www.ji-magazine.lviv.ua

Іґорь Дмітрієв, політолог,
політичний оглядач газети «Версия. Совершенно секретно» (Росія)

Що відбувається зараз в ісламському світі? Звідки взявся спалах радикального насильства? Я пропоную розглянути незвичну гіпотезу. Одразу попереджую, що розмірковую як історик і політолог, а не як мораліст... Отже. Як на мене, зараз починається ісламська протестантська Реформація – як кілька століть тому аналогічна в християнстві. Світова історія рухається циклами і збігається до дрібниць.

Тоді, в XVI-XVII ст., в християнстві виник протестантський рух, представники якого звинувачували Церкву в розкоші, а владу – у продажності, жадібності і егоїзмі. Під такими ж гаслами зараз піднялася хвиля радикального салафізму (ваххабізму). Народний бунт низів проти несправедливості світу. Як і тоді, гранично жорстокий.

Це зараз здається, що протестанти завжди були такими мирними і законослухняними. На жаль, ті, перші, протестанти були радикалами. Знищували цілі міста, спалювали живцем священиків і багатіїв. Мартін Лютер жахався цього і намагався зупинити заколотників. Даремно. У Празі за рік збудували нову міську стіну, аби захиститися від армії гуситів (протестантів). Розпочаті протестантами війни спустошили половину Европи. Взяти хоча б криваву Тридцятирічну війну в Німеччині. А у Великобританії армія англійців-протестантів потопила в крові католицьку Шотландію (пам’ятаєте цю історію війни двох сестер – Марії Стюарт і королеви Англії?).

А що було потім? Запал пасіонарних головорізів спав – разом з колишньою формацією. Европа перейшла від феодальної формації до нової, капіталістичної. Її прапором став протестантизм. Тобто реформоване, модернізоване християнство. Більш світське, ніж раніше...

Минуло кілька століть. Можливо, нинішня формація увійшла в перманентну і посилену кризу. Транснаціональні корпорації руйнують планету, згрібаючи все в кишеню обмеженої еліти. Росте прірва між ними і всім світом. Надута, як мильна бульбашка, економіка «повітря» – ф’ючерсів, опціонів, тобто перепродажів фікції, а не товарів. Фінансова і фондова глобальна криза. З кожним роком ситуація на планеті стає все катастрофічнішою. Скоро не вистачатиме водних ресурсів. Росте цілком справедливе невдоволення мас нинішньою ситуацією у світі...

За аналогією з подіями тієї Реформації, нинішня релігійна війна теж відбувається не зовні, а всередині – цього разу всередині ісламського світу. Ваххабіти, салафіти воюють з шиїтами і помірними сунітами. До Заходу долітають лише бризки... Одночасно з цим, на противагу (!) радикалізму, відбувається модернізація ісламу.

Прийнято ісламську «Доктрину проти екстремізму», що встановлює принципи толерантності стосовно всіх невіруючих. Відомі теологи каїрського університету Аль-Азхар – найавторитетнішого у світі ісламу – уже говорять про необхідність по новому читати Коран, скасувати багатоженство, надати чоловікам і жінкам рівні права і т.п. В адміністрації президента Татарстану висунули концепцію «евроісламу» – в тому ж дусі. Навіть в Саудівській Аравії цього року жінки вперше брали участь у виборах – як виборці і як кандидати... Загалом, модернізація, як раніше в християнстві.

Можливо, радикальні ісламісти грають зараз ту ж історичну роль глинобитного знаряддя, як і такі ж радикальні християни кілька століть тому. Відбувається перебудова системи – до нового ладу. Чиста аналогія... ... Новий Світ не буде ісламістським. Навпаки! Світ, вибудуваний в Европі на хвилі радикального християнства, не став «інквізиторським». Навпаки – більш гуманним, ніж раніше.

Християнство пом’якшало, модернізувалося. Те ж саме буде, хочеться вірити, і зараз. Сформується новий, справедливіший світ. Світ самоорганізації знизу, горизонтальних зв’язків, без держав, кордонів...

При зіткненні фундаменталізму і реформації, сподіваюся, першим піде в небуття ісламський маргінал. Як і кілька століть тому. Важливо також очистити іслам від нав’язаного йому чоловічого шовінізму. Такого ж штучного, як у християнстві. Думаю, що ісламський «Код да Вінчі» ще чекає свого автора...

Звичайно, як кажуть китайці, «не дай Бог жити в епоху змін». Так само, мабуть, відчували себе европейці в XVI-XVII ст. Але від законів історії не втекти. З кожним етапом глобальної зміни формацій людство поліпшується, піднімається на новий рівень розвитку. Нещодавно з донькою дивився «Вишневий сад» Чехова. Так само Раневська і Гаєв не розуміли, що старий світ валиться. Переживали... «Another world is possible»?

http://hvylya.net/analytics/history/sobyitiya-na-blizhnem-vostoke-povtoryayut-evropu-chetyiryohvekovoy-davnosti.html