www.ji-magazine.lviv.ua

Сергій Клімовський

Несподівано для себе 2 липня Верховна Рада схвалила законопроект 1558-1 про примусову конвертацію валютних кредитів громадян за заниженим курсом 5,05 гривень за долар. Несподівано, бо за його підтримку віддали 229 голосів – лише на 3 голоси більше мінімуму, – Рада коаліції явно відпустила депутатів у вільне плавання, запропонувавши голосувати на власний розсуд з розумінням проблеми.

«Народний фронт», незважаючи на те, що законопроект його ініціатива, подав за нього лише 21 голос, а решта 30 «фронтовиків» від голосування ухилилися, чим дали зрозуміти: Яценюк втрачає підтримку і у власній фракції, а не тільки в уряді. Безпартійна міністр фінансів Яресько назвала підсумок голосування «популізмом, який не має нічого спільного із справедливістю».

Але причина не стільки в бажанні частини депутатів всім сподобатися, в тому числі і шахраям з «фінансового майдану», які перекрили вулицю в день голосування, скільки в самому Арсенію Яценюку. Як доводилося писати ще в квітні, Яценюк прагне вирішувати всі проблеми як фінансист: позичити грошей і проблему закрити.

Ситуацію з інспірованим Кремлем «фінансовим майданом» Яценюк прагнув вирішити тим же способом: позичити грошей і відкупитися від цих аферистів. Тому п’ять депутатів-«фронтовиків» і створили восени законопроект 1558-1, як добрий, на думку Яценюка, спосіб позбавити Кремль задоволення трансляцій картинок з «фінансового майдану». Не варто за це таврувати Яценюка агентом Кремля і навішувати ярлик «зрада», – він всього лише зашкарублий фінансист в кріслі прем’єра.

Загалом з цим планом – відкупитися і забути, можна б і погодитися, але почавши його реалізацію, Яценюк не врахував двох факторів. Перше, обсягів відкупного. Припустимо, що перша інформація про них була сильно занижена і вселяла оптимізм. Друге, готовності Заходу дати на це грошей. Але зате точно знав, що просити про такий кредит буде не він, а Яресько. Така собі дружня підстава Яресько, яка слідкує за кожною бюджетною гривнею.

Тепер розмір відкупного оголосили: 95 млрд. грн. або близько 20% держбюджету. Удар, який Кремль хоче завдати у фінансовій війні з Україною, виглядає вражаюче, і можна забути про індексацію пенсій і зарплат бюджетникам, провести які восени мріє уряд Яценюка. Ці гроші доведеться віддати регіоналам на погашення їхніх кредитів, узятих в банках Фірташа, Януковича-середнього та инших відомих персонажів. Обурення через це Яресько, і не тільки її, справедливе.

Показово, що про свої нібито порушені права люто кричать ті, хто відібрав їх у инших, і їх вимагання дратує через два моменти. По-перше, з 2009 р. курс був 8 гривень за долар. З такою ж підставою можна вимагати перерахувати кредити за курсом не 5 до 1, а 1 до 1, або краще – 60 копійок за долар. Инакше спалимо Верховну Раду. Друге, чому власне «фінансовий майдан» причепився до Ради і Нацбанку, а не до банків, де брав кредити, і посольства Росії, що напала на нас без оголошення війни і знизала курс гривні? Відповідь очевидна. Тим більше що за 5 років ці кредити, якщо вони взагалі існували, а не виникли вчора, можна було і погасити.

Яценюк погодився із співвідношенням 5 до 1, бо вважав, що зможе виїхати з цієї ситуації на білому коні. По-перше, примусово перерахувавши курс, він розоряв банки регіоналів і росіян. По-друге, створював, як йому здавалося, імідж захисника всіх бідних і пригноблених від злих банкстерів. Тому Оппоблок і фракція «Відродження» при голосуванні законопроект 1558-1 підтримали мляво, – регіонали теж заплуталися в ситуації. Яценюка влаштував би і курс 1 до 1, але у «фінансового майдану» не вистачило нахабства його вимагати. При такому розкладі боржники віддавали б банку Фірташа 100 гривень як 100 доларів, великий фінансовий комбінатор Яценюк посміювався б, а в Кремлі і Партії регіонів проклинали би день і годину запуску «фінансового майдану».

Але Яценюка підвела наївність кабінетного фінансиста. Очікувати, що власники та працівники банків з таким рішенням погодяться, а держава їх змусить погодитися, міг тільки Яценюк. Очікувати, що банкіри підуть розганяти «фінансовий майдан», міг теж тільки наївний Яценюк. Очікувати, що Евроцентробанк або МВФ дадуть грошей на закриття цих кредитів, або Яресько знайде їх у держбюджеті, міг сподіватися зовсім наївний Яценюк. План Яценюка був, звичайно, витонченим, і цілком міг бути реалізованим, але де-небудь у Франції чи Італії. Яценюк упустив зовсім небагато: Україна здала ядерну зброю і має до нещастя спільний кордон з РФ.

Тому Яценюк отримує результат, прямо протилежний очікуваному. Депутати з БПП і «Самопомочі» почали говорити, що біс і Гройсман поплутали з голосуванням, а Андрій Павелко з БПП взагалі був у Франції, але його картка голосувала, – не инакше як рукою з Москви. Перша реакція з БПП – Петре Олексійовичу, виручайте, ветуйте, що ми вчора прийняли. Відповідь Порошенка – розбирайтеся самі, переголосовуйте і Гройсман вам в поміч. Ляшко і Тимошенко, які особисто підтримали 1558-1, сидять тихо, зрозумівши, що як голови фракцій загралися в популізм. Решту, хто голосували «за», в тому числі і козака Гаврилюка, можна зрозуміти: довірилися главам фракцій, пограли в популізм, і хотіли без бійки прибрати обридлих всім скигліїв «фінансового майдану» під Верховною Радою.

Яресько рве і мече. Яценюк мовчить, тому що у випадку повторного голосування зі зрозумілим результатом, без різниці, з ініціативи депутатів або через вето Порошенка, йому слід подати у відставку, як і Ціпрасу, якщо референдум в Греції не схвалить його політики.

Хитромудрий план Яценюка розсипається саме через те, що після півроку суперечок його прийняли, після чого стала зрозуміла його нереальність. Він не досягає мети – зняття теми «фінансового майдану», нехай вона і штучно роздута. Вимагачі співвідношення 5 до 1 все одно з’являться під Верховною Радою, навіть якщо 1551-1 залишити в силі, оскільки банки відмовляться вважати, що 100 доларів дорівнює 500 гривням, а Кремль не допустить, щоб його так провели, і дасть команду скигліям «виходьте».

Тепер вони будуть скаржитися, що банки у них гривні за курсом 5 до 1 не беруть, і вимагати, щоб держава продавала їм долари 1 за 5 гривень, щоб вони віднесли їх у банки, ніби держава має якийсь стосунок до їхніх боргів. Але держава до вересня 2014 р. забороняла громадянам брати кредити у валюті, якщо вони не мають у ній доходів. Якщо громадяни надули банки, то це їхня проблема, а не держави. Банки можуть скаржитися державі і завалювати суди позовами, що їм подали фіктивні довідки, а вони наївні повірили, але про лавину таких позовів не чутно. Але якщо громадяни масово вступили в змову з банками з метою подоїти держбюджет, а судячи з відсутності лавини позовів від банків, так воно і є, то це національна проблема з розряду компетенції прокуратури і суду.

Якщо Яценюк і Верховна Рада пішли назустріч цим громадянам, то перспектива «фінансового майдану» – писати листи до судів і прокуратури, що банк N їх не виконує закон 1558-1. Займатися цим скиглії з «фінансового майдану» зі зрозумілих причин не будуть. Скиглії знову з’являться під Верховною Радою і вимагатимуть продати їм долар за 5 гривень, а у Яценюка для відкриття під нею обмінного пункту грошей немає. Своїх шкода, а бюджетних Яресько не дасть, і кредит під це шукати не буде. Змусити банк N вважати 500 гривень рівними 100 доларам Яценюк теж не зможе, банки швидше збанкрутують, ніж погодяться. Ходити по банках з маузером на чолі «фінансового майдану» Яценюк теж не буде, бо «фінансовий майдан» не для того починався і вдячних листів від нього прем’єру за добу не прийшло. Як і на адресу Верховної Ради. Скиглії так і не спромоглися сказати їй «спасибі» за такий щедрий подарунок.

Таким чином ситуація і після прийняття законопроекту 1558-1 повернулася до початкової точки. «Фінансовий майдан» знову буде нити і бешкетувати під Радою, депутати дивуватимуться, чому їх і в цьому випадку не люблять, «Раша тудей» зніматиме свій нескінченний серіал «в Україні все розвалилося», як продовження серіалу «Захід згнив», а Яценюк вимагатиме від «фронтовика» Авакова змусити банки вважати 5 гривень рівними долару або прибрати скигліїв з-під Ради. Все це відбуватиметься і в тому випадку, якщо Рада переголосує і скасує своє рішення. Відставка Яценюка ситуацію теж не змінить.

Тому залишається два варіанти. Перший, залишити 1558-1 і план Яценюка в силі, і забрати у власність держави банки, які відмовляться від курсу 5 до 1 по кредитах, як порушників закону, і нехай боржники виплачують свої кредити за цим курсом державі. Вразливе місце в цьому варіанті – постраждають не тільки вражі банки, але і свої, що й тривожить Яресько. Пропорція кредитних портфелів тих і инших автору не відома, а тому оцінити такі втрати не беруся. На додачу з націоналізованими банками до держави перейдуть не тільки виплати по кредитах, але і борги цих банків по депозитах, а цього геморою Яресько та Нацбанку і так аж занадто. Підозрюю, що підсумкова арифметика може виявитися не на нашу користь.

Варіант другий: законопроект 1558-1 скасувати і почати прямо під Верховною Радою індивідуальний обов’язковий прийом заяв від позичальників з «фінансового майдану». Без заяв із зазначенням сум, дат і банків позичальників під Раду і Кабмін не пускати. Фіктивних позичальників, які готові за 100 грн. стояти за що завгодно, відправляють наліво за статтями про проплачені мітинги і вимагання та заносити на районні дошки пошани «Стоїмо за все і недорого». Перед виборами це дуже корисна інформація для всіх ймовірних замовників і можливість працевлаштування. Реальні позичальники йдуть направо і їхні справи розбирають в судах за иншими статтями. Яценюк, якщо постарається, може їх очолити і реалізувати з ними свій хитромудрий план, а Верховна Рада навіть може зобов’язати газету «Вєсти» помістити його фото на чолі «фінансового майдану» під заголовком «Арсеній продовжує боротьбу».