www.ji-magazine.lviv.ua

- Володимире, як ви оцінюєте результати саміту G20 в Туреччині?

- У вересні в Нью-Йорку Обама знайшов спосіб використати Путіна в «сирійському сюжеті». Це зовсім не те, про що марив російський президент, але повертатися додому з пустими руками він не міг – довелось погоджуватися. У результаті Росія сьогодні в Сирії виконує два основні завдання: 1) обмежує вплив на Дамаск Ірану і Хезболли; 2) грає роль прокладки між Західною коаліцією і Асадом. Що ж стосується власне військової присутності РФ, то вона там мізерна, і має швидше піарівські, ніж стратегічні завдання. І за цю, загалом, паршивеньку роль, Путіну довелося пообіцяти неухильно дотримуватися мінських домовленостей. Потім були дві вкрай підозрілі диверсії – у небі над Синайським півостровом і в Парижі, які російська сторона використовувала для того, щоб вписати себе в коаліцію. У той же час, на Донбасі почалася планомірна ескалація напруження. Додайте до цього прозорі натяки на те, що країни коаліції приречені на серію кривавих терактів, якщо не приймуть до своїх лав Росію. (Загроза дуже серйозна, якщо врахувати північнокавказьке походження верхівки ІДІЛ і очевидний проІДІЛівський характер російського бомбардування.) Плюс масштабна кампанія в західних ЗМІ, в ході якої Росію представили незамінним союзником коаліції. Плюс Берлусконі і Саркозі. І різкий «гуманітарний розворот» в Москві – нікчемні «гейропейці», раптом стали, мало не рідними братами. І навіть у Барака Обами знайшлись якісь людські риси... Однак, незважаючи на всі ці неабиякі зусилля – нова угода, укладати яку Путін прилетів в Туреччину, і яка включала в себе офіційне визнання його повноцінною «білою людиною», провалилась. Що ж стосується Донбасу, то повернення на «мінські рейки» хотіли пов’язати зі зняттям санкцій... Зараз вже можна констатувати, що і тут путінський план повністю провалився. На всі 100%.

- А як тоді сприймати повідомлення Держдепартаменту про те, що Путін і Обама зійшлися на тому, що «Сирії необхідна зміна влади» – це означає «злив» найкращого сирійського друга Путіна?

- Путіну нагадали про те, для чого його впустили в «сирійський город», і веліли продовжувати обходжувати Асада. От і все. Не можу уявити: як ще можна зрозуміти це абсолютно недвозначне формулювання.

- Взагалі наскільки доленосними можна вважати серію терактів, що відбулися в Парижі ввечері в п’ятницю? От Папа Римський вже заявив про початок Третьої світової війни...

Як зупинити агресію Кремля на цьому етапі

Сергій Клімовський

- Для Европи вони, звичайно, не пройдуть без наслідків, але наслідки ці будуть зовсім не такими, яких очікують у Москві. Скажімо, ставка на різке зростання популярності Марін Ле Пен і Ніколя Саркозі, напевно, не зіграє. Можливий тільки короткостроковий сплеск. Насправді, це унікальний шанс для лівих і, зокрема, для Олланда, який демонструє несподівану зібраність і жорсткість. Активізація французької армії в Сирії також буде на його користь. І не треба недооцінювати французьких мусульман, які зараз під ударом. Думаю, вони будуть дуже старатися показати себе патріотами своєї країни. Взагалі, домінуючий тренд сьогодні у Франції – консолідація нації, а не розмежування. У цьому контексті Саркозі та Ле Пен виглядають, як релікти – «гості з минулого». Навіть якщо на перший переляк багато французів відреагували по-старому, майбутнього у політиків-ксенофобів немає.

- Повертаючись до ситуації в Україні: як можна пояснити загострення ситуації на сході цієї країни, коли українська влада вже говорить про фактичний зрив Мінська.

- Дуже просто: думали, що такий підвішений стан, коли Мінськ де-факто зірвали, а де-юре ще ні – може стати додатковим козирем під час переговорів. Кремль більше півтори року використовує тільки два «дипломатичні» інструменти: блеф і шантаж. Вони давно вже не працюють, але нічого иншого Путін робити не вміє. У результаті, керівництво ЕС і прем’єр-міністр Австралії в спільній заяві не тільки зажадали дотримання мінських домовленостей, але й окремо висловилися стосовно Криму і Севастополя. Раніше цю тему виносили за дужки, щоб вона не заважала шукати мирне вирішення по Донбасу. І Обама сказав Путіну те ж саме. Тепер шантажиста поставили перед необхідністю виконати свою погрозу або насмішити світ новим «зливом». Звичайно, перевагу надають другому. Тому що за час перепочинку українська армія не тільки встигла краще підготуватися, але й отримала першу американську зброю. А атакуюча сторона, навпаки, розбрелась та ослабла. Загострення там буде явно не на її користь. Втім, судячи з того, що Путін раптом погодився з реструктуризацією українського боргу, війни не буде. Причому, схема цієї реструктуризації вражає: цього року виплат не буде, взагалі, а далі – по мільярду в рік. Побажання МВФ були набагато скромнішими. По-моєму, очевидно, що цей «атракціон нечуваної щедрості» – не від хорошого життя. Схоже, це частина компенсації за спробу шантажу. Щоб наступного разу не кортіло.

- Чи можливі теракти в Росії?

- Гадаю, що ні.

- Хотілося б вірити. Тим часом, зараз в Росії формується істерична ситуація, яка нагадує ту, що була в 2000 році після вибухів будинків у Москві.

- Це суто медійний феномен. До реальності він ніякого відношення не має.

- По-вашому Путін сьогодні не зацікавлений у терактах в Москві?

- Зацікавлений. Але їх не буде. Тому що Путін не всесильний.

- Ви маєте на увазі, що в гіпотетичній ситуації, коли хтось на самому верху, віддасть злочинний наказ, наприклад, підірвати метро – його не виконають?

И ощипанный цыпленок жмется к твоим сапогам

Тарас Возняк

- Антитерор – сьогодні це функція ФСБ. Є погана звичка асоціювати цю тепер вже скромну організацію з КДБ СССР або з НКВС. Тим часом, політичний розшук, контррозвідка і робота з інакодумцями (найогидніші функції чекістів минулого) давно віддали Центру «Е» МВС РФ і Слідчому комітету. Безпекою керівництва держави займається ФСО. А є ще СЗР, ССО, незчисленні ОМОН і внутрішні війська («карателі»). У результаті, для ФСБ ліквідація терористичної загрози – єдина функція. Вони займаються фактично тільки цим. Крім того, у них немає жодних ілюзій щодо Путіна (вони знають про нього все). А жити і працювати вони збираються і після його неминучого відходу... А тепер поставте себе на їхнє місце. Ви б в таких умовах сприяли (або хоча б не заважали) вбивству мирних громадян, знаючи, що завтра на вас можуть перевести «стрілки»? Саме цій спецслужбі доведеться відповідати за всі горщики, які побив Путін. Адже антитерор – це їхня сфера відповідальності. Це корпорація, яка має свої інтереси. Є ж свої інтереси у залізничників чи далекобійників. Чекісти – не виняток. І з цим нічого не можна вдіяти. Не можна змусити їх діяти собі на шкоду. Розігнати і набрати нових – теж неможливо.

- А щодо закручування гайок і посилення боротьби з п’ятою колоною, адже судячи з коментарів в ліберальних пабліках, у частини нашого суспільства дуже панічні настрої і з стосовно цього теж. Наскільки вони виправдані?

- Ну, поки «жоден кролик не постраждав», крім Бориса Нємцова. Але тут ми можемо тільки здогадуватися про справжні мотиви цього вбивства. А чисто риторичні атаки на носіїв білих стрічок – не тягнуть на повноцінні репресії. Втім, в умовах, коли Кремль зі штанів вистрибує, щоб сподобатися Обамі, ліберальна публіка, навпаки – в тренді. Скажімо, недавнє море квітів біля французького посольства – дуже корисна для Кремля річ. І, навпаки, у найбільш одіозних ідеологів «Руского міра» зараз серйозні проблеми: на Просвіріна заводять кримінальну справу, Стрєлкова (Гіркина) відверто мочать в ЗМІ.

- Чи доведеться якось корегувати прогнози щодо політичної долі Путіна і термінів його відходу у зв’язку з подіями в Парижі?

- Думаю, шанс на відносно безболісний відхід вже віддали в обмін на «дембельський акорд» в Сирії. Тепер йти він буде жорстко. А термін його експлуатації після кожної спроби шантажу різко скорочується. Не варто забувати і про внутрішні фактори «Трансаеро» і далекобійників – це тільки квіточки. Причому, судячи з поведінки поліції на місцях в перший день акції далекобійників, силового ресурсу у Путіна немає. Країна продовжує жити по інерції. Але її імунна система давно відмовила. Вбити її може будь-який протяг.

Бесіду вела Єкатєріна Маслова

«Русский Монитор»