Дмітрій Биков, російський письменник і журналіст

Запахло нелюдським реваншем ідіотів

Перша світова війна довго була закрита жахіттями другої, але останнім часом про неї почали згадувати. То відкриють до чергової її річниці пам'ятник казакам, то Владімір Путін відправиться до Словенії (теж відкривати пам'ятник), то знімуть фільм про героїзм жіночого ударного батальйону. Загалом, поступово Перша світова (імперіалістична, як її називали після революції) виходить з тіні. І причина тут не тільки в тому, що Росія шукає нові і нові приводи для славних ювілеїв, а перш за все в тому, що повертається - як би це сказати? - ірраціональне передчуття кінця світу. Тоді теж світ на рівному місці кинувся у вир самовбивчої, абсолютно безглуздої бійні.

Можна скільки завгодно повторювати ленінські тези про «переділ сфер впливу», але Перша світова - якраз той випадок, коли економіка нічого не пояснює. Заднім числом все знаходить передумови і сенс, але настільки глобальне самознищення Європи не було ніким передбачене. А якщо врахувати, що, на думку багатьох, ніякої Другої світової не було, а була одна велика тридцятирічна війна (Перша світова+Друга світова – ред.) - це масове божевілля взагалі нічим не може бути пояснено. Просто людство дійшло до якоїсь межі, жваво рвонулось вперед і наштовхнулося на реванш убивчої дикості, фанатичної злоби, бо за кожен прорив треба платити. І потім, прогрес - це ж не тільки автомобілі, літаки і кінематограф. Це ще й отруйні гази, і бомбардування, і танки. І коли цього накопичується багато, воно саме починає стріляти.

Ось і зараз передчуття великих катаклізмів носяться в повітрі, тому що ривок на початку століття був, що говорити, гігантський. Інформаційний бум, повсюдний і доступний Інтернет, новітні технології, абсолютна прозорість, тотальне шпигунство, поступова відмова від сировинної енергетики, майже досягнуте біологічне безсмертя. За ривок знову треба розплачуватися дикістю - і ось уже головні захисники цієї дикості, заборонена в Росії ІДІЛ та інші радикали, тероризують Європу. Ось уже у нас тріумфує печерний обскурантизм. Ось уже Америка - в порядку компенсації всіх своїх силіконових і космічних досягнень - готова вибрати у президенти персонажа, якого сто років тому просто засміяли б.

У повітрі пахне Першою світовою - безпричинним і нелюдським реваншем ідіотів, які вміють тільки забороняти і руйнувати. Може, звичайно, обійдеться. А може щось і пом'якшиться за рахунок того ж прогресу: віртуальні хакерські війни, гібридні війни, вбивча пропаганда замість гармат. Але відчуття яке знають всі люди, те, про який писали всі сучасники: ніхто не хоче катастрофи, а вона затягує нас, як смертельний вир. І на очах тупіють розумні люди, і фанатиками стають люди помірні, і до зброї закликають пацифісти. Щоб людство переконалось, що воно про себе знає не все.

9 08 2016

http://m.online.ua/ukr/news/749742/