськими правилами. Україна не повинна протистояти Росії сама.