www.ji-magazine.lviv.ua

Віталій Кулик,
директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Останнім часом кілька представників української влади заявили про недоцільність проведення виборів на звільненій частині Донбасу. Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик побував у регіоні і повернувся з твердим переконанням, що це правильна стратегія.

1. Я ПОМИЛЯВСЯ. До останнього я був прихильником проведення місцевих виборів на всій території України (крім окупованих РФ). Мотивація була схожа на ту, яку і зараз відстоюють наші ліберали і ОпоБлок.

«Україна – це демократична країна, у нас поважають права людини і право обирати і бути обраними записано у нас в Конституції. Після Майдану держава неодноразово намагалася зменшити демократичні права, простір свободи не тільки не розширився, а практично звузився. Тому забирати у жителів звільненого Донбасу право голосу суперечить тим принципам, які люди відстоювали на Майдані...» Все красиво, по формі дуже правильно. І я дотримувався цієї лінії.

Потім мені випала можливість, як то кажуть своїми руками «помацати» і своїми очима побачити політичний процес у самому звільненому Донбасі. І я зрозумів, що помилявся. Дуже просто у тиші київських офісів або затишних кав’ярень на Хрещатику моделювати хід виборів, говорити про права людини і міркувати про те, хто і скільки відсотків отримає. А РЕАЛЬНІСТЬ, пані та панове, абсолютно инша! Вона складніша, ніж наші прості відповіді і посилання на Конституцію.

«Буря» на Балканах: як 20 років тому хорвати покінчили з Сербською Країною

Максим Вікулов

Я не вірю в те, що Мінськ-2 будуть виконувати. Навпаки, вважаю і маю на те безліч доказів, що Росія не має наміру «морозити» конфлікт, а ставить його в режим «мерехтливого», що припускає регулярне пускання крові та випробовування міцності українських позицій на Донбасі. Нас будуть постійно обстрілювати і атакувати малими ударними групами. ЦЕ РЕАЛЬНІСТЬ, все инше – демагогія.

2) ПОТРІБНА ДЕСЕПАРАТИЗАЦІЯ РЕГІОНУ! Ви думаєте, що ми контролюємо звільнені території? Так. Ми контролюємо лінію протистояння, ми маємо потужну військову групу в зоні АТО. АЛЕ МИ НЕ ВПЛИВАЄМО УМИ ЛЮДЕЙ! Ви думаєте, що ті, хто на початку 2014 року зупиняв наших солдатів і зривав українські прапори змінили свою думку? Що тих, хто організовував «референдум про створення ДНР / ЛНР» (сидів у «комісіях», «входив до оргкомітети» та ин.) якось притягнули до кримінальної відповідальності? Ви вважаєте, що недоноски місцевих органів самоврядування лояльні до Києва? А саме вони готуватимуть вибори, вони будуть рахувати голоси. Бо більше нікому!

Після наступу української армії частина мерів і місцевих депутатів або розбіглися, або вимушено продемонстрували свою лояльність до Києва. Військово-цивільні адміністрації (ВЦА) в Луганській і Донецькій областях частково вирішили проблему дефіциту влади на місцях та умовно забезпечили керованість територій. Але вже з другого кварталу 2015 р. місцеві групи впливів, різного роду приховані сепаратисти, відверте сепаратистське підпілля в місцевих органах влади почали ВІДКРИТО саботувати рішення ВЦА і керівництва в Києві.

За рік ми не те, що не створили друкованого видання, яке б стало рупором української влади в регіоні, але й не знайшли коштів і технічних можливостей для того, щоб забезпечити трансляцію національних телекомпаній в Донбасі. Промивання мізків російською пропагандою місцевому населенню не тільки не припинилася, а й суттєво посилилося.

Основними дійовими особами різних громадських ініціатив, які почали як гриби після дощу виникати в прифронтовій зоні, є «демобілізовані» (з різних причин) бойовики. Як тільки починається ескалація, йде обстріл наших позицій, ці «активісти» влаштовують мітинги, вимагають припинити вогонь і відвести техніку не терористів, а української армії! Вони формують в очах місцевого населення образ «окупанта» з української армії. розхитування ситуації зараз – це справа їхніх рук!

Вам розповісти кого 60% опитаних жителів Авдіївки називають словом «наші»?

3) ПІСЛЯВИБОРЧИЙ ПОЛІТПРОСТІР ЗВІЛЬНЕНОГО ДОНБАСУ

Ви думаєте, що на місцевих виборах на звільнених територіях Донбасу переможе «Опозиційний блок»? Так може здатися кабінетному «експерту», ​​який війну бачить по телевізору. Так, більшість місцевого населення готове віддати свій голос за цю політичну силу. Не потрібно пояснювати чому.

Але, проблема не в ОпоБлоці. З ними можна домовитися!

Після війни Донбас вимагатиме нової колонізації

Максим Віхров

Я не виключаю, що найближчим часом може виникнути ситуація, коли перед Порошенком постане вибір: розпустити парламент або піти на широку коаліцію з ОпоБлоком. Банкова завжди знаходила і знайде спільну мову з «акціонерами» ОпоБлоку. Це політика. Там багато адекватних людей. Але це на рівні «великої політики», на рівні парламенту. Так, на місцях теж є багато адекватних лідерів місцевих організацій «Опозиційного блоку», особливо на Півдні України, які розпеченим залізом виводять сепаратизм (оскільки це пряма загроза для їхнього електорального успіху) крутіше, ніж представники різної городньої зелені.

Але, на Донбасі ситуація зовсім инша. Місцеві організації «Опозиційного блоку» – це якісь франшизи (як і більшість партій), які використовують регіональні групи впливу, тісно пов’язані з сепаратистами ДНР / ЛНР. У списках від ОпоБлоку і низки инших проектів до місцевих рад хлинули всі реваншистські сили. І основною їхньою передвиборчою технологією буде дестабілізація ситуації, протистояння центральній владі, саботаж рішень ВЦА та ин. У цій ситуації київське керівництво ОпоБлоку просто буде не здатне вплинути на своїх місцевих депутатів, бо це будуть умовні члени «ОпоБлоку». Якщо використовувати аналогію, – то все, що зможе зробити Р. Ахметов і Д. Фірташ, то це ще раз погудіти в клаксон, розвести руками і відправити в регіон більше гуманітарних вантажів.

Ми ризикуємо втратити керованість територій і, в випадку поновлення повномасштабних військових дій, у нас в тилу біля фронту будуть ще більше розхитувати ситуацію.

Цю аргументацію потрібно всіляко доносити нашим західним колегам, особливо американцям, які сьогодні вивертають руки Києву, вимагаючи від Порошенка «показати, що на Донбасі все спокійно і контрольовано». НЕ СПОКІЙНО І НЕ КОНТРОЛЬОВАНО. Потрібні вольові рішення.

У моєму розумінні успішна ДЕСЕПАРАТИЗАЦІЯ ДОНБАСУ має включати такі компоненти:

А) Забезпечити домінування українських ЗМІ в інформаційному просторі регіону, обмежити трансляцій пропагандистських російських ТБ-каналів; створити масову безкоштовну газету для жителів регіону, яка б доносила і аргументувала позицію Києва. Поки цього не сталося, контроль над Донбасом – це абсолютна умовність.

Б) Прибрати будь-які перешкоди на шляху реалізації інфраструктурних, відбудовних та гуманітарних програм і проектів у регіоні. 17.08 на «Свободі слова» екс-губернатор Донецької області пан Тарута справедливо зазначив, що більшість державних програм, спрямованих на відновлення житла, комунальної інфраструктури, надання допомоги постраждалим в результаті бомбардувань пробуксовують або взагалі не працюють. Причина банальна – бюрократична тяганина, саботаж, корупційна складова.

В) Залучити до кримінальної відповідальності за статтею «зрада Батьківщини» найбільш завзятих «офіційних осіб», які брали участь в організації сепаратистського референдуму або брали участь у так званих місцевих «народних зборах». Крім того, передбачити в законі про десепаратизацію положення (за аналогією з законом про люстрацію) про заборону особам, які брали участь у сепаратистських рухах, акціях або виконували функції в так званих «органах влади ДНР / ЛНР», обіймати посади в органах місцевої влади.

Г) Кардинальне вирішення!

Варіант А: Ввести військовий стан на території Донецької та Луганської області. Це важливе політичне рішення, яке матиме низку складних політико-правових наслідків для країни. По-перше, ми не зможемо проводити вибори на територіях дії воєнного стану (будь-які вибори), ми не зможемо розпустити парламент (потрібно буде домовлятися); по-друге, ми не зможемо внести зміни до Конституції України.

Варіант Б: Ввести військово-цивільні адміністрації у ВСІХ районах та містах обласного підпорядкування Луганської та Донецької областей.

Внести зміни до чинного закону про ВЦА з розширенням їхніх повноважень стосовно управління територіями.

Виконуючи Закон «Про місцеві вибори» парламент зобов’язаний ухвалити постанову про перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не проводяться місцеві вибори «у зв’язку із здійсненням Росією тимчасової окупації і збройної агресії проти України і неможливістю забезпечення дотримання стандартів проведення виборів ОБСЕ». Внести до цього переліку частину населених пунктів Донецької та Луганської областей, де ситуація критична і існує небезпека терористичних атак.