www.ji-magazine.lviv.ua

Владислав Кудрик

Нещодавно Европарламент підтримав загальні умови безмитної торгівлі між ЕС і США, але у депутатів є багато вимог до остаточної версії документа. Вони готові піти на цей крок, незважаючи на грандіозний тиск громадських активістів і протести проти проекту Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства. Американська еліта бачить у вільному ринку шанс протистояти Китаю з його Новим Шовковим шляхом, а европейська хоче знизити енергозалежність від Росії

Шлях до угоди

Ідея створення вільного ринку між ЕС і США існує вже близько двох десятиліть. Спочатку за основу для проекту TAFTA (Transatlantic Free Trade Area) хотіли взяти торговий блок NAFTA (North American Free Trade Agreement: США, Канада і Мексика). Европейські депутати довго блокували схожі ініціативи, які виходять насамперед від американської сторони. Перші зрушення з европейської сторони відбулися в 2008 році, а в 2013-му почалася підготовка проекту трансатлантичної зони вільної торгівлі. І, нарешті, 8 липня 2015 р. в ході чергового голосування отримала підтримку Резолюція про трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство між Евросоюзом і США (Transatlantic Trade and Investment Partnership – TTIP). За документ проголосували 436 депутатів, проти – 241.

Веде переговори з Вашингтоном Еврокомісія. При цьому уряди країн Европи майже не беруть участі у процесі, що не може не обурювати окремих політиків. Наприклад, звучали зауваження, що дане питання не було поставлено на голосування як зміни до загальноевропейської Конституції. У такому випадку їх мали прийняти або голосами більше 60% евродепутатів (436 депутатів – це 58%), або на референдумі. Згідно з опитуванням, проведеним Еврокомісією, 58% жителів ЕС виступають за TTIP. І тільки в Німеччині, Австрії та Люксембурзі противників вільного ринку між ЕС і США більше, ніж прихильників. 41% німців виступили проти, а 39% підтримали угоди.

Вимоги парламентаріїв

Евродепутати склали список вимог до остаточної версії документа. По-перше, парламентарії впевнені, що Европа отримує дуже маленьку вигоду від угоди – меншу, ніж Штати. Депутати вважають, що потрібно скасувати обмеження на експорт транспортних і телекомунікаційних послуг з Европи в США. Вони також вимагають відкрити для бізнесменів зі Старого континенту сектор американських держзакупівель. По-друге, Европарламент не хоче відступати від єдиної системи стандартів, яка зараз існує в Европі. Тому депутати вважають, що, наприклад, частину про безпеку продуктів харчування (у тому числі і щодо продажу генетично модифікованої їжі) і захист даних документ слід доопрацювати.

По-третє, в ЕС не підтримують американську ідею створення міжнародних арбітражних судів ISDS, наполягаючи на пошуку альтернативи. Зокрема, невідомо, як можна забезпечити механізм апеляції рішень цих інституцій. Саме через питання ISDS провалилося попереднє голосування у Страсбурзі. Справа в тому, що Европа сьогодні веде боротьбу з великими корпораціями, які можуть підсилити свою позицію за допомогою таких судів і почати судитися з окремими державами, оскаржуючи ті чи инші рішення. Є питання і стосовно врегулювання екологічних та соціальних суперечок. Адже загалом подібні норми і стандарти в Европі значно суворіші. Наприклад, «зелені» бояться, що в наслідок потрапляння на европейський ринок дешевої американської продукції з використанням ГМО (м’ясо в США приблизно на 30% дешевше) постраждає і споживач, і компанії, що виробляють більш корисну і якісну продукцію.

13 липня розпочався новий етап переговорів. Перш ніж документ набуде чинності, його мають схвалити в европейському парламенті, на Раді ЕС і в парламенті кожної країни. Сторони хочуть досягти згоди до кінця року. Але голосування в Конгресі США по TTIP і иншому проекту вільного ринку – TPP (Транстихоокеанське партнерство) – заплановане вже на кінець цього місяця. Такий поспіх очевидний – у наступному році господарем Овального кабінету буде вже не Барак Обама, а в 2017-му відбудуться вибори до Бундестагу. Це також важливо, враховуючи, що саме в Німеччині пройшли найбільш значні протести проти TTIP.

Перспективи глобальної конкуренції

Спільний европейсько-американський ринок охоплює 820 млн споживачів. Від скасування мит ініціатори очікують збільшення прибутку приблизно на € 100 млрд на рік для обох сторін. Наприклад, в американському Центрі досліджень економічної політики (CEPR) щорічне зростання ВВП США і ЕС до 2027 року оцінюють у 0,4% і 0,5% відповідно.

Зрозуміло, насамперед дивіденди від угоди отримає великий бізнес. Европейські політики ж розраховують, що це допоможе витягнути Старий Світ з економічної кризи. Громадські активісти заявляють, що заради такого поштовху, як «завоювання американського ринку», політики готові принести в жертву інтереси робітничого класу, екологічні стандарти і т. д. Згідно з опитуванням Commerzbank, тільки 15% дрібних і середніх компаній очікують позитивних наслідків для власного бізнесу. Але є й протилежні прогнози. Ця угода підвищить конкуренцію, посприяє зростанню товарообігу і, відповідно, поліпшить перспективи і для середнього класу.

Одним з основних двигунів цієї ініціативи в Европі є загроза енергетичного шантажу Росією. Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство дозволить европейцям купувати у США зріджений природний газ і нафту. За даними Управління енергетичної інформації Міненерго США, обсяг експорту зможе досягти приблизно 2,4 млн барелів нафти на день (зараз експорт нафти з США заборонений). Звичайно, це не єдиний спосіб зіскочити з «голки». По-перше, є перспективи співпраці з Туркменістаном. По-друге, до кінця десятиліття імпорт вуглеводнів з Ірану може задовольнити значну частку загальноевропейського споживання. Але на даний момент саме США здатні забезпечити Европу більш дешевою сировиною. До того ж після початку поставок американських вуглеводнів европейський виробник може стати конкурентоздатним – за рахунок вирівнювання ціни на нафту Brent в порівнянні з WTI. Сьогодні европейська нафта дорожча за американську більш ніж на 12%.

Повернемося до гучного пункту про ISDS. Створення таких приватних судів ставить під загрозу угоду про вільний ринок між ЕС та КНР. Адже невідомо, як позначити стандарти в рамках двох грандіозних торгово-інвестиційних проектів: з США і Китаєм. Очевидно, Пекін потребує лібералізації ринкових умов для реалізації Економічного пояса Шовкового шляху (ЕПШП). У Китаї хочуть прокласти три так звані коридори – Північний, Центральний та Південний – з території Піднебесної далі на захід, через весь континент. Особливого обурення такий проект у Европи не викликає. Більш того, в ЕС в ньому точно зацікавлені. Зараз Китай на другому місці в списку покупців европейської продукції після США і головний експортер на ринок ЕС. Але тут спостерігається невтішна для Китаю динаміка. Через низький внутрішній попит в КНР в першій половині 2015 р. обсяг торгівлі з Евросоюзом впав на 6,8% – до € 242 млрд.

США не збираються легко здаватися кризовому і тому активному Пекіну. Це підтверджує і вищезгаданий TPP, який передбачає вільний ринок між США, Канадою, Мексикою, кількома країнами Латинської Америки та Південно-Східної Азії, Австралією, Новою Зеландією, Японією і Південною Кореєю.

Отже, чи небезпечний TTIP для Китаю – швидше за все; чи допоможе він знизити залежність ЕС від РФ – звичайно; чи небезпечний він для Старого Світу – і так, і ні. Якщо вирішити проблеми зі стандартизацією і створити збалансований механізм вирішенням суперечок – лібералізація ринкових умов може стати поштовхом для розвитку европейської економіки, в тому числі за рахунок американських вуглеводнів. США ж отримають можливість збільшити свій вплив і роль у світовій економіці. Схоже, Европа розставила пріоритети.