www.ji-magazine.lviv.ua

Марко Сімкін

Трагічні події, що відбулися у «чорну п’ятницю» 13 листопада 2015 року в Парижі, стали ще одним важливим приводом, щоби замислитися над витоками релігійного тероризму.

Дві великі світові релігії – християнство та іслам, чиї вчення базуються на святих книгах – Біблії та Корані, в яких закладені ідеї толерантності та гуманізму, були доведені окремими релігійними діячами до жахливих перекручень основних гуманістичних постулатів, на протязі століть. Наслідки їхніх «діянь» людство спостерігає у трагічних виставах сьогодення.

Хочу, що би читачі зрозуміли, що дана стаття ні в якому разі не є агітацією проти Бога та милосердних послідовників вчень, викладених у святих книгах – Біблії та Корані. Це є моя спроба висвітити витоки нетерпимості та ненависті, закликів до винищення інших во ім’я Бога з боку релігійних діячів, що мали великий вплив на поширення антилюдських поглядів серед народів. Пропоную розглянути ці антилюдські «вчення» та погляди на прикладах «діянь» християнської Церкви та «діянь» фундаменталістів в ісламі.

Тривалі гоніння на християн, які закликали інші народи йти дорогою Христа, дорогою любові до ближніх та втілення в життя важливого Закону Божого «Не убий» , припинилися в часи правління римського імператора Костянтина Великого (323-335 рр), який своїм едиктом зробив християнську релігію на державною у Римській імперії. Головою Церкви, звісно, є Папа Римський - він є наступником Святого Петра, якому, згідно Євангелія, було заповідано очолити Церкву. Від часу правління Костянтина Великого католицизм став невід’ємною частиною державного апарату в автократичних монархіях, користуючись економічною, політичною та ідеологічною підтримкою з боку правителів цих держав.

За короткий історичний період більшість Римських Пап під приводом боротьби з єрессю заклали основи нетерпимості до євреїв та язичників, слов’ян та народів Сходу, відкинувши майже всі великі засади Закону Божого.

Тисячоліття Європа перебувала в цивілізаційному та моральному занепаді. Не розвивалися науки та мистецтво, які були закладенні ще в часи античності, в Європі йшли криваві суперечки: на чому тримається Земля, на трьох китах чи трьох черепахах. Закликаючи до хрестових походів за звільнення гробу Господнього, Католицька Церква видавала лицарям індульгенції, тобто відпущення гріхів, навіть на найтяжчі з них - вбивство. Криваву війну цивілізацій першою розпочала саме християнська Європа проти народів Сходу, які в той час проповідували іслам, в якому були закладені основи толерантності – в тому числі і до юдаїзму та християнства.

По дорозі до Єрусалиму лицарі знищили майже всіх німецьких та французьких євреїв, які проживали в цих країнах ще з часів існуванні Римської імперії, залили кров’ю християнську Візантію та землі народів Близького Сходу, на віки заклавши в них ненависть до європейців. В наступні століття завдяки «діянням» такого християнства була створена Свята інквізиція, яка, прикриваючись іменем Ісуса, розпочала, починаючи з Іспанії, а з часом у всій Західній Європі, винищення євреїв, маврів, філософів та науковців.

Теракти в Парижі – це не Кремль, а «троїстий пакт – 2»

Олександр Смoлянський

Після трагічного для корінних народів відкриття Америки отці єзуїти, замість ідей любові та миру, закладених в Євангеліях, до народів майя, інків та інших, висунули ганебну тезу, що у представників цих народів не має душі, тому знищення їх не буде гріхом.

Ганебний симбіоз іспанських та португальських монархів з окремими представниками ордену єзуїтів привів до винищення цілих народів та держав доколумбової Америки та започаткував експорт рабів з Африки. Ще з XVII століття Франція почала перетворюватися на колоніальну імперію та абсолютну монархію, що не тільки гнобила та знищувала інші народи, а й знущалася над власним народом. І в такій своїй діяльності королі мали повну підтримку, як з боку католицьких кардиналів Франції, так і з боку Святого Престолу. Така спільна ганебна діяльність королів та кліриків на протязі століть довело народ Франції до повстання, яке отримало назву Велика Французька Революція, яка була не тільки антимонархічною, а й, в певній мірі, антиклерикальною. Нажаль, через деякий час вже республіканська Франція, яка проголосила гасла «Свобода, Рівність, Братерство» продовжила політику королів, перетворюючи арабів та представників інших народів країн Близького Сходу та Магрібу на рабів та знов не було осуду таким діянням з боку французького кліру та Римських Пап.

Церква століттями прикривала свої власні злочини проти людяності образом ворога в особі європейських євреїв. Своїми ганебними «діяннями» вона підготувала нові «моральні» засади для німецького народу й, певною мірою, навіть сприяла приходу до влади німецьких нацистів. Уклавши Конкордат (Угоду) з Гітлером, Святий Престол неначе дав мовчазну згоду на всі його антилюдські діяння. Коли в Німеччині в 1939 році розпочалися масові вбивства євреїв, тодішній Папа Пій XII на жаль не зважився ні на одне слово протесту.

Майже повне знищення європейського єврейства, яке внесло, на протязі століть, колосальний внесок у розвиток всієї європейської цивілізації і, яке ніколи не нав’язувало свої релігійні погляди та національні цінності іншим народам, істотно підрубало найістотніші засади юдейсько-християнської цивілізації в Європі і тим самим неначе відкрило шлях до заселення її прихильниками ісламу, які притримуються зовсім інших світоглядних засад. Тому поява в сучасній атеїстичній Західній Європі, в якій християнські цінності замінили цінностями ліберальними, великої мусульманської громади (яка не лояльна до європейців взагалі, а до атеїстичних французів зокрема), є наслідком повернення до них «бумерангу зла», запущеного правителями країн Західної Європи проти народів Арабського Сходу та Ізраїлю. На протязі століть значна частина Європи відійшла, від гуманістичних та справедливих засад десяти заповідей Божих.

Подібні процеси відбувалися і з Ісламом, який, на даний час, сповідує майже півтора мільярда послідовників - в багатьох тоталітарних течіях якого повністю відкидаються первісні толерантні засади самого Корану. У країнах ісламського Сходу, в добу Середньовіччя, мирно співіснували мечеті, синагоги та християнські храми, розвивалися різноманітні науки, мистецтво та поезія.

Прихід хрестоносців зруйнував міжконфесійний мир, породив зло та нетерпимість, прискорив розколи в Ісламському Світі не лише на шиїтів та сунітів, але й започаткував створення непримиренних до інших тоталітарних течій та сект. Деякі ісламські проповідники, що обслугували ненаситних до наживи правителів, не тільки закликали до війн проти «невірних», якими вважають європейців-християн, а й до захоплення інших мусульманських країн, заради збагачення своїх володарів та свого власного.

Криваві війни між різними ісламськими державами, які розпочалися тисячу років тому, продовжилися й у XX столітті. Багато років точилися війни між різними країнами на Аравійському півострові та війна між Іраком та Іраном, де до розпалювачів війни долучився Совєтський Союз.

Імперська «гра» Кремля – кривавий хід в Парижі

Сергій Клімовський

Після завершення Другої світової війни в протистояння між країнами Близького Сходу, урядами Західної Європи та Ізраїлю активно втрутився Совєтський Союз. На базах КГБ із арабів (псевдостудентів) масово готували терористів для здійснення терактів на території Ізраїлю, демократичного та мирного в той час Лівану, переправляючи на Близький Схід не тільки підготовлених терористів, але й у величезній кількості смертоносну зброю. Саме виплекані Совєтським КГБ терористи перетворили мирний та процвітаючий Ліван, який називали «Швейцарією Сходу» на суцільну руїну та на осередок різноманітних терористичних угрупувань. Підтримуючи силою зброї в Сирії багатолітній дикторський клан Асадів, Совєтський Союз створив в Сирії військову базу для того, щоб протидіяти Ізраїлю та прозахідним країнам Перської затоки. Задля перетворення Близькосхідного конфлікту на незатухаюче військове протистояння, Совєтський Союз, а також його правонаступниця, сучасна путіністська (неосталінська) Росія підтримувала і підтримує зброєю найбільш маргінальні терористичні мусульманські угрупування, такі як Хамас та Хизбалла.

Цю підтримку визнав в своєму інтерв’ю відомий російський дипломат Міхаїл Богданов «Так, ми (Росія) підтримуємо постійні контакти з Хамасом та Хизбаллою, вони не є для Росії терористичними організаціями, так як вони не проводять терактів у Росії, а те, що ви кажете, що вони постійно вбивають євреїв, ну хіба це терор?» Саме бойовики, із підтриманих і створених Росією різноманітних організацій, стали основною військовою силою так званої «Ісламської Держави». І, якщо лідери країн ЄС, які в різний час виступали з різкими заявами проти Ізраїлю, який один на один боровся з терористами повністю озброєними Росією, то це були не тільки прояви печерного антисемітизму, з їхнього боку, а це була своєрідна підтримка тероризму. Вони вважали, що ісламський терор не дійде до Європи. Саме ця недалекоглядна політика й привела до трагічних подій в Парижі, які показали, що світ став інакшим.

А тероризм, створений Росією, дійшов не тільки до Ізраїлю, а й і до прозахідних країн Близького Сходу та України, а також до країн Європейського Союзу. Криза, яка виникла в ЄС з біженцями із Сирії та інших країн ісламського Сходу – це зустріч представників двох таких різних цивілізацій, про які колись писав відомий британський поет Редьярд Кіплінг: «Що Захід є Захід, а Схід є Схід і вони Ніколи не Зустрінуться», але ця Зустріч відбулася й перетворилася в загальнолюдську трагедію.

Спроби закоренити за допомогою бомб «західну Демократію» в Афганістані, в Іраку, Лівії та Сирії, мені чомусь нагадує спроби іспанських конкістадорів навчити інків Христовій вірі з допомогою гармат.

Іслам нічим не кращий і нічим не гірший від християнства. Просто на даний час перевагу отримав не надто толерантний варіант ісламу. Його політичним втіленням стала так звана «Ісламська держава». Такий нетерпимий до інших, архаїчний іслам вважає, що науково-технічний та освітній прогрес несе загрозу для мусульман, тому що відкриває шлях до змін. Вони вважають, якщо прогрес не можливо зупинити …його необхідно заборонити, а краще просто знищити.

В цій трагічній виставі в театрі абсурду, де лідери провідних країн світу обговорюють з головним спонсором тероризму Путіним …як перемогти тероризм військовим шляхом, не шукають інших, можливо непростих рішень, заради порятунку людства, встановлення миру, щоб не допустити останню в історії людства Третю світову війну.

100 років тому сербський націоналіст Гаврило Принцип вбив наслідника Австро-угорського престолу Франца-Фердинанда та його дружину Софі. Помста Австро-Угорської монархії за цей злочин Сербії привела до виникнення Першої світової війни та загибелі мільйонів людей, розпаду Австро-Угорської, Німецької, Османської та Російської імперій. На уламках тих імперій виникли та стали пануючими такі потворні тоталітарні політичні течії, як комуно-більшовизм, нацизм та фашизм. Ці режими довели людство ще до більшої глобальної трагедії - Другої світової війни.

Прогресивне людство, християни та мусульмани, буддисти, індуїсти, юдеї, віруючі всіх конфесій та гуманісти повинні зробити все можливе й навіть неможливе, щоби припинився цей Театр Абсурду, в якій більшість людства є просто поки що глядачами, а можуть стати, через свою байдужість, жертвами та учасниками остатньої сцени в історії людства – Третьої світової війни.

Помилки минулих цивілізацій проходять через наше сьогодення і мають трагічний вплив наше майбутнє. Але людство ще має шанс врятувати наше спільне майбутнє й просто зобов’язане ним скористатися.