www.ji-magazine.lviv.ua

5-15 листопада, 2015 року у Львові відбулося непересічне свято - IV Міжнародний фестиваль «Відкриваємо Падеревского». Фестиваль присвячений непересічній постаті світової музики і водночас дипломатії та політики, постаті Ігнація Яна Падеревского.

Цьогоріч участь у фестивалі брали такі світової слави диригенти, як Кшиштоф Пендерецкi та Анджей Бауер.

Однак фестиваль це не тільки музика. Це і доволі жорсткі політологічні дискусії, організовані Журналом «Ї». А також відзначення особистостей, які внесли найбільший вклад у розбудову сучасних українсько-польських стосунків.

Цьогоріч доктором honoris causa Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка став Кшиштоф Пендерецкi.

Кшиштоф Пендерецкi

А високу відзнаку імені Ігнація Яна Падеревского отримали три номінанти – колишній генеральний консул РП у Львові Ярослав Дрозд, український перекладач, літературознавець Віктор Дмитрук, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Леонід Фінберг.

Ярослав Дрозд

Для того, щоб познайомити широку публіку, яка не була в Львівській опері, де відбувалася церемонія вручення цієї високої нагороди, наводимо лаудацію – представлення, яке зробив високошанованим номінантам, головний редактор Журналу «Ї» і член Капітули відзнаки імені Ігнація Яна Падеревского Тарас Возняк:

Шановні Пані та Панове,

Висока капітула польсько-українського/українсько-польського фестивалю та відзнаки імені Ігнація Яна Падеревского доручила мені представити наших цьогорічних номінантів. Це люди, які на наш погляд всім своїм життям засвідчили свою посвяту українсько-польському/польсько-українському поєднанню.

Сьогодні в Парижі сталася трагедія, яку породила ненависть. Багато з нас може запитати себе, а чи доцільно сьогодні продовжити наш українсько-польський фестиваль імені Ігнатія Яна Падеревского.

Переконаний, що так. Чому? Та тому, що саме такі заходи, як українсько-польський фестиваль імені Ігнатія Яна Падеревского і покликані упереджувати такі ексцеси ненависті, який стався в Парижі.

Саме такі заходи, як українсько-польський фестиваль імені Ігнатія Яна Падеревского і можуть нас врятувати від того хорору, який може наступити, коли млини ненависті запрацюють на повну силу.

І тим більш важливо вшанувати тих, хто величезну частину свого життя поклав на те, щоб ці млини ненависті між народами та між людьми не працювали. Міжнародне примирення та поєднання це щоденна мозольна праця. І цьогорічні номінанти українсько-польської відзнаки імені Ігнатія Яна Падеревского є великими трударями на цій ниві:

Віктор Дмитрук

Маю честь та приємність представити, зачитати лаудацію номінанта премії Віктора Дмитрука

Віктор Дмитрук, український перекладач, літературознавець.

Викладач історії світової літератури, англійської філології у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та Національного університету «Львівська політехніка». З середини 1990-х займається художніми й науковими перекладами з англійської та польської мов.

Виховав цілі покоління перекладачів. Віктор Дмитрук є живою легендою львівського і не тільки львівського перекладацького співтовариства.

Тільки з польської мови він переклав: Лешека Енгелькінга, Збігнєва Герберта, Адама Загаєвського, Вєславу Шимборську, Тадеуша Ружевича, Юзефа Гартвіга, Барбару Скаргу, Войцеха Балуса, Антонія Плютинського, Ольгу Токарчук, Богуслава Бакулу, Болеслава Лесмяна, Магдалену Туллі, Яцека Бохенського.

І нарешті культового роману Яна Потоцького «Рукопис, знайдений у Сарагосі».

Підготовані до видання наступні книжки Вєслави Шимборської, Тадеуша Ружевича, Юзефа Гартвіга, Адама Загаєвського, Єжи Стемповського, Станіслава Пшибишевського, Павла Хюлле.

З англійської мови Віктор Дмитрук переклав:

Фрідріха Августа фон Гайека, Барбару Скаргу, Нейла Смелзера, Томаса Гілланда Еріксена, Френсиса Фукуяму, С'юзан Зонтаг, Іена Мак'юена, М. Дж. Гайленда, Річарда Дж. Еванса, Білла Клінтона.

Леонід Фінберг

А тепер маю честь та приємність представити, зачитати лаудацію номінанта премії Леоніда Фінберга.

Якщо бути коротким, то можна просто сказати, що Леонід Фінберг є людиною-інституцією.

Однак він більш ніж гідний розширеної лаудації.

Отож Леонід Фінберг – соціолог, дослідник культури, з 2006 р. і до сьогодні – директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА).

Автор підпільного дослідження про правову культуру радянського суспільства на прикладі обговорення«брежнєвської» Конституції 1977 р.

Член редколегії, з 2011 р. і головний редактор альманаху «Єгупець».

Співредактор часопису «Дух і літера».

Організатор та керівник Міждисциплінарного гуманітарного семінару ім. І. Лисяка-Рудницького у Києві.

Видавець разом з Констянтином Сіговим більш ніж 500 книг видавництва «Дух і Літера» НаУКМА – інтелектуальної класики ХХ ст.: текстів Ханни Арендт, Михайлини Коцюбинської, Поля Рікера, Романа Шпорлюка, Ярослава Пелікана, Леоніда Череватенка, Сергія Аверінцева, Івана Дзюби, Сергія Параджанова, Тімоті Снайдера, Чеслава Мілоша, Світлани Алексієвич, Валентина Сільвестрова, Бібліотеки спротиву, Бібліотеки надії – одного з найцікавіших видавничих проектів останніх років, тощо.

Нагороджений 2007 року «За інтелектуальну відвагу» орденом Журналу «Ї» за «видання найбільшої в Україні серії філософсько-релігійних і інтелектуальних текстів та за організацію конструктивного інтелектуального українсько-єврейського діалогу»,

А в 2013 році – нагородою Фундації Антоновичів «За внесок в українську культуру».

Тільки з польської мови видавництво переклало та видало більше 30 книг: Чеслава Мілоша, Збігнєва Герберта, Януша Корчака, Бруно Шульца, Юліана Тувіма, Станіслава Єжи Лєца, Адама Міхніка, Юзефа Тишнера, Яцека Куроня, Єжи Гедройца, Богуміли Бердиховської, Олі Гнатюк

Леонід Фінберг видавець фундаментальної книги Маріуша Коженьовського про «Польські адреси Києва»

Він був одним з інспіраторів відкриття у Києві пам’ятної дошки видатному польському педагогу та письменнику Янушу Корчаку.

Сьогодні наш номінант допомагає відкрити у Києві пам’ятну дошку головному ідеологу польсько-українського примирення - Єжи Гедройцю.

А ще ініціювання та участь у підготовці низки документальних та телевізійних фільмів про Другу світову війну, про Михайлину Коцюбинську, Ольгу Рапай-Маркіш, Романа Корогодського… Редактор та організатор Проекту «Календар подій української історії та культури» на Espreso TV та діалогів про книги та мистецькі події на Ukrlife TV та організатор більш ніж 50-ти артистичних та історико-культурних виставок у музеях та галереях України та світу…