www.ji-magazine.lviv.ua

Авраам Шмулевич – рабин, президент Інституту східного партнерства (Єрусалим)
і стратегічний радник «Черкесського конгресу»

Турецька армія може не тільки знищити російське угруповання в Сирії, але і дійти до Ростова – якщо буде наказ.

Збитий турками бомбардувальник ВПС Росії говорить про те, що Путін догрався. Він активно пропагує мораль пітерських дворів, забуваючи, що згідно з цією ж мораллю, якщо хтось дуже нагліє – отримує по зубах. От Путін і отримав по зубах.

Повітряний простір Туреччини – це не перша червона лінія, яку перейшов Путін. До цього російська авіація розбомбила населені пункти сирійських турків – це етнічні турки, які після поділу Османської імперії стали громадянами Сирії. Вони перебувають під особливим протекторатом турецького уряду, до ІДІЛ вони не мають ніякого відношення. Їх навіть Асад не чіпав – боялися турків. Так от, уряд Туреччини заявив про те, що в результаті авіаудару ВПС Росії були жертви серед мирного населення.

Причому ще до цього Ердоган робив вкрай різкі заяви – аж до того, що Росія буде горіти у вогні через свою політику. Економічні відносини між країнами також украй напружені. Взагалі турки не раз попереджували росіян. І ось вони завдали удару.

Також не виключено, що зіграла свою роль і неефективність збройних сил РФ, яку вони продемонстрували в Сирії. Розрекламовані удари авіації, які на російському телебаченні подавали як суцільну перемогу, на кожного нормального експерта справили вкрай гнітюче враження в сенсі військових можливостей Росії. Кремль діє так само, як і під час війни проти Грузії в 2008-му році – у них немає високоточної зброї, вони скидають бомби часів Другої світової війни, які практично некеровані. А удари російських крилатих ракет дальніх бомбардувальників виявилися вкрай неточними і неефективними. Не кажучи вже про те, що такі бомбардування просто безглузді – це все одно що, як каже російська приказка, стріляти по горобцях з гармати. Зокрема, за даними представників ІДІЛ і сирійської опозиції, частина ракет, які випустили російські пілоти по ІДІЛу в Ракку і Алеппо, загорілися в повітрі при підльоті, частина впала на пустирі, частина просто зникла десь по дорозі, не долетівши до мети. З тих, що хоч кудись влучили – в Алеппо росіяни розбомбили хлібозавод, насосну станцію міського водопроводу та фармацевтичну фабрику. А до Ракка змогли долетіти лише чотири ракети. Одна вибухнула над пустирем в передмісті, друга впала в канал, дві влучили по житлових кварталах.

При цьому сама російська влада не показала жодного кадру, куди ці ракети попали. Судячи з усього, ніяких даних крім тих, що надає сирійська опозиція і ІДІЛ, у них немає. Що є ще одним доказом неефективності збройних сил РФ.

Російська військова міць виявилася ще слабшою, ніж це припускали до початку сирійської кампанії. Турецька армія може не тільки знищити все російське угруповання в Сирії, але і дійти до Ростова – якщо захоче.

Росія зробила великий крок до війни

Андрєй Зубов

Є ще питання, чому росіяни продовжують порушувати повітряний простір Туреччини, хоча в Ердогана Кремлю раніше недвозначно дали зрозуміти, що більше цього не терпітимуть. Не можна виключати і варіанту, що пілоти збитого бомбардувальника залетіли на територію Туреччини ненавмисно: у них немає доброї навігації, а військовослужбовці мають вкрай низький рівень бойової підготовки. Тому не можна напевно стверджувати, що в російському Міноборони збрехали, коли заявили, що їхній літак перебував в повітряному просторі Сирії – можливо, вони спрапвді так думали.

З иншого боку, це могла бути і свідома провокація. Тому що перші порушення повітряного простору Туреччини російськими літаками були навмисними.

У такому разі виникає инше питання: навіщо лізти на рожен з набагато сильнішим противником? Відповідь тут очевидна, про що вже говорили чимало експертів і не раз. Путін міг втрапити в пастку, в яку часто подаються авторитарні лідери – інформація про навколишній світ, яку їм подає придворна свита і яка сидить у них в голові, не відповідає дійсності. Цілком можливо, Путін вирішив, що турки мусять його боятися, що він – сильніший.

Але факт залишається фактом – відбулося перше збройне зіткнення між силами НАТО і російською армією. Причому Туреччина це не просто член НАТО, а найбільша армія НАТО. Те, що турки збили російський бомбардувальник, докорінно змінює весь розклад в Сирії. Якщо раніше Росії прощали бомбардування сирійської опозиції, тепер важко сказати, як це далі розвиватиметься.

Причому перша реакція Кремля була дуже млявою – ніяких гучних заяв, погроз та кари Господньої на голови представників турецького уряду. Спочатку досить скромна заява Міноборони РФ. Потім прес-секретар російського президента Пєсков спростував повідомлення про те, що Путін хоче зібрати екстрену нараду Радбезу. За цим пішла, нарешті, заява самого Путіна, і вона була ще млявішою. Майже у тоні вибачення. «Ніби це ми збили турецький літак, а не вони наш», – дивується Путін. – «Росія завжди ставилася до Туреччини не просто як до близького сусіда, а як до дружньої держави», «Не знаю, кому було потрібно те, що сталось сьогодні, у будь-якому разі, не нам», «Я розумію, що у кожної держави є свої регіональні інтереси, і ми завжди ставимося до них з повагою». Причому після Путіна знову зробив заяву Пєсков, в якій рішуче відкинув можливість військових наслідків для Туреччини після атаки на Су-24.

У зв’язку з таким градусом реакції на, без сумніву, сенсаційну подію варто звернути увагу і на те, як цікаво висвітлюють енергетичну блокаду Криму в новинних випусках на офіційному російському ТБ.

Все подають як якесь стихійне лихо: ні слова про «київську хунту» і про «укрофашистів», що ще дивніше – взагалі ні слова про «Правий сектор», хоча саме він є однією з головних сил на блокаді, кримських татар не згадують навіть побіжно, лише на зображенні миготить іноді їхній прапор, який російський споживач «зомбоящика» певно ніяк і не ідентифікує. Сьогоднішній випуск новин Другого каналу: виступає міністр енергетики Новак. «Це злочин», – каже він, і на цих словах показують картинку того кримськотатарського прапора, який практично всім росіянам незнайомий. Що за прапор – ні слова. І далі міністр каже: «Ми сподіваємося, що українська влада приборкає екстремістів». Жодного різкого слова. Жодного «вимагаємо». Жодного навіть натяку на погрози Україні.

Таке враження, що Кремль дуже наляканий, що він не очікував такого, не знає, що робити. Хоча не можна навіть порівнювати сили активістів, які прикривають блокаду, з силою турецької регулярної армії. Тим не менш, щось змусило Путіна відреагувати на енергоблокаду такого дорогого для нього «Кримнашу».

Про збитий російський Су-24: Москва перейшла межі терпіння НАТО

Олег Пономар

Але повернімося до Туреччини і збитого російського бомбардувальника. Російська влада заявила, що їхній літак збили на сирійській території, тому теоретично вони можуть розглядати це як акт війни. Питання в тому, чи захочуть.

Швидше за все, Росія відступить. Якщо Кремль зважиться на якесь силове протистояння з турками – Росію неминуче розгромлять. І на Красній площі розуміють, що для них це буде катастрофою. Як ми вже говорили, турецька армія значно перевершує російську і силою, і технічним оснащенням.

Ще один важливий момент: вчора турки нарешті заявили про створення буферної зони. Нагадаю, в серпні планували наземну операцію Туреччини проти ІДІЛ, результатом якої мала стати чиста від бойовиків територія Сирії глибиною 30 км. У цій буферній зоні вздовж кордону Туреччини планували організувати табори для біженців. Цю операцію зірвало вторгнення російських військ. ІДІЛ же завдяки цьому отримав тривалий перепочинок – найбільшою небезпекою для нього є саме наземна операція, тому що самими авіаударами його перемогти неможливо. Але завдяки російській операції в Сирії турецьку операцію відклали.

А оскільки Туреччина заявила, що збирається тепер здійснити раніше заплановану наземну операцію і боротися з ІДІЛ по-справжньому, крім усього иншого, збитий літак – це ще й сигнал Росії не втручатися і сидіти тихо.

Чим Росія відповість Туреччині, складно сказати напевно, але судячи з реакції на блокаду Криму і з перших заяв щодо збитого бомбардувальника, таке враження, що Кремль підібгав хвоста, як переляканий пес, розуміючи реальне співвідношення сил.

Але, звичайно, так чи инакше, це – поворотний пункт, ситуація тепер може змінитися вельми кардинально і не в одному напрямку.

http://ru.tsn.ua/analitika/putin-doigralsya-531727.html