www.ji-magazine.lviv.ua

Дмитро Редько (dmitriy.redko, site.ua)

Не рекомендую особливо потішатися над Путіним, який поліз в Сирію. Це саме той випадок, коли, без сміху, «не все так однозначно».

Думаєте, росіяни не розуміють, що у них недостатньо ресурсів для розгрому антиасадівської опозиції і ІДІЛ? Чудово розуміють. І про проблеми з логістикою, і про перекидання військ, і про відсутність спільного кордону, і про конвенцію про протоки – всі знають, всі пам’ятають.

Думаю, там мета зовсім инша, гірша і страшніша, ніж відволікання уваги від України і пропозиція своїх бронетанкових послуг Заходу в обмін на зняття санкцій. Мою думку підтверджує заява про підтримку РПЦ «миротворців».

Власне, єдиним сенсом влізти в міжісламські розборки може бути тільки лише бажання спровокувати глобальний християнсько-мусульманський конфлікт. У риториці екстремістських лідерів ісламу неодмінно присутня згадка т.зв. нових хрестоносців. Вони серйозно розглядають конфлікт між демократичною Північчю і авторитарним та тоталітарним Півднем не як зіткнення різних типів функціонування суспільства та економіки. Для них все, що відбувається – битва світоглядів, війна релігій, бій правовірних і невірних.

Росія влізла в сирійський конфлікт саме з метою перевести холодну війну іудо-християнської цивілізації Півночі з ісламською цивілізацією Півдня в гарячу фазу. Це єдиний шанс Путіна і його кліки втриматися при владі. Не даремно в промові в ООН він згадував про Ялту і антигітлерівську коаліцію. Коли розгорілася друга світова, союзникам довелося піти на угоду зі Сталіним. Бо, яким би він не був поганим, але Гітлер був ще гіршим. Хоча всі чудово розуміли, що саме Сталін був одним з ініціаторів війни, а своїх союзників по коаліції до 22 червня 1941 р. розглядав як головних ворогів.

До речі, дослідники Другої світової вважають не особливо важливим той факт, що цивілізація нацистів була, не в останню чергу, цивілізацією антихристиянською, будувала свою мітологію та ідентичність на язичництві і шукала та знаходила союзників в особах ісламських лідерів (Аль Хусейні і т.п.). Тим часом, боротьба йшла саме між християнами і нехристиянами. Тому Сталін і дозволив службу в раніше закритих храмах РПЦ.

Чому мені тривожно після промови Путіна в Нью-Йорку

Марат Гельман

Підозрюю, що і Путін вирішив розіграти релігійну карту. Увійшовши в Сирію, він бомбить там не опозицію від імені Росії та сирійського світського режиму. Бомби падають на мусульман від імені християнської Півночі і Асада-алавіта. Алавітів же ніколи не визнавали ні шиїти, ні суніти за справжніх мусульман. Широка громадськість цього може і не знати, але от радники Путіна стосовно цього чудово обізнані, арабський світ росіяни вивчали добре і досконало. І мусульмани будуть мстити не просто і не лише росіянам, а всім християнам, «хрестоносцям» з Дар аль-Харб, які прийшли в Дар-ас-Салам.

Чи вдасться Путіну спровокувати велику війну Півночі і Півдня? Тут багато чого залежатиме від позиції Заходу, від того, чи готовий він до великої війни з Півднем без необхідності брати за союзника нового Сталіна. Мерзенного, цинічного, аморального, але який володіє величезними природними і людськими ресурсами, які він з легкістю надасть сильній стороні в обмін на життя і можливість безроздільно і безкарно панувати.

У Сталіна, до речі, вийшло. Особисто для себе він виторгував плюс дванадцять років влади, для режиму – плюс п’ятдесят.