www.ji-magazine.lviv.ua

Віктор Небоженко

Українцям пощастило – виявляється у нас великий історичний вибір в ХХІ столітті. Відомий український політолог Віктор Небоженко про п’ять шляхів розвитку України.

1. Олігархічна колонізація – українська держава і корупція як базові механізми експлуатації природних багатств і населення України. Це режим внутрішньої економічної і політичної колонізації олігархами власної країни. Цей режим дозволяє правлячій групі олігархів уникнути ринкової економіки, зростання виробництва і політичної демократії. Конкуренція функціонує тільки в системі вузької олігархічної групи.

Під час нової зміни політичної влади відбуваються і нові спроби примусового перерозподілу власності групи олігархів, що програла. Ця практика унеможливлює внутрішнє економічне накопичення і міжнародне довгострокове інвестування в українську економіку.

Основні ознаки і джерела сили олігархічної колонізації України, сформованої за останній двадцять років:

1. контроль за українськими ЗМІ;

2. тотальна корупція на всіх рівнях і гілках державної влади;

3. контроль за держмонополіями або їхня нелегальна рента;

4. групове використання чи приватизація державного бюджету України.

У сучасній Україні, олігархи – основний фактор економіки і політики – від Кучми, – засновника цієї системи, до Порошенка. Зараз історичний пік розвитку олігархічної України на чолі з президентом-олігархом. Уперед вже нема куди – Україна видихалась, олігархічний спосіб управління країною себе вичерпав, але будь-які реформи призведуть до руйнування режиму олігархічної внутрішньої колонізації України і приходу Европи в нашу країну. Це основне політичне протиріччя України за останні 15 років.

2. Европейська м’яка, оксамитова колонізація. Европейська Україна як периферія Европи. Її европейська місія – санітарний бар’єр Европи від агресивної і нестабільної Росії. Публічна вітрина ЕС у Східній Европі, приклад для майбутньої постпутінської Росії. А поки Україна стає основним важелем тиску Европи на нестабільну і агресивну путінську Росію.

3. Вільна европейська країна зі справжнім Законом, ринковою економікою і стійкою демократією. Основний фактор успіху цієї моделі історичного розвитку України – стратегічний союз з США. Успішний приклад такого шляху – Південна Корея з США, але без підтримки Японії. Така Україна – епіцентр, з одного боку, Східної Европи. З иншого боку, Україна – це міст, що зв’язує Скандинавію з Туреччиною і Великим Близьким повоєнним Сходом. Неймовірно зручна для України геополітична конструкція, що зв’язує Південь і Північ, Захід і Схід европейського життєвого простору.

4. Російська реколонізація. Без повернення України в зону життєвих інтересів Росії стає неможливим жодне імперське майбутнє Росії та путінської еліти. Основна мета путінської Росії, шляхом а) створення «Новоросії», б) примусової федералізації, в) підтримання олігархічної корупції влади – утримати формально незалежну Україну в зоні геополітичних інтересів Росії.

5. Україна – нещасна країна. Україна, що приречена на негативну конвергенцію найгірших ознак усіх попередніх моделей.