www.ji-magazine.lviv.ua

Марко Сімкін

Відомо, що світло згаслої зірки доходить до нас через десятиліття, висвітлюючи нам шлях у темряві. Так і світ чудових образів, втілених у творах мистецтва, створених талановитими представниками Львівського єврейства в першій половині XX століття, яке зникло у пеклі війни і подальшого несправедливого забуття в післявоєнний радянський період, відкривається нам знову яскравими іменами художників та створеними ними шедеврами. На передодні ювілейного Дня Пам'яті та Примирення у Львівському видавництві “Ставропігіон”, вийшов з друку, накладом у 300 примірників, довго очікуваний Фоліант-

 енциклопедичний словник «Художники –євреї Львова першої половини XX століття: “Життя, творчість, доля,” авторства відомої дослідниці художньої спадщини поліетнічного довоєнного Львова, українського історика мистецтв Галини Глембоцької. У Фоліанті викладені автором відтворені біографії близько тисячі художників, графіків, театральних художників, скульпторів, художників-монументалістів, художників-ювелірів.

Фоліант складається з першої (основної) частини, де представлено більш повні біографії найвідоміших сорока двох художників із 1000 та ілюстрації їх робіт, а також біографії дивом уцілілих двадцять одного художника та ілюстрації їхніх робіт, які як їх творці пережили трагедію Голокосту. Більшість ілюстрацій публікуються вперше. Друга частина - словник, де на двох мовах вказані прізвища і близько тисячі біографій львівських євреїв художників, знищених під час війни.

На початку XX століття молоді єврейські юнаки і дівчата, осяяні Божим даром творення Прекрасного, дуже релігійні по суті, але вже з новими поглядами на життя і мистецтво, стали шукати свій шлях у мистецтві. Молоді львів'яни жадібно опановували художніми знаннями у Львівській, Краківській, Віденській, Дрезденської, Мюнхенської, Берлінської Академіях мистецтв. Але найбільше їх вабив Париж ... Вони створили в Парижі Галицьке земляцтво. Академія модерних мистецтв Жульєна, студії найвідоміших французьких художників стали місцем, де відточували свою майстерність і нове бачення світу.

Найяскравішими представниками творчого львівського єврейства, які отримали за життя європейську популярність були:

-Бруно Шульц – всесвітньо відомий письменник і визначний художник- графік;

-Фріц Клейман - творець «єврейського постімпресіонізму» на думку сучасників;

-Ерно Ерб - чудовий колорист, співець життя львівських вулиць;

-Генріх Лангерман, Вільгельм Вахтель - літописці в нових формах мистецтва життя Галицьких євреїв;

-Олександр Ример, Еміль Кунке - чудові художники-авангардисти;

-Максиміліан Фоерінг - сюрреаліст (один з перших в Європі);

-Зигмунт Балк — художник-монументаліст та сценограф зі світовим ім'ям, який отримав Золоту медаль на Міжнародній виставці в Римі.

Львівські художники-євреї з успіхом виставляли свої шедеври в найпрестижніших галереях світу були визнані і по ціновані ..., але вони завжди поверталися до міста своєї юності Львова . Вони отримали визнання, як творці прекрасного, і у своєму рідному місті, повернувшись додому напередодні війни. Знищенні в пеклі Львівського гетто і Янівського концтабору Вони назавжди залишилися в так улюбленій ними львівській землі. Безсумнівно, якби вони були живі - історія європейського мистецтва другої половини XX століття була б прикрашена їх іменами. На превеликий жаль, більшість створених ними творів розділили долю своїх творців.

Завдяки власній ініціативі та подвижницькій багаторічній праці на протязі декількох десятиліть українського автора, історика мистецтв XX -го століття, в минулому наукової співробітниці Львівської Національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Глембоцької Галини Леонідівни, з уривків напівзотлілих документів у особистих і державних архівів у різних країнах світу, спогадів сучасників тих подій нею була відтворена цілісна картина життя, творчості і долі тисячі найталановитіших львівських художників - жертв Голокосту. Автор здійснила величезний моральний подвиг, працюючи безоплатно протягом багатьох років над відновленням творчих біографій та життєвих доль знищених у роки війни художників. У даному фоліанті розміщені унікальні світлини гетто та концтаборів, через які пройшли,в свій останній шлях, Творці Прекрасного та глибокими роздумами автора про причини та витоки виникнення Зла в образі нацизму, що знищував найцінніше, створене Богом на Землі - Людину і найпрекрасніше, створене людьми - Мистецтво. Видання цієї Книги Пам'яті - найкращий вінок львівським художникам, творцям Краси. Вихід даного фоліанту став можливим завдяки спонсорській допомозі міжнародної асоціації Memoriart 33-45 та активній підтримці українських мистецтвознавців, колекціонерів,та зусиль багатьох інших небайдужих поціновувачів мистецтв і всього найкращого, створеного львів'янами євреями-митцями - жертвами Голокосту та їхньої величезної культурної спадщини в Україні.

Без сумніву вихід із друку даного фоліанта на передодні Дня примирення та Пам'яті, це ще одна можливість нагадати Людству, що Всесвітня трагедія Другої Світової війни та Голокост стали можливими, через то, що тодішні керівники країн Західної Демократії,замість того своєчасно зупинити об'єднаними зусиллями наростання сил Зла з боку двох кривавих диктаторів Гітлера та Сталіна, робили спроби промовчати та домовитись. Прикро для всіх поціновувачів Мистецтва в Україні, що дана Книга Пам'яті надрукована в дні, коли в Україні відбувається Справедлива Вітчизняна війна Української політичної нації проти російської агресії та окупації,в час коли гинуть наші Захисники Батьківщини та мирні громадяни та руйнуються Безціні пам'ятки культури. Світовим лідерам та громадськості ця Книга Пам'яті,яка в даний час перекладається на німецьку та англійську мови, повинна ще раз нагадати, що трагедії минулого не повинні повторюватися. Народу України,який поклав на Вівтар Загальної Перемоги у Другій Світовій війні життя десяти мільйонів своїх громадян, потрібен Негайний та Справедливий Мир, щоби більше не гинули люди та в майбутньому більше не виходили із друку Книги Пам'яті, присвячені митцям, які можуть загинути у Пеклі Неоголошеної війни 2014-2015 років.

Журналіст — міжнародник Марко Сімкін