www.ji-magazine.lviv.ua
ВЕТО. ЛІТАК. ДІДУСЬ Вето по «Боїнгу» працює на розвал Росії
Політолог Андрєй Окара в інтерв’ю радіо «Столиця» так прокоментував можливі
наслідки вето, накладеного російською делегацією на резолюцію Радбезу ООН по
«Боїнгу»:
За останні 24
години, здається, тільки ледачий не сказав стосовно вето, накладеного Росією на
резолюцію Радбезу ООН про створення міжнародного трибуналу для розслідування
катастрофи малайзійського «Боїнга» на Донбасі рік тому, що на злодієві і шапка
горить, навіть якщо це шапка Мономаха.
І що сам факт
вето перекреслює річні зусилля російської пропаганди – звинуватити в трагедії
«українських карателів».
Дивна, в чомусь
навіть патова, ситуація, оскільки иншого рішення від
російської делегації ніхто не чекав, та його й бути не могло – у нинішній
ситуації.
Але теперішній
ажіотаж пов’язаний з тим, що до громадської думки раптом різко дійшло инше (майже як в рефлексивних іграх): дійшла причина страху
перед створенням трибуналу! І вона не в тому, що, мовляв, Кремль боїться, що
трибунал стане судилищем проти Росії. А в тому, що російське керівництво дуже
добре знає винних у трагедії. І ось це усвідомлення раптом всіх просто заціпило.
Примітно також, що з
професійних публічних захисників Кремля і апологетів кремлівської позиції мовчать
усі, хто хоч трохи піклується про власну репутацію.
Рік тому сама ця
трагедія стала переломною подією у ставленні Заходу до Кремля і російської
участі у війні на Донбасі.
Тепер це вето ще
раз стає переломним моментом: фактично, Росія відкрито протиставила себе не
просто всьому Радбезу ООН, але всьому світу.
Кремлівська
тактика нагадуватиме совєтську після збиття
південнокорейського «Боїнга» в 1983 році: російські лідери сподіватимуться, що
дуже швидко все «устаканиться» і про все швидко забудуть.
Але навряд чи «устаканиться». І навряд чи забудуть.
Захід тепер
отримує відразу кілька козирів – для тиску на «колективного Путіна».
Навряд чи тепер
Росія залишиться головним лобістом виконання Україною Мінських угод.
Тема малазійського «Боїнга» і загроза ще більшої ізоляції та
посилення санкцій може стати чинником тиску Заходу на Кремль.
З иншого боку, зростають і ризики агресивно-неадекватної
поведінки ущемленої сторони.
Це вето наближає одну фатальну для РФ тему: скоро
Захід остаточно переконається, що Росія – країна без модернізації, агресивна, є
небезпечною для своїх сусідів і підходить під критерії «імперії зла». Ось тоді антипутінський консенсус може перетворитися на антиросійський.
З перспективою повторення Російською Федерацією долі Совєтського
Союзу.
|