www.ji-magazine.lviv.ua

Марко Сімкін

В цьому році 3 вересня виповнюється 70 років від часу Великої Перемоги дружнього нам Китайського Народу в його багатолітній героїчній та жертовній боротьбі проти японської окупації за звільнення своєї Батьківщини. Яскраву та героїчну сторінку в цю величну Перемогу Китайського Народу вписав уродженець міста Львова китайський генерал Ло. У 2012 році на передодні 110 роковин від народження генерала Ло в Національному музеї історії Китаю Голова Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао в урочистій обстановці відкрив постійно діячу експозицію, загальною площею 800 квадратних метрів, присвячену Національному Герою КНР, генералу Ло. Виступаючи перед присутніми, Ху Цзіньтао промовив: “Генерал Ло, справжнє ім'я якого Якуб Розенфельд, єврей по національності, який народився у 1903 році, в місті Лемберг, в даний час, це українське місто Львів- наш справжній брат і побратим. Генерал Ло, в часи нашої жертовної боротьби проти японських окупантів в лавах Китайської Національно - Визвольної Армії, пройшов героїчний бойовий шлях від військового лікаря до генерала та командуючого медичним корпусу Національно - Визвольної Армії та пізніше став міністром Охорони Здоров'я в Першому Революційному уряді Китаю. Він наш Національний Герой, пам'ять про нього навічно залишиться у вдячній пам'яті Китайського Народу!”

Майбутній китайський генерал Ло, Якуб Розенфельд народився у Львові 11 січня 1903 року в родині офіцера австро-угорської армії. Через декілька років родина Розенфельдів переїхала до Нижньої Австрії, де в місті Вінер-Нойштадт він поступив в гімназію, навчання в якій успішно завершив у 1921 році і відразу поступив на медичний факультет Віденського університету. Отримавши диплом лікаря у 1928 він розпочав у Відні свою приватну практику та через декілька років стає одним із самих відомих віденських лікарів. Після аншлюса Австрії Гітлером у 1938 році, здійснив невдалу спробу втечі, але був заарештований гестапо та був відправлений до концтабору Дахау, потім переведений у Бухенвальд і тільки в кінці 1939 року йому вдається звільнитися, і він негайно виїздить чим подалі від терен Третього Рейху і Доля приводить його.. до Шанхаю.

У Шанхаї Якуб Розенфельд відкриває свій медичний кабінет та за короткий період вивчає китайську мову. Знання китайської мови та майже безкорисна медична допомога простому народу та пораненим у шпиталях сприяла його знайомству та дружнім відносинам із Сун Цінлін, вдовою Першого Президента Китайської Республіки Сун Ятсена. У Шанхаї він встановлює зв'язок із національно-визвольним рухом та бачачи неймовірні страждання китайського народу, в умовах японської окупації, він приймає рішення прийняти активну участь у боротьбі китайського народу проти окупаційних військ союзника Гітлера на Далекому Сході, мілітаристської Японії.

Якуб Розенфельд, без вагань, приймає дану йому пропозицію вступити в ряди Нової Четвертої Армії Мао Цзе дуна. Багато місяців він проводить на передовій у самому пеклі військових зіткнень, майже цілодобово проводить складні операції в жахливих польових умовах. Не дивлячись на неймовірну фізичну виснаженість, він кожну вільну годину присвячує читанню лекцій та практичному навчанню сотень військових хірургів та хірургічних медсестер всім досягненням сучасної європейської медицини та організації десятків нових польових шпиталів. Учасник Визвольної Війни, в майбутньому посол КНР в Австрії Лу Юн хуа згадував: “Ло був великим героєм та гуманістом, він заклав основи сучасної китайської військово-польової хірургії, йому та його учням зобов'язанні своїм життям десятки тисяч ними врятованих тяжких поранених та хворих. Завдяки його старанням в Армії не виникли епідемії. Він вніс величезний внесок у майбутню Велику Перемогу нашого народу. Ним пишається Армія та весь Китайський Народ”. Після отримання генеральського звання Ло, входить в еліту ЦК КПК. Дружні відносини в нього складаються з Лю Шаоці - майбутнім Головою КНР та з Чень Йі - майбутнім міністром Закордонних Справ КНР. Після перемоги над нацизмом в Європі генерал Ло приймає для себе рішення залишитися в Китаї. Він приймає участь у Параді Перемоги в Пекіні. У 1947 році Ло призначають міністром Охорони Здоров'я у Першому Революційному уряді КНР. Він проводить величезну роботу по організації фельдшерських пунктів у всіх провінціях Китаю, закладає санітарну службу. Нацистські концтабори, жертовна участь у війні за звільнення Китаю та величезна втома від роботи міністром, на жаль, підірвало його власне здоров'я . У 1949 році після проголошення КНР, Ло (Розенфельд), через погіршення свого здоров'я іде у відставку з посади міністра та їде до Відня, щоби дізнатися про доля своїх рідних.

В своєму щоденнику Розенфельд писав: “Відень справив на мене гнітюче враження, я побачив не тільки зруйноване війною місто, згарища на місті величних будинків, але повну руїну людських відносин. Після того, як дізнався, що всі мої рідні загинули, я прийняв для себе рішення назавжди повернутися в Китай”. Але повернення в Китай завадило відсутність в Австрії посольства КНР, і через це неможливість отримати візу до Китаю. Розенфельд вирішує тимчасово відвідати новоутворену державу Ізраїль, а потім обов'язково повернутися до КНР.

Прибувши до Ізраїлю в 1951 році, Розенфельд відразу почав займатися отриманням візи до Китаю, а поки на нею чекав, тимчасово влаштувався лікарем в центральну лікарню Тель-Авіва. На початку 1952 року він отримав довгоочікувану ним візу, але через тяжку хворобу серця, не зміг нею скористатися. 22 квітня 1952 року пішов з життя великий гуманіст, герой Національно-Визвольної Війни Китайського Народу, залишивши по собі добру пам'ять .

В китайському місті Ліньі, де починався бойовий шлях Якуба Розенфельда, він залишився назавжди ...пам'ятником із білого мармуру на повний зріст на центральній площі міста. Якуб Розефельд, став ще одним із славетної когорти уродженців поліетнічного Львова: українців, поляків, вірмен, євреїв, які в різні часи та в різних країнах Світу досягнули величезних успіхів в науці, культурі, літературі, в політичній діяльності та благочинності, несучи серед інших народів ідеї Гуманізму, закладені в них ще в роки їхньої молодості, яка пройшла у Львові. Досягнення цих Велетнів Духу та пам'ять про них повинна належним чином бути пошанована в наш час серед наших сучасників - їхніх земляків, як приклад того, що для Творіння Добра для Людства і свого Народу не може існувати ні яких перепон.

3 вересня 1945 року важливий День не тільки для Китайського Народу, але всього Людства -цей День завершення Другої Світової Війни. Український Народ, який поклав на Вівтар Великої Перемоги життя 10 мільйонів своїх співвітчизників, багато з яких загинули, в тому числі, приймаючи участь в розгромі окупаційної японської Квантунської Армії та звільнення частини Китаю від окупантів, щиро вітає Китайський Народ з 70 роковинами Великої Перемоги.