|
Повірять тільки КісєльовуПолітолог Станіслав Бєлковскiй розповів, чому росіяни не
вірять, що Путін – вбивця і злодій Імідж Владіміра Путіна в
Росії не здатні очорнити ні звинувачення в педофілії, ні доповіді з Лондона з
прямими доказами причетності президента РФ до смерті екс-ФСБ-шника Алєксандра Литвиненка, ні
фільми ВВС про незліченні багатства російського лідера Військові конфлікти в Грузії та
Південній Осетії, Чечня, військові спецоперації в Сирії, агресія на
українському Донбасі і анексія Криму, загибель Анни Політковської
та Бориса Нємцова, арешти і посадки – ніщо з цього не здатне знизити рейтинги
президента РФ Владіміра Путіна в його країні. Не
викликав обурливої реакції та осуду російського суспільства також недавній
фільм ВВС про багатства Путіна. Здавалося б, непомітною для простих росіян
залишилася і доповідь з Лондона, де фактично доводять причетність президента РФ
до смерті екс-офіцера ФСБ Алєксандра Литвиненка. Чому імідж Путіна досі не похитнувся
в очах росіян, чи здатне хоч щось взагалі змінити їхнє ставлення до свого
лідера, НВ розповідає російський політолог і журналіст Станіслав Бєлковський, який виступив в ролі експерта в тому самому
фільмі ВВС. Існує три види реакції Москви. Перша – реакція самого Путіна, і
вона абсолютно індиферентна. Тобто він знає, що Захід буде говорити і писати
про нього всяку гидоту, він до цього абсолютно адаптований, не бачить в цьому
нічого нового. Реакція Путіна приблизно така: в доповіді вже згадували, що
[Путін] педофіл, ну, що можна гірше про нього сказати? Що він вкрав скільки-то
мільярдів доларів – це не гірше. Тобто особисто Путіну все одно. Він вважає, що
це інформаційна війна. Це прецедент інформаційної війни, яка зараз у розпалі, і
таких прецедентів буде ще багато, і він не повинен емоційно
на них реагувати. Друга – це позиція опозиційних
кіл і виборців, які не підтримують Путіна. Тих умовних 15-14%, для яких теж в
картині путінського світу це нічого не змінило. Я хочу нагадати, що всю цю
полеміку затіяв я особисто в 2007 році. У тому числі – про 40 мільярдів, яких вже
давно не 40. Просто ця цифра так врізалася всім в пам’ять, що вона і далі жива.
Це вже не стосується реальності, вона значно зросла за ці роки. Так, це триває
вже майже 10 років. Для всіх, для кого ця інформація цінна, хто її аналізує, тут
теж немає нічого нового. Третя – путінська більшість. Для
путінської більшості цієї інформації взагалі не існує, оскільки про фільм ВВС
ніхто нічого не знав. Ніяких повідомлень про це не було ні на федеральних
телеканалах, ні в загальнонаціональних газетах, які є основними джерелами
інформації для більшості виборців. Принаймні, номінально, за даними
соціологічного опитування [серед людей], які підтримують чинного президента РФ.
Звичайно, крім тих, хто не побачив
фільм по телевізору, є сегмент, який читає і дивиться все це в інтернеті. Так.
Але путінська більшість це сприймає так само, як і сам Путін – як шкідливі нападки,
яким не треба брати близько до серця. І які пов’язані з нелюдським успіхом
Росії на міжнародній арені, зокрема в Україні та Сирії. Так, як це підносить
тотальна пропаганда, що оперує через державні телеканали. Інформації, [яка б могла реально
щось змінити і викликала б иншу реакцію у населення],
вже немає. Народ Росії настільки отруєний різноманітними небилицями, що я
сьогодні не бачу жодного месиджу, який зміг би
похитнути путінські позиції. Похитнути його позиції можуть тільки
важливі випадкові події, «чорні лебеді», щось досі небачене. Таких «чорних
лебедів» принципово, якщо їх класифікувати, я бачу три: це великі техногенні
катастрофи, серйозні військові поразки Росії з великою кількістю трупів або якісь
серйозні проблеми зі здоров’ям самого російського лідера. Що стосується саме інформації –
тут дуже важлива її легітимність. Якщо на Першому каналі в програмі «Воскресное время» або на каналі Росія-1 у програмі Дмітрія Кісєльова покажуть сюжети,
що розвінчають ореол над Владіміром Путіним у зв’язку
з доповіддю [судді Високого суду Лондона] Роберта Оуена про вбивство Литвиненка
або з фільмом ВВС, де ваш покірний слуга виступає з одним з офіцерів, то так,
це змінить ситуацію. Змінить. Тому що для масового глядача перший і другий
канали – це легітимне джерело, яке показує, що насправді добре і погано. Згадаймо, як в 1999-му році, коли
Путін ще тільки йшов до влади, Євген Примаков і Юрій Лужков, тоді колишній прем’єр-міністр
Росії і мер Москви, політично програли не тільки тому, що критика на Першому
каналі була нищівною, але й тому, що глядач зрозумів – їх можна мочити. Держава
від них дистанціюється, і вони більше не асоціюються з державою, як такою. Якщо щось схоже трапиться з
Путіним, якщо чомусь його почнуть мочити федеральні телеканали, тоді його
позиції серйозно похитнуться. Але для того й існує тотальна пропаганда, телеканали,
системи путінського контролю над ними, щоб при живому Путіні такого не сталося. Навіщо ж знімають такі фільми,
якщо вони, здавалося б, нічого не дають? Журналісти ВВС знімають фільм про
Путіна. Це їм цікаво, вони вважають це частиною своїх професійних обов’язків. А
з погляду політики це призводить до погіршення репутації Путіна на Заході, що
для нього важливо. Він не хоче, щоб його репутація на Заході падала, але це ніяк
не стосується його внутрішньополітичного позиціонування і стійкості його становища
в самій Росії.
|