www.ji-magazine.lviv.ua

Олександр Смoлянський

Абсурдні пропагандистські заготовки Кремля насправді є частиною раціональної інформаційно-пропагандистської стратегії.

Загальна стратегія Кремля залишається незмінною вже більше, ніж півроку – знайти ґрунт для відновлення відносин із Заходом. Це видно ще з катарського візиту Лаврова.

При загальній стратегічній лінії нав’язування себе в ролі союзника Заходу, український вектор Росії – це безперервна діарея інформаційних операцій, метою яких є переконати різні цільові аудиторії в зв’язку між Україною та терористами ІДІЛ.

Цього тижня вже спільними зусиллями Путіна і Асада вогонь перенесли на Туреччину після знищення турецькими ВПС російського Су-24, який «мирно» бомбив так званих туркоманів, народність, етнічно близьку до турків на сирійсько-турецькому кордоні, а ще вирішив залетіти безпосередньо на територію Туреччини.

На «допомогу» совєтській пропаганді проти Туреччини буде вкрай корисно нагадати аналогічну кампанію ненависті 100-річної давнини, спрямовану проти Німеччини, що почалась з розгрому посольства, тим більше, що путінські каральні заготовки проти Туреччини і загальний тон ЗМІ нічим не відрізняються від царських часів, які Путін так любить.

На українському фронті цього тижня спостерігалося вкидання нових інформаційно-пропагандистських продуктів і заготовок в контексті попередніх.

Після «ветерана чеченської війни» – прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, «продавців зеніток для ІДІЛ» – глави МВС України Арсена Авакова і його радника Антона Геращенка, тепер під приціл потрапив і особисто глава СЗР України Віктор Гвоздь, якого нарекли «головним постачальником зброї для ІДІЛ».

Очевидно, цю заготовку за традиційною схемою вкинули російські чекісти через маргінальні ресурси в ніч з четверга – 26 листопада на п’ятницю – 27 листопада. Проте абсолютно не виключено, що вона в неділю опиниться вже в підсумковому ефірі Дмітрія Кісєльова в переробленому для «Вєстєй нєдєлі» форматі.

Дуже примітний вибір мішені. СЗР України взагалі майже не потрапляє в ЗМІ, на відміну від СБУ чи навіть військової розвідки ГУР, яка регулярно надає пресі відкриті релізи стосовно діяльності російських військ.

Більш відомий колишній глава СЗР Микола Маломуж, який постійно присутній в національному телевізійному ефірі. Нинішній же глава Віктор Гвоздь взагалі найбільш непублічний з українських силовиків, і ніяк не засвітився ні в політичній боротьбі, ні в скандальних історіях. Очевидно, росіяни розраховують на те, що СЗР і особисто її керівник не будуть коментувати звинувачення у продажі зброї ІДІЛ. Перш за все, через їх очевидну абсурдність.

З Путіним треба бути обережним, як з протухлим яйцем…

Тарас Возняк

Але не варто виключати той факт, що найближчим часом в цьому ж контексті инші силові відомства стануть об’єктами схожих інформаційних атак, і їх почнуть щільно «прив’язувати» до ІДІЛ.

По-перше, хвора уява російських пропагандистів все далі і далі відносить їх у небачені простори. Крім того, російському обивателю, який вже добряче сидить на «голці кремлівської пропаганди», з кожним днем потрібна все сильніша «інформаційна наркота» у вигляді дурнуватих сенсацій, бажано, з кров’ю, але з обов’язковим вкрапленням російської величі.

По-друге, на цьому етапі Кремлю, як і російським спецслужбам дуже потрібно дискредитувати силовий блок України перед українською та міжнародною громадськістю, і понизити рівень довіри до українських силовиків або, взагалі, викликати якусь «бурю в стакані», яку далі можна буде грати на соціально-політичній мапі України.

З хворої голови на здорову

У чому ж загальний і раціональний сенс такої невтомної роботи з ведення вже не пропаганди, а цілої серії опрацьованих інформаційно-психологічних операцій Росії проти України?

Головна мета – перекинути з хворої кремлівської голови і помінятися ролями з Україною в суспільному сприйнятті. Україну повинні сприймати як сподвижника міжнародного тероризму. Росіянам плювати, що зараз в це ніхто не вірить. Росія зараз не в тому становищі, щоб її інформацію і бачення хтось сприймав серйозно і погоджувався з російською позицією в будь-якій частині світу.

Друзів у Путіна і Росії зараз у світі немає. Ні в Европі, ні в арабському світі зокрема, ні в мусульманському світі взагалі. Правда, ще не запитували у Африканського Союзу, який довго очолював друг Путіна Муаммар Каддафі.

Куба, не встигнувши подякувати Москві за списання безнадійних совєтських боргів, відразу кинулася відновлювати відносини з США і різко спростувала свою участь в сирійській війні на боці Асада, що взагалі спочатку було «качкою», запущеною самою кубинською діаспорою Флориди. Замість Куби тепер Венесуела, яка за совєтською схемою бере у Путіна кредити, щоб купити у нього ж зброю.

Але не все так просто. Путінські пропагандисти знають, що якщо постійно повторювати одну і ту ж брехню, то в неї можуть повірити навіть там, де ніколи не вірили. Таке можна провернути не тільки в тоталітарній Росії, але і в країнах з вільною пресою. Питання тільки в кількості витрачених зусиль і витрачених коштів «Газпром-медіа».

Помінятися шкурами

В українському випадку все набагато цинічніше. Україні приписують неіснуючі зв’язки з терористами ІДІЛ. У той час, як весь існуючий в Україні тероризм має виключно російське походження.

Три напрями активності Росії в Україні після турецького інциденту

Ігор Тишкевич

Чи підтримує Україна тероризм? Ні. Але є Росія, яка тероризм не тільки підтримує, але й організовує і очолює в рамках державної політики. І цей Бін Ладен – сам Путін. І весь його силовий апарат – це його «Аль-Каїда»: міністр оборони РФ Шойгу, глава ФСБ Бортніков, начальник ГРУ Сєргун, начальник Генерального Штабу Герасимов.

І плюс путінські Геббельси і Штрайхери зі ЗМІ, які сіють ненависть і заклики до вбивства не гірше за ІДІЛ. Детоксикація ураженого пропагандистською отрутою населення Росії сьогодні є нереальним завданням, і таке лікується за совєтським досвідом тільки повною відсутністю ковбаси на полицях магазинів протягом кількох років. Тільки тоді населення РФ зрозуміє, що Путін і ленінградське КДБ привели країну не туди.

Не менш цинічна гра проходить і в Сирії. інформація про продаж терористам ІДІЛ з України спочатку ПЗРК, а потім вже і важкого комплексу «Печора» були частиною спецоперації. Комплекс могли перекинути на територію ІДІЛ урядові війська Башара Асада, щоб збити американський чи французький літак і показати в непривабливому світлі Україну західному суспільству, яке і так досі не заспокоїлось після терактів у Парижі.

Що робити Україні?

Перше, що треба зробити українцям, це припинити хвилюватися і не обурюватися російським цинізмом. Не треба хапатися за валідол і впадати в прострацію до потемніння в очах від нахабства кремлівської брехні. Треба просто розуміти, в чому полягає раціоналізм в діях і словах російської пропаганди.

Друге – це не дати себе втягнути в цей російський пінг-понг і тим самим відволіктися від головної гри. А головна гра, причому не на життя, а на смерть – це боротьба з державним тероризмом Росії проти України.

Українці не повинні забивати собі голови «зірками» терору ІДІЛ, а пам’ятати про инших «зірок» російського терору, починаючи з Безлера, Гіркіна і Гіві з Моторолою, яких навіть російська преса в Донецьку майже відкрито вважає підколодними дегенератами.

І найголовніше – не забувати про їхніх ляльководів зі званнями і при великих погонах. А також і про генераторів ненависті і брехні з російських ЗМІ. Це на їхніх руках кров українців. І ніякі казки про ІДІЛ не змусять про це забути і пробачити. Вбивці повинні бути покарані.

Ці «гвинтики» і «витратний матеріал» путінської сатанинської машини, перестрибують, при необхідності, з однієї війни на иншу. З Криму на Донбас, з Донбасу косяками на Сирію. А якщо треба – то знову повернуться в Донецьк і будуть планувати якийсь зимовий наступ. Або почнуть підкладати бомби в українських містах, звалюючи тепер все на ІДІЛ.

Тим більше, що цього тижня російська пропаганда запустила новий проект «ІДІЛ вважає Україну своїм ворогом».

При цьому, російські стаханівці інформаційного фронту паралельно запустили ще дві інформаційні кампанії: перша – така заява ІДІЛ несе безпосередню небезпеку для  українського суспільства, друга – заява ІДІЛ ніщо инше як прикриття справжньої позиції керівництва України та українських спецслужб щодо підтримки цієї терористичної організації.

Далі якщо раптом щось, то, звичайно ж, винна українська влада і спецслужби, тому що саме вони підтримують ІДІЛ і надають їй зброю.

Маячня, але цю маячню вже прокачують російські спецслужби і прораховують реакцію на можливість розвитку подій за таким сценарієм.

Крім розуміння путінської стратегії українській державі не треба чекати, поки путінські орки згинуть у далекій Сирії, як стадо одержимих гадаринських свиней, утоплених Христом.

Українським збройним силам і спецслужбам варто орієнтуватися на те, що їм доведеться самим знищувати особовий склад путінських легіонів.

Військовий туризм в Україні мусить стати для путінського служивого люду смертельно небезпечним і невигідним бізнесом. Від них не має залишатися навіть могили, тільки третій тост, і гроші родині на новий телевізор.

І Путіна просто треба позбавити безпосередніх виконавців його ігор в геополітику на чужій крові. Тільки після цього хтось пристрелить кремлівського карлика, як шведського короля Карла XII майже 300 років тому, коли Швеції набридли його безкінечні військові авантюри.

http://hvylya.net/analytics/geopolitics/igil-obyavil-vragom-ukrainu-novyie-fantazii-rossiyskoy-propagandyi.html