www.ji-magazine.lviv.ua

Сьогодні Україна — це країна повна натхнення та ентузіазму до реформ, до змін, до нової реальності. Це дуже короткий та нетиповий період життя будь-якої держави, адже люди не часто бажають змінювати навколишнє життя. Зміни — це завжди болісні перетворення того, до чого ти звик, зміни — це завжди довготривалий процес адаптації до нових умов. Будь-яка компанія підтвердить — інтеграція навіть найкращих ідей у діяльність проходить без підтримки, а частіше з активною протидією персоналу. Це пов'язано перш за все з тим, що там де громада та об'єднання отримують у довгостроковій перспективі, у короткостроковій втрачають індивіди.

Сьогодні нашій країні необхідно перебудувати економіку, змінити відношення з бізнесом, зменшити соціальне навантаження, збільшити самодостатність громад. Це все реформи, які потребують часу та багато зусиль, але Україна саме сьогодні готова до них.

Ми живемо в унікальний історичний період, коли люди насправді бачать недоліки державної конструкції, але разом з тим у них є чудові приклади європейських систем, які говорять про те, що все може бути зовсім інакше. Ми вміємо та хочемо вчитися, ми хочемо змін, але нам потрібно завершити перехід влади від олігархії до експертного середовища.

Я бачу мою країну, як країну сільського господарства, яка любить землю та чудові сільські краєвиди. Урбанізація України має піти у зворотньому напрямку, тому що невеликі міста мають дуже багато переваг, у порівнянні з перевантаженими обласними мегаполісами. Але для цього потрібно багато зробити у питаннях культури, інфраструктури, систем управління громадами. Ми повинні врятувати сільські традиції, духовність, обряди, щоб налагодити процес передачі цінностей з покоління в покоління. Україна — це перш за все села, а не радянські “хрущовки”.

Також Україна — це потужний IT-центр, який має гігантські перспективи для розвитку. Всі мої друзі так, чи інакше пов'язані з IT і ця співпраця має посилюватися. Крім того, я вважає українські програмісти можуть зробити багато для розбудови внутрішніх комунікацій для того, щоб наша країна навчилася розмовляти всередині, ділитися “кращими практиками” та розвиватися.

Особливе місце в новій Україні я бачу за освітою та наукою. Ці сфери дуже цінуються у всьому світі. Ми маємо знаходити бюджети та кошти, щоб українці володіли найкращими технологіями та знаннями, адже це запорука розвитку та прогресу. Саме наукові винаходи можуть допомогти українським компаніям посісти поважне місце на всесвітніх виставках та фондових біржах. Україна має стати науковим майданчиком для міжнародних конференцій та подій, привертаючи увагу інвесторів та нових партнерів.

Коли я пишу про інфраструктуру України, кожен може уявити діряві труби та дороги, і це реальні проблеми, які неможливо вирішити враховуючи недоліки українського законодавства та корупційної складової. Тому важливим елементом нової України має стати нова система противаг, в якій важливі проекти будуть реалізовуватися не державою чи місцевою владою, а на публічних тендерах з залученням міжнародних експертів, аудиторів, інвесторів. Україна має вийти на міжнародний рівень у питаннях антикорупційного законодавства та стати привабливим об'єктом для інфраструктурних інвестицій.

Торкаючись інфраструктури важливо нагадати про велоінфраструктуру. Сьогодні велосипедист не має прав на дорозі. Ми всі знаємо випадки наїзду та травмування велосипедистів без юридичних наслідків для водіїв. Їздити на велосипеді по дорогам міст є небезпечним та некомфортним. Тому Україна повинна перейняти досвід велоінфраструктури Європи та Америки, та перетворитися у країну велосипедного туризму. 

Наступне питання у трансформації України — це енергетика. Ми маємо долучитися до всесвітнього руху за підтримку питань Кіотського протоколу та впровадження нових альтернативних джерел енергії. Крім того, особливої уваги вимагає питання енергоефективності та збереження енергії. Україна виробляє величезні об'єми енергії, але через недоліки системи ми втрачаємо ще більш вражаючи об'єми. Тому я бачу Україну майбутнього, як зелену країну, яка поважає природу та дбає за повітря, яким дихають українці.

Україна — це східна Франція у питанні їжі. Українські лани та ферми здатні задати нові норми здорового харчування у Європі і це справжній виклик європейським консерваторам. Українські сири, молоко, м'ясо, пшениця, олія — це все божі дари, які здатні бути конкурентоспроможними та мати найвищі показники якості. Для цього нам необхідні технології, системи управління якістю та загальний менеджмент європейського рівня. І я, як економіст та менеджер за освітою, впевнений, що у нашої країни є до цього потенціал та спроможність. Україна може стати годівницею Європи, якщо цього захоче.

Особливу увагу я хотів би приділити туризму в Україні. Ми маємо гори, озера, степи, ліси, лимани, крім природного багатства — українська історія, архітектура, творчість — це все туристичні коштовності, які мають лягти у середину нових культурних індустрій в нашій країні. Музеї, екскурсійні програми, інформаційні центри, брендінг міст — це все перші кроки у величезний світ культури та моди, який може зробити Україну однією з найпопулярніших культурних осередків світу. Сьогодні існує безліч способів зробити нашу країну більш відвідуваною, більш цікавою. Для цього ми маємо зрозуміти, що міста мають бути комфортними, системи міського транспорту інтуїтивно зрозумілими, мають бути створені карти, системи поміток, туристичні центри, можливість оренди всього, що потрібно іноземцю, щоб почуватися, як дома. Україна може бути гостиною та ввічливою не тільки з родичами, але з гостями нашої країни. Для цього звісно вона має бути щонайменше англомовною. І це є викликом для росту та розвитку.

Це все точки для руху українців. Для руху громадянського суспільства, для руху громад та громадських об'єднань. Незважаючи на купу наших культурних недоліків, ми знайшли в себе сили об'єднатись та  розпочати прямувати у раціональний, західний світ, де праця винагороджується відповідно до витрачених зусиль, де ідея, має власника, а бізнес можна відкрити протягом десяти хвилин та невеликого ноутбука. Цей світ має великі обмеження та мінуси, у порівнянні з свободою хаотичної та корумпованої України, але я вірю, що це єдина справжня можливість до створення самостійного суспільства, яке відповідально відноситься до себе та навколишнього середовища, а також здатне творити національну політику не будучи політикою.

Сьогодні у України є шанс стати центром розвитку для сходу Європи, додати новий зміст до європейської хартії цінностей та свобод, своє бачення майбутнього. Українська революція довела, що українці вірять, що саме вони творять історію, а не доля та фаталізм. Це одна з найпрогресивніших ідей людства, яка допомогла перемоги рабство, феодалізм, імперії та царства. Сьогодні людина знаходиться в центрі уваги. Тому я думаю, що гуманізм та лібералізм, які українці отримали у спадок, це ті орієнтири, за які ми маємо триматися.