|
Френсіс Фукуяма«Суспільство в Україні може стати натхненням для інших країн»Видатний американський
філософ та політолог Френсіс Фукуяма прочитав у Львові відкриту лекцію на тему «Корупція
і прогрес державних реформ в Україні». Під час зустрічі автор фундаментальної
книги «Кінець історії і остання людина» обговорив сучасний етап розвитку світу
з точки зору глобальної політики, коротко розповів про політичну ситуацію у
США, а також розглянув декілька проблем, з якими зараз стикається Україна. Далі
представлені найцікавіші думки філософа зі світовим ім'ям. У понад 100 держав світу зараз діє
демократична форма правління і процедура проведення виборів. Це близько 2/3
країн світу. Водночас ми спостерігаємо так звану реверсію демократизації.
Впродовж 10 років дослідження, які проводить організація Freedom
House, сигналізують про занепад демократії. Авторитарні режими стають все більш
самовпевненими і ми вже зараз бачимо наслідки цієї самовпевненості. Мова йде,
зокрема, про Росію та Володимира Путіна. Цей політик створив націоналістичну
агресивну форму напівавторитарного режиму, а також квазідемократичний уряд, який має дуже багато амбіцій.
Незважаючи на те, що падіння цін на нафту має величезний тиск на економіку
Росії, ця країна продовжує укріпляти свої авторитарні позиції. Те саме можна
сказати і про Китай. Через 15-20 років ми зможемо говорити про цю країну як про
найбільшу економічну силу у світі. В контексті протистояння між ліберальною
демократією із ринковою економікою та між авторитарним режимом із командною
формою економіки, варто згадати про так званий патримоніальний уряд. Такий уряд
може проводити демократичні вибори, як, наприклад, це відбувається в Росії, але
при цьому система функціонує лише в цілях інсайдерів. Суть цього режиму полягає
у тому, що він здатен сам себе утримати, оскільки державні ресурси розподілені
між елітою. Ця еліта використовує силу, аби зміцнити свою фінансову позицію, а
фінансову позицію в свою чергу використовує для зміцнення влади. Це той режим,
який створив в Україні Віктор Янукович і проти якого боровся Євромайдан. Ще одна актуальна проблема – формування
демократичного, але водночас нетолерантного націоналізму. Я часто згадую про
Росію та Путіна, але цей тренд можна спостерігати і в деяких демократичних
країнах, уряди яких є прихильниками націоналізму, що базується на етнічності та релігійності. Такий тип націоналізму не є
відкритим і толерантним до решти світу, яким би мало бути ліберальне
суспільство. Європейський Союз теж стикається з цією проблемою – все більше
радикальних партій у Франції, Скандинавії та інших країнах зміцнюють свої
позиції. На жаль, це також стосується і Сполучених Штатів, зокрема відтоді, як
Дональд Трамп став учасником передвиборчої кампанії.
Його лозунг – це «Америка для американців». На мою думку, поява таких тенденцій
є своєрідною реакцією на глобалізацію, яку ми спостерігаємо вже 40 років.
Якщо розглянути деякі показники, то можна
зауважити, що більшість багатіє завдяки вільній торгівлі та новим інвестиціям.
Водночас, не всі отримали однакову вигоду від нового відкритого глобалізованого
світу. І саме ті, хто програли, почали все більше підтримувати
політиків-націоналістів. Більшість із цих людей є менш мобільними ніж решта
суспільства, вони мають нищу кваліфікацію та гірший рівень освіти. У США саме
такі люди є основою електорату Трампа. Це люди,
які закінчили лише загальноосітню школу і належать до
робітничого класу. Багато з них перебуває у поганому становищі – вони або
втратили роботу, або мають низький рівень доходів. Тому очевидно, що коли Трамп обіцяє їм, що знову зробить Америку величною державою,
люди йому вірять, тому що їм не солодко живеться у
США. Про українські проблеми У багатьох демократичних країнах не
вистачає ще однієї важливої речі, а саме якості влади та уряду. Не всі
демократичні уряди мають можливість забезпечити громадянам не лише свободу від
тиранії, але й доступ до базових та фундаментальних послуг. Я дуже ретельно
слідкую за подіями в Україні, зокрема я із захопленням споглядав за
Помаранчевою революцією. ЇЇ наслідки мене дуже розчарували. Ця революція
показала, наскільки важливою є якість демократичного уряду. Друга революція, Євромайдан, була також надзвичайно важливою подією не лише
для України, але й для світової політики. Досвід багатьох країн, зокрема і США,
показує, що корупція існує не через те, що урядовці не знають, яким повинно
бути ефективне управління. Проблема корупції в тому, що це явище глибоко вкорінилось в суспільстві і діє в інтересах самої еліти.
Корупція не буде викорінена доти, поки не буде створено політичні умови
для того, щоб витіснити із влади корумпованих управлінців і замінити їх новими,
такими, що мають інші цінності і створять інші
інституції. Змін не відбудеться без поєднання трьох обов'язкових чинників. Перш
за все має бути сформоване громадянське суспільство. Також має бути лідер, який
поведе людей і мають бути інституції, які забезпечать необхідні реформи. У вас є громадянське суспільство, яке має
потужний голос. Потенційно у вас є лідери, які його представляють. Ми також
повинні пам'ятати про те, що Україна – це країна з великою кількістю освічених
людей. В Україні також є інституції, які мають величезний прихований потенціал
і спроможність до змін. Вам просто потрібно перемістити акценти від сильних
сторін до слабких. Ви повинні не тільки протистояти поганому уряду, а також йти
у владу для того, щоб змінити державні інституції. Багато людей у різних куточках світу
ретельно спостерігають за тим, що відбувається в Україні. Більшість здивована
вашою спроможністю взяти під контроль те, що відбувається в суспільстві. Я
думаю, що громадянське суспільство в Україні може стати натхненням для багатьох
країн світу, особливо у момент протистояння нетолерантним націоналістичним
корупційним патримоніальним режимам.
Проблема України в тому, що ви покладаєте
занадто велику довіру на вузьке коло людей. У вас є еліта, політики та
підприємці, які мають тісні зв'язки і підтримують одне одного за рахунок решти
суспільства. Вам потрібно замінити такий уряд на безособовий, що створюватиме
рівні умови гри для всіх. Для цього перш за все необхідно сформувати незалежну
судову систему, а також потрібна відповідна політична воля дотримуватись
законодавства і готовність притягнути до відповідальності навіть найвищих
керівників у суспільстві. Це стане початком формування системи, яка матиме
вищий рівень довіри від звичайних громадян. Насправді, я ніколи не був прихильником
членства України та Грузії в НАТО. На це є певні причини. Напад на одну країну
НАТО сприймається як напад на всіх членів організації. На мою думку, членство
України та Грузії в НАТО не було хорошою ідеєю, тому що США не зможуть виконати
такої обіцянки. Ми не повинні обіцяти того, чого не зможемо дотриматися. Але з
іншого боку, Америка може багато зробити для того, щоб підтримати Україну.
Президент Обама зробив неправильно, відмовивши Україні у військовій підтримці.
Він потерпає через надмірну реакцію людей на участь американської армії в
Афганістані та Іраці, тому не хотів надавати іншої
військової підтримки. На мою думку, Гілларі Клінтон
більш охоче підтримуватиме Україну у військовому плані. Ми відчуємо ці зміни,
якщо Клінтон оберуть президентом. Текст Марія Шевців 25 08 2016 http://reinvent.platfor.ma/lvifukuyama/?_ga=1.97649053.366300724.1460036193 |