Юрій Романенко

Що означає новий наступ Путіна на Донбасі

Поновлення наступів ЛДНР на різних ділянках фронту на сході України актуалізувало питання про те, наскільки широким буде цей новий наступ Путіна і які наслідки він матиме.

Бої під Мар’їною біля Донецька 3 червня підтверджують сценарій, який я озвучив кілька тижнів тому в хабі «Щастя»:

· Кінець травня-червень нова ескалація з метою загнати Україну в Мінськ-3. Путін дуже ризикуватиме, якщо ескалація затягнеться, через економічні проблеми йому необхідно зняти основні санкції Заходу до осені. Тому ескалація матиме характер блефу, щоб підвищити ставки на переговорах із Заходом і надати українській кризі характеру «торф’яної пожежі», тобто, підточувати Україну зсередини за допомогою механізмів розбалансування.

· Приблизно в середині липня – на початку серпня досягнення глобальної угоди стосовно України, замороження конфлікту. Не виключено, що Захід зробить сюрприз Путіну, щоб пришвидшити фіналізацію кризи в Україні.

· Місцеві вибори, де відбудеться частковий реванш регіоналів, а також шабаш популістів всіх мастей делегітимізує нинішню коаліцію в Раді. Це спричинить її переформатування.

· Відставка Яценюка і призначення нового прем’єра. Яценюка можуть прибрати і у вересні, якщо ситуація буде зовсім вже важкою і конфліктною, але все ж більш імовірно після місцевих виборів.

· Розгойдування ситуації взимку, виникнення мотивацій в АП, що дострокові вибори Ради краще, ніж дострокові вибори президента, який вже не зможе ховатися за Яценюком, як Янукович за Азаровим.

· Дострокові вибори в Раду в цих умовах пройдуть навесні 2016 (шабаш популістів), усвідомлення елітами (про народ говорити не будемо, все зрозуміло), що система вже не працює повністю, а, отже, перенесення удару на президента.

· Осінь 2016 фінальна криза Другої української республіки, починається критичний час для Порошенка і, взагалі, для України, оскільки ключовим буде питання хто і як підхопить владу в колапсуючій державі.

Важливі питання:

Ключове запитання – наскільки буде збережена керованість на кожному етапі в умовах різкого озлоблення населення війною, корупцією та економічною кризою. У будь-який момент можуть спалахнути заворушення, які буде підігрівати Росія чи хтось з олігархів.

Чи буде проведена децентралізація і, як наслідок, який обсяг повноважень опиниться в руках регіональної еліти?

Хто стане прем’єром після Яценюка? Призначення Саакашвілі в Одесу може виявитись майданчиком підскоку з якого він може стрибнути у прем’єрське крісло. Очевидно, що Саакашвілі керують США, які йому довіряють і які зневірилися у здатності «аборигенів» навести лад, тому стали активніше просувати «варягів». Багато залежить від того, як покаже себе Саакашвілі в Одесі, що стане лакмусовим папірцем для оцінки його потенціалу.

Хто пройде до Ради навесні 2016? Очевидно, що балом і далі правитимуть популісти за спиною яких світитимуться олігархи, але якщо в Раді не виявиться одної-двох партій нового типу, то це зменшить можливість сформувати консенсус між адекватною частиною старої і нової еліт плюс із Заходом з питань нової моделі держави і правил гри.

Що робитиме Порошенко? Зобов’язання перед Заходом і відсутність грошей підштовхуватимуть до того, щоб просувати реформи, але потреба збереження влади підштовхуватиме до консервації режиму спільно з тією та иншою частинами старої еліти.

Що робитиме Путін в умовах виснаження своєї ресурсної бази? Наскільки він буде послідовний у руйнуванні України?

Що робитимуть США в міру наближення президентських виборів?

На ці та инші питання я відповім в тексті, присвяченому річниці правління Порошенка після його виступу в парламенті 4 червня.