www.ji-magazine.lviv.ua

Сергій Клімовський

Антикремлівській коаліції вдалося зірвати весняно-літній наступ Кремля. Вдалося завдяки 60-тисячній армії України, яка стоїть на Сіверському Дінці і Кальміусі. Завдяки мобілізації, яка дозволила навчити 100 тисяч чоловік. Завдяки навчанням з НАТО. Завдяки дипломатам, попередженням про нові санкції і кредитам підтримки. Завдяки словам застереження Керрі в Сочі. Завдяки тому, що ми не піддалася на пропагандистську істерику Кремля до 9 травня і його провокаційні теракти. Завдяки багато чому иншому і угоді в Мінську в тому числі.

В результаті коаліція змусила Кремль відмовитися від нового прямого вторгнення в Україну, змінити тактику, змістити гібридну війну в инші сфери, і перейти від наступу до активної оборони. Бій в Мар’їнці показав: прорвати нашу оборону силами одного полку вже неможливо. Для прориву потрібно більше живої сили і техніки, а це вже війна класична, а не гібридна, що загрожує стати світовою. Чи готова до неї РФ технічно і психологічно?

Технічно – більш-менш, судячи з безперервних масштабних військових навчань і падаючих літаків. Що літаки падають, а кораблі ламаються – нормально. «Залізо» зняли зі зберігання, і воно літає, плаває і їде, але скрипить. Диверсанти НАТО, України та Китаю в цьому не винні. Всі претензії – до Мінооборни РФ, а жителям Риги залишається лише спостерігати, як мимо тягнуть на буксирі заглохлі підводні човни і бойові кораблі РФ.

Психологічно до такої війни РФ не готова, тому Кремль «розігріває» публіку. Табуни літаючих «Ведмедів» над Балтикою і Европою – не тільки проба пера армії і психологічний пресинг европейців, але і привчання росіян до думки, що їхня армія може розбомбити щось десь у Европі і їм потрібно висловити 100% схвалення партії, уряду і бомбардування. І активніше за сором’язливе мовчання за збитий малайзійський авіалайнер.

Діди Берлін бомбили, і нам заповідали, – нічого утискати російську мову в Берліні, а Польщу з Фінляндією давно пора повернути в Російську імперію. Зовсім розбазарили Рассею: Хрущов подарував Крим якійсь України, якої ніколи не було, а Ленін і жид Троцький роздали незрозуміло кому Фінляндію, Польщу та Прибалтику. Один тільки Сталін справедливо все повертав Росії.

Приблизно це хоче чути Кремль від росіян, формуючи з них націю неосталіністів і готуючи до великої війни. Цю концепцію 31 липня виклав Жириновський – таємний рупор Кремля. Формально Жириновського запросили на радіо поговорити про сільське господарство, але з подачі ведучого він швидко «з’їхав» на зовнішню політику. Жириновський за планом вкинув у маси головну ідею – перейменувати РФ на Російську імперію, повідомив, що весь світ винен РФ гроші, пообіцяв поставити півсвіту на коліна, а від себе, як міг, піднімав національну гордість великоросів розповідями, що турки мають їм робити масаж, а італійці варить спагетті і т.п. Його слова припали до душі великоросам – 86% тих, хто подзвонив на радіо, їх схвалили. Точнісінько, як рейтинг бренду «Путін». Для правдоподібності могли б повідомити про 80 або 84%, а то скрізь ці сакральні 86%. Всього 2% не вистачає до числа 88 – кодового вітання гітлерівців.

У цей же день британська «The Times» на першій шпальті розмістила повідомлення: «ДНР» з російськими вченими роблять «брудну ядерну бомбу» з радіоактивних відходів зі сховища в Донецьку. «The Times» цю інформацію передала СБУ. Схожі застереження від України звучали ще взимку, а в травні генерал Брідлав, командувач силами НАТО в Европі, допускав, що РФ завезла ядерну зброю на Донбас. Кремль потім виправдовувався, що не завозила.

Публікація в «The Times» викликала паніку в «ДНР». Вже на наступний день такий собі Едуард Басурін, який іменує себе «заступником командувача штабом ополчення ДНР», кинувся спростовувати «The Times», що бункер з радіоактивними відходами в Донецьку на хімічному заводі справді є, але ніхто в нього не заглядав, і що там лежить, ніхто не знає. Ображено назвав публікацію «брехнею Києва» та «дискредитацією ДНР».

Також Басурін присвоїв Україні статус ядерної держави, зсилаючись на минулорічні слова Турчинова для стримування агресії Кремля, що в Україні щось з ядерного арсеналу замешкалось, і ностальгію Кравчука та Кучми: даремно ми від ядерної зброї відмовилися. Звичайно, приємно, що ми – ядерна держава, але, на жаль, – це лише фантазія Басуріна. Коли «ДНР» швидко зрозуміла, що Басурін виглядає непереконливо, то на наступний день дало в своїх новинах текст «Терміново! США готуються завдати ядерного удару по Донбасу».

Його автор – Вікторія Шилова «пацифістка», депутат облради Дніпропетровської області і колишній (?) місцевий лідер Радикальної партії Ляшка, запевняла, що США за вказівкою своїх «історичних господарів англосаксів» ось-ось завдадуть ядерного удару по Донбасу. Заодно закликала не вірити «Таймс», бо все там «брехня, триндіння і провокація». Можна подумати: пів-Донецька читають «Таймс» в оригіналі, а Макіївка і Єнакієве – в переказі українських ЗМІ, від яких їх ще в квітні 2014 відлучила «ДНР». Відкриття Шилової, що США, виявляється – маріонетки Лондона, а Київ, за аналогією, історичний господар Москви, – дивує. Чого це «ДНР» почала активно нагороджувати нас різними почесними статусами? Невже вирішила здатися в полон, щоб ми цих «годувальників» взяли на постачання?

Словесні увертюри Шилової та Басуріна лише гримаси інформвійни, але загроза ядерного теракту на окупованій частині Донбасу та в Ростовській області реальна. Застереження від СБУ через «Таймс» має вагоме підґрунтя.

Причина – вето Чуркіна в ООН на трибунал по рейсу МН-17. Наклавши його, Росія визнала, що це її війська збили пасажирський літак. Якби РФ була не причетна, то підтримала б створення трибуналу. Цим все сказано. Кремль мимоволі зізнався у вбивстві, і тепер шукає, як вийти із ситуації. Спроби перекласти вину на Україну безглузді і незграбні, ніколи і ніде у повстанців і терористів не було ракетних систем типу «Бук» і спеціалістів, які вміють з них збивати літаки на висоті 10 км. Навіть в Афганістані. Так що, не дивно, що небо над Донбасом не було «закрите». Ніхто такого від росіян не очікував. Ніде при антитерористичних операціях небо «не закривають», в тому числі і в Росії, яка веде «антитерористичну операцію» 20 років проти національно-визвольних рухів на Кавказі.

Тому Кремлю зараз треба терміново створити когось, кого можна назвати більшим терористом, ніж Росія. Для цього потрібен резонансний теракт і не десь в Африці та такий, щоб не просто відвернув увагу від Росії, але і виправдав її. Розстріл редакції в Парижі чи туристів на пляжі в Тунісі не підходять. Це відволіче увагу, але не зніме звинувачень з РФ. Тому потрібен теракт проти Росії і, щоб його вчинив не якийсь «Правий сектор», а «кривава хунта з Києва». Саме вона і переконливо.

Так що, прийшов час бомбити Воронеж, як іронізували рік тому в українських соцмережах, вказуючи на вибухи в Росії, організовані Путіним для початку Другої чеченської війни. Воронеж, зрозуміло, бомбити не будуть. Поки що не будуть.

Кремль більше спокушає перспектива нанести від імені «київської хунти» ядерний удар по Донбасу. Це дозволить зам’яти тему трибуналу і виправдати анексію Криму. Мовляв, а Київ ядерну зброю не здав! Ось, дивіться. Тому Росія правильно зробила, що захопила Крим, бо Україна сама порушила Будапештський договір і ядерну зброю не здала. Заодно повторять всі мантри про «київських карателів».

Донбасу Росії не шкода, – він не її територія. Але в Донецьку атомний теракт Кремль проводити не буде. Донецьк – вітрина «русского міра». Бункер з відходами «русскій мір» підірве лише при відході з міста, згідно зі сталінською тактикою випалення землі. Так що, жителі Донецька поки можуть не хвилюватися.

Найбільш ймовірні точки: Дебальцеве, Широкіно і Горлівка.

У Дебальцевому 30 липня «ДНР» зустрічало на вокзалі якийсь «важливий вантаж» з Росії. На ступінь важливості вказує те, що вокзал оточили близько 90 військовослужбовців РФ, три БТР і один БРДМ. Прибула «брудна бомба» з Росії чи з бункера в Донецьку – не важливо. Дебальцеве зручне низкою моментів: воно на розділовій лінії, близько до Вуглегірської ТЕЦ, яку контролюємо ми, і в ньому залишилося мало населення, – сорок тисяч жителів евакуювали при лютневому наступі рашистів. Так що необхідна тисяча загиблих тут буде, а більше і не треба, щоб заявити на весь світ про нову Хіросіму, влаштовану «київською хунтою». Кремль буде дуже радий, якщо вітер понесе радіацію від вибуху далі в Україну. Кремлю залишається лише замінити вірні загони в місті на ненадійних козаків, дочекатися потрібної рози вітрів і 24 серпня – Дня Незалежності України. Теракт під свято – логічний «подарунок» від «братньої» Росії.

Широкіно теж підходить. На слуху, а вітер з радіацією викличе паніку в Маріуполі і частинах, які обороняли його. Це робить імовірною пряму атаку на місто, і знижує втрати при штурмі Маріуполя. Загиблих при вибуху буде небагато, якщо штурм не відбудуться, і це полегшує виправдання, що атомний теракт не справа рук Росії.

Горлівка. Якщо в Кремлі вирішать влаштувати масштабний «феєрверк», то це тут. Ядерний вибух в Горлівці призведе до вибуху та пожежі на хімзаводі «Стірол» і на аміакопроводі Одеса-Горлівка-Тольятті. Ніяка комісія ООН не ризикне їхати в цей «букет» розслідувати вибух. Рівно рік тому в серпні Безлер (Біс) погрожував підірвати аміак у Горлівці, якщо ВСУ увійде в місто. Фірташ і його менеджери клялися, що аміакопровод відключили і весь аміак вивезли. Але хто вірить Фірташу? Безлер знову в Горлівці, а новини «ДНР» забиті звітами про реальні і уявні обстріли міста, що схоже на інформпідготовку. За кількістю можливих руйнувань і жертв Горлівка найкращий кандидат на Хіросіму-2. «Раша Тудей» радісно демонструватиме знімки зруйнованої Горлівки, зроблені з літака.

Кремль ядерним терактом на Донбасі не обмежиться – це не причина почати велику війну. Тому доведеться ще й «бомбити Воронеж», імітуючи ядерний удар ЗСУ та НАТО по Ростовській області, щоб отримати причину для війни і реалізації мрії Жириновського про прапор РФ над Брюсселем.

Уникнути ядерного теракту на Донбасі допоможуть три речі. Створення трибуналу ООН по MH-17 до 24 серпня, введення миротворчих військ ООН на Донбас, і вітер, якщо буде з другої половини серпня стабільно два тижні дути з Донбасу на Росію. Поки вітер найнадійніший засіб.