www.ji-magazine.lviv.ua

Юрій Романенко

Сьогодні Конституційний суд України схвалив зміни до Основного закону, які Верховна Рада запропонувала раніше. Це відкриває дорогу для змін до Конституції вже протягом кількох найближчих тижнів.

Чим загрожують ці зміни я описав в останньому тексті «Захід підштовхує Порошенка до перетворення України на «Ірак Східної Европи», який викликав очікувані крики патріотів про «розбазарювання земель». «Ні п’яді нашої землі», – волають войовничі патріоти, сидячи в фейсбучику.

Помірні читачі пишуть, що «проблема України не в Донецьку, Львові, Вінниці, Луганську, а в системі управління (внутрішній і зовнішній політиці)». Тому Донбас нікуди віддавати не потрібно, а потрібно просто змінити Україну і тоді зміниться Донбас.

Абсолютно правильно. Коріння української кризи йде у нездатність налагодити стійку роботу державних інституцій, а це, у свою чергу, прямо пов’язане зі світоглядною кризою. Десятиліття, а то й століть, негативного відбору в Україні породили цілі покоління людей з перевернутими цінностями. Тому ми маємо тотальний колапс довіри, який ускладнює революційні зміни. Майдан-2 позначив початок революційного переходу до нового стану суспільства і держави.

Проблема Донбасу в тому, що він виступає консервативною силою на шляху цих змін, причому як на рівні еліт, так і на рівні абсолютної більшості населення.

Ви справді вважаєте, що Україна повинна мати у своєму складі регіон з власною армією (пардон, «міліцією» з танками і РСЗВ), судами, з особливими економічними відносинами з РФією? При чому це регіон, який буде гарантовано голосувати проти будь-якої прозахідної державної політики, регіон з сильними олігархічними групами зав’язаними на РФ, регіон де ненавидять Україну як явище, але який Україна змушена утримувати?

Альо, гараж, ви б погодилися жити в трикімнатній квартирі, де в одній кімнаті живуть алкаші, які не бажають платити квартплату, з ранку до вечора квасять, репетують, намагаються по ходу трахнути вашу дружину, б’ються з вами і загрожують викинути вас з квартири за «неправильні погляди»?

Ну якщо ви за формальне право власності на трикімнатну квартиру, яка перетворюється на бомжатник, тому що ніхто не може сказати точно хто і чим володіє, то прапор вам у руки. Особисто я за контроль, визначеність і відсутність деструктивних елементів. Якщо для цього потрібно виселити їх з 15 кв. метрів житлової площі, то це кращий вихід, ніж все життя провести в комуналці з мріями про шикарні апартаментах. Скількох людей розлучення зробило щасливими і скільки людей мучаться в нещасливому шлюбі.

Загалом, такі як ви навряд чи погодилися б на такий життєвий експеримент, але чому ж ви готові брати участь у такому експерименті на рівні держави?

Ще раз резюмую:

Вирішення будь-якої проблеми лежить у площині суб’єктності, ресурсів і часу. Якщо ви маєте проблему і не можете прийняти рішення, яке її ліквідує, то ви несуб’єктні. Україна спробувала вирішити проблему військовим шляхом, але це неможливо зробити в рамках існуючої моделі держави і з такими елітами. Зміна ліжок в борделі, як бачимо, не вирішує проблему борделя як організації. Тепер Україна намагається вирішити проблему мирним шляхом при активній дії зовнішніх акторів, які вирішують по ходу свої проблеми, як в регіоні Східної Европи, так і за її межами.

Однак, Україна з окупованими територіями Донбасу, таким чином, у вирішенні своїх проблем не зможе зрушити навіть на першому кроці, тому що вона не зможе приймати рішення через плутанину Донбасу. При цьому вона буде втрачати ресурси (на відновлення або підтримання Донбасу) і час (в безплідних дискусія про те, хто винен, що Донбас зруйнований, чому ми повинні бути з Росією, а не з цивілізованими світом, хто винен Донбасу, про особливий характер жителів Донбасу, яких потрібно поважати). Таким чином, ми отримуємо несуб’єктність, втрату ресурсів і часу. У підсумку все це загострюватиме боротьбу за ресурси і владу, що буде збільшувати й без того хитке становище нашої держави.

Ні, особливо вперті співгромадяни можуть, звичайно, наполягати на тому, що український Кентавр зможе розвиватися разом з «особливим Донбасом». Хочете побачити як це працює в реалі? Їдьте в Боснію і Герцеговину.

PS: Яким же може бути вихід? Мій френд на Facebook Seven Hills дає реалістічний рецепт: «Хорошим варіантом було б відкинути Донбас і будувати з ним такі відносини, як сучасна Румунія з Молдовою. Надавати громадянство охочим, включаючи уряд, де у всіх румунські паспорти, домогтися доступу на територію Донбасу української поліції і Нацгвардії, розвивати економічну співпрацю. Але тільки після того, як Донбас відповідатиме сам за себе. У перспективі навіть можливе повернення втраченої території. За 20 років наплодити там партій україністів-уніоністів, все звалити на Путіна, засудити пакт Лаврова-Штайнмайера.

Сьогодні Україна має зосередитися на собі, щоб не упустити свій черговий історичний шанс.