www.ji-magazine.lviv.ua

Тарас Чорновіл

Події під Верховною Радою і всередині її мали очевидний вплив на те, що зараз відбувається на сході України. Але не тільки вони, є й инші чинники. Перш за все – фактор ставлення до Путіна і більш жорсткої позиції Заходу.

Америка порівняла Росію з армією ІДІЛ, Европа зважилася нарешті продемонструвати Путіну повну відверту неповагу – це проведення переговорів у форматі «без Путіна» і ставлення його перед фактом після цього.

Це викликало у Росії абсолютно зрозумілу реакцію – істерику Лаврова: вони почали брехати, що взагалі це не нормандський формат, а там просто поспілкуватися вирішили инші лідери. Мовляв, це їхня справа, а нормандський формат – тільки з Путіним. Але сигнал вони проковтнули, і до Росії ставлення тепер инше, і менше страху перед нею.

Прийняття цих змін було дуже невигідне Росії. Ми це бачили. Але Захід дуже чітко акцентував, що він приймає ці рішення як абсолютно правильні і прийнятні: і зміни в Конституції, і законодавство стосовно місцевого самоврядування на окупованих територіях. Цього їм достатньо, і в цій ситуації бути однією проти всіх Росії, звичайно, складніше.

Для кого старався Тягнибок під Верховною Радою?

Сергій Клімовський

До того ж, вони постійно використовували позицію Німеччини, яка зводилася до таких слів: «Німеччина – федеративна держава. Чому Україна не може бути федеративною?» Зараз Німеччина визнала, що Україна не може бути федеративною державою. На цьому питання закрили.

Прийняття цих змін було торпедоване, частково – Росією. З иншого боку, їм не залишалося нічого иншого, окрім як зрозуміти, що це вже консолідована позиція, і воювати проти неї буде набагато складніше. Це теж зіграло свою роль.

Росія давним-давно хоче, щоб події перенеслися з фронту вглиб України, щоб тут відбувалося все: і кровопролиття, і непорозуміння, і міжусобиці. Головне – щоб усе це робили ті політичні сили, які з нею не пов’язані: українські ультрас. Я переконаний на 200%, що в Росії дуже добре знали, що відбуватиметься під Верховною Радою.

Я не хочу сказати, що «Свобода» працювала безпосередньо з Росією, але у мене є підстави вважати, що Тягнибок через сімейні зв’язки і кадебістське минулого свого батька висить на гачку у ФСБ. Я в цьому майже переконаний, але я не можу цього стверджувати.

Росія на 100% знала, що буде відбуватися під Верховною Радою, і всі акції «Свободи» були якимось чином координовані. Тому вона могла зробити перепочинок на Донбасі, щоб відтінити і більш чітко показати, що діється всередині самої України.

Якби вони (проросійські терористи) 1 вересня обстріляли українські населені пункти, і – не дай Бог! – в якійсь школі загинули б діти, весь світ зараз говорив би про це. А так він обговорює, що в Україні мало не громадянська війна, і як тут «ура-патріотичні» організації воюють проти влади.

Це ж найкращий подарунок для Росії! Вони там були б повними ідіотами, якби «змазали» картинку, яку «намалювала» для всього світу «Свобода» своїми дурними обстрілами. Ніякий обстріл на сході і ніяка атака не дала б для Росії такого позитивного ефекту, як дала «Свобода» під Верховною Радою.

Що знають і чого бояться ті, хто відмовився голосувати за «особливий статус» Донбасу

Олена Трибушна

А далі у нас одне з двох. Якщо ця влада може захищати себе від внутрішнього ворога, то ще до кінця тижня ми побачимо повідомлення Мін’юсту про передачу до суду подання на скасування реєстрації ВО «Свобода», дізнаємося про арешт Тягнибока і групи осіб, також дізнаємося і про розпуск батальйону «Січ». Але, якщо влада не в змозі захиститися, рано чи пізно у нас будуть такі міжусобиці в країні, що треба буде пакувати валізи і виїжджати.

Російська агресія на сході буде квіточками в порівнянні з тим, що творитимуть всякі ідіоти всередині країни. Це дуже добре, що ми не Росія, що ми любимо критикувати і вміємо ставитися до своєї влади скептично, але коли народ готовий підтримати будь-якого мерзотника, авантюриста і вбивцю, якщо він розповість, що влада погана, ця країна безнадійна. Поки, слава Богу, таких ознак немає, але що буде далі – Бог його зна.