www.ji-magazine.lviv.ua

Паола Субаччі

Автор – займає посаду Research Director of International Economics at Chatham House and Professor of Economics at the University of Bologna.

Відхід зі сцени ніколи не переживається легко. Сполучені Штати, що схожі на багатьох старіючих знаменитостей, відчайдушно борються за місце на підмостках з новими акторами, особливо з Китаєм. Наближення зустрічі Міжнародного валютного фонду і Світового банку – двох інститутів, в яких домінують США і їхні західні союзники – дає ідеальну можливість змінити ситуацію.

США повинні примиритися з реальністю – з тим фактом, що світ змінився. Чим довше США будуть це заперечувати, тим більше це нашкодить їхнім інтересам і їхньому глобальному впливу, який залишається істотним, хоча й став більш обмеженим, ніж раніше.

Світ більше не вкладається в статичний порядок часів холодної війни, коли два блоки перебували у відкритому, але стриманому протистоянні. Не живе він більше і за правилами Pax Americana, що переважали протягом десятиліття після розпаду Совєтського Союзу, коли США на короткий час виявилися єдиною наддержавою.

Нинішній світопорядок тримається на багатополярності, яка з’явилася в результаті підйому економіки країн, які розвиваються, – особливо Китаю, – що почали грати найважливішу роль в торгівлі і фінансовій сфері. США – не кажучи вже про инші країни «великої сімки» – зараз повинні конкурувати і співпрацювати не тільки з Китаєм, але і з Індією, Бразилією та иншими країнами, через розширені форуми типу «великої двадцятки».

З цією метою США повинні продемонструвати лідерські якості та вміння пристосовуватися. Вони не можуть відмовити Китаю в підтримці його зусиль з розширення своєї ролі в управлінні світом. Їм також не слід різко виказувати невдоволення своїм союзникам, коли ті «ходять не в масть», як сталося, коли Великобританія оголосила про свій намір приєднатися до нового Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, яким керує Китай.

США неначе застрягли в Бреттон-Вудській системі – заснованому на правилах світопорядку, – що підкріплений МВФ та Світовим банком і спирається на долар США, – який з’явився після Другої світової війни. Бреттон-Вудська система закріпила за допомогою інститутів геополітичне верховенство Америки так, що старій імперській державі, Великобританії, залишалося тільки відступити – що вона і зробила з гідністю, нехай і не без певної поспішності, з урахуванням її важкого післявоєнного економічного стану.

За роки, однак, Бреттон-Вудська система, з її сумішшю ліберальної багатосторонності і ринково-орієнтованої економічної політики, стала символом англо-американського домінування в глобальній економіці, яке зараз зазнає критики в значній частині світу, особливо після глобальної фінансової кризи. Зокрема, Вашингтонський консенсус – звід принципів вільного ринку, що впливають на політику МВФ, Світового банку, США та Великобританії – викликав помітну неприязнь, особливо після азіатської фінансової кризи 1990-х.

На цьому тлі навряд чи дивно, що Китай використовує свій зростаючий глобальний вплив, сприяючи побудові нового економічного ладу – такого, при якому долар США не панує над усім. Чжоу Сяочуань, голова Народного банку Китаю, центрального банку цієї країни, неодноразово закликав до переходу на таку міжнародну валютну систему, яка б дозволяла використовувати для платежів та інвестицій кілька валют. Такий підхід зменшив би ризик і наслідки криз ліквідності, одночасно усуваючи залежність міжнародної валютної системи від «економічних умов і суверенних інтересів будь-якої окремо взятої країни».

Звичайно, Китай вірить, що його власна валюта (юань) зрештою зіграє центральну роль у цій новій валютній системі, показуючи, що Китай не тільки двигун глобального економічного зростання, але і найбільший в світі кредитор. Дійсно, поряд з иншими системно значущими економіками (США, Великобританія, Японія і еврозона) Китай є джерелом тенденцій, які, добре це чи ні, поширюються далеко за його межі.

З 2009 року керівництво Китаю втілює у життя ряд політичних установок, спрямованих на заохочення використання юаня в регіональній торгівлі та зменшення залежності від долара в міжнародних платежах. Але розширення ролі юаня в міжнародній валютній системі – лише перший крок до офіційного закріплення багатополярного світопорядку. Китай також очолив рух за створення нових багатосторонніх інститутів: так, банк AIIB був створений слідом за Новим банком розвитку, що організований за участі инших найбільших країн з економікою, що розвивається (Бразилії, Росії, Індії та Південної Африки).

Цими діями керівники Китаю привернули увагу до того, що існуюча міжнародна валютна система та інститути, що лежать в її основі, не відповідають потребам сьогоднішньої складної, багатополярної світової економіки. Зокрема, плани Китаю змушують звернути увагу на питання про здатність Америки забезпечити належну ліквідність для підтримки міжнародної торгівлі і фінансів.

Звичайно, США не дарма ставлять перед собою питання: чи буде новий порядок, на побудову якого сподівається Китай, настільки ж відкритим і правовим, як порядок, встановлений Америкою – той, завдяки якому Китай отримав доступ на ринок, що і дозволило йому досягти настільки вражаючого економічного підйому. Але відповідь на це питання можна отримати, тільки залучаючи Китай до роботи з реформування глобального управління – а не геть заперечуючи необхідність якихось змін.

Поки США вперто провадять політику стримування щодо Китаю, – що проявилося в боротьбі проти створення банку AIIB, постійних звинуваченнях у валютному маніпулюванні і у відмові ратифікувати реформи МВФ, в результаті яких посилився б вплив Китаю – вони ризикують втратити важелі впливу на майбутнє. Результатом може стати розпад світу на окремі блоки – що призведе до підриву не тільки глобального добробуту, а й співпраці з загальних питань.

Весняні зустрічі МВФ і Світового банку дають хорошу можливість подати сигнал про новий підхід щодо Китаю. І не може бути переконливішого сигналу, ніж підтримка з боку США додавання юаня до кошика валют, що використовуються МВФ для оцінки свого міжнародного резервного активу, спеціальних прав запозичення. Америка опиниться в світлі рампи знову. Але як вона виступить?