www.ji-magazine.lviv.ua

Максим Михайленко

За три останні роки українська нація зазнала чималих людських, економічних та психологічних втрат одночасно в історичному за масштабом герці як за відстоювання свого суверенітету, так і заради приєднання до спільноти цивілізованих народів у Європейському Союзі.

Слід наголосити — жодну з націй, що зараз належать до ЄС, ніколи не ставили в умови, коли за цей вибір вона мусила заплатити кров'ю, глибоким шоком війни та руйнацією фактично половини господарської системи (ВВП 2013 — $180 млрд, ВВП 2015 — $90 млрд).

У цьому ж контексті ми пережили сплеск галопуючої інфляції, багаторазове підвищення тарифів, зростання податків і трикратну девальвацію національної валюти.

Коли ворог нашіптує нам, що всього цього «могло би і не бути, якби Україна перетворилася на провінцію Росії», в цьому звісно є логіка чорного сумління. Проте, це ще раз підтверджує, що такою є плата (тим більше, що нічого безкоштовного не буває в принципі) за зроблений вибір на користь Об'єднаної Європи.

Перечитаємо сказане вище ще раз і замислимося на мить.

А тепер коротко подивимося на те, що нам сьогодні (не рік, не два і не три тому) пропонує ЄС.

Що ж пропонує ЄС?

Днями профільний віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе розповіла, що чергова (мабуть так це слід розуміти?) затримка з наданням Україні безвізового режиму полягає у невизначеності, хто саме — Європейська Рада чи Європейський Парламент матиме повноваження призупиняти (!?) дію безвізового режиму.

Тобто, Київ уже змирився із — так, це прозвучить образливо — третьосортністю своєї ролі серед країн, які мають чи тільки матимуть право вільного пересування Шенгеном. Тому що ниша другосортних вже зайнята — це Румунія та Болгарія, яким і дотепер не дозволяють видавати власні Шенгенські візи.

За що саме українці (знов — початок статті) мають терпіти подібне знущання?

За помилки Берліна у власній міграційній політиці? За небажання США та Великої Британії, частини інших союзників НАТО (на честь Франції Олланда — Париж тоді був готовий іти в бій!) ще в 2012-13 роках скинути Асада і мінімізувати майбутні (тобто нинішні) наслідки сирійської кризи? Не з'явилося би ані ІДІЛ, не сталося би жахливих терактів у Західній Європі. Чи за глупство західних лідерів, які довірилися колишньому шпіону із збоченою свідомістю мафіозі, який вже рік по тому накинувся на Україну?

Який стосунок до всього цього (крім, звісно, як жертви) мають українці, яким можливо нададуть право відвідувати ЄС 90 днів раз на 6 місяців — право, яке Брюссель (власне, Берлін і Париж) хоче на порушення власного союзного законодавства (Acquis Communitaire) отримати можливість у будь-який момент забрати?

Нас переконують тим, що, мовляв, це ж формальність (і справді, будь-що погодити чи скасувати у ЄС — величезна проблема). Ні, це не дрібниця, бо ми вже бачили як на шмат паперу перетворився значно важливіший для системи міжнародних відносин (центральний для Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї і технологій) після холодної війни «Будапештський меморандум». І чимало інших угод, гарантій, тощо.

Нас переконують тим, що, мовляв, ми нічим не можемо зарадити накиданню українцям цього ставлення як до третьосортних. Можливо, але «підписувати одне — робити інше» це новий етико-правовий стандарт ЄС? Раптом не через це ЄС залишився без Великої Британії?

Можемо єдине — як перша сучасна європейська нація, що закінчила своє формування шляхом високотехнологічної громадянської революції — здійснювати і нарощувати моральний тиск на посадовців ЄС та політиків країн Західної Європи, які і самі чудово знають, що вчиняють українцям кривду. Це вже не раз працювало, просто це трохи важча і довша кампанія: дипломатично, хоч із презирством погодитись на цю криву пропозицію, але створити стратегічний тиск на політичний клас ЄС із вимогою скасувати дію цього механізму стосовно України.

Тепер друге і важливіше.

Також днями Financial Times познайомила нас із «проблемою» (нам би його проблеми), з якою стикнувся добродій Рютте, прем'єр Нідерландів. Пан Рютте ніби наш «друг», переконаний єврооптиміст та прибічник розширення ЄС і поглиблення інтеграції. Мабуть. Також, цілком можливо, що він непогана людина. Але поганий політик.

Тому що, зпершу сприймати всерйоз рекомендаційний референдум, в якому прийняла участь третина громадян, з питання, яке вже а) вирішене б) не належить до компетенції національного уряду може або слабкий, не впевнений у собі лідер, який трясеться за піввідсотка голосів (фріки-єврофоби в Нідерландах все одно не проголосують за партію Рютте), або політик двоєдушний, в крайньому випадку — дурень.

Адже важко назвати по-іншому, аніж абсурдною ситуацію, в якій уряд, який нібито із повагою ставиться до власного, союзного та міжнародного праванамагається заднім числом (?!) переписати підписану угоду на догоду чи-то кільком ксенофобам у власному парламенті, чи-то на догоду російському диктатору, який збив літак із громадянами цієї країни. Не слід вважати, пане Рютте, що всі навколо наївні чи дурні, і не розуміють, що позицією Нідерландів, спрямованою фактично на остаточний підрив єдності ЄС керує банальне і аморальне боягузство, а в цей критичний час до того ж і зрадницьке стосовно мільярду людей західної цивілізації та культури. До 1 листопада, як пише Financial Times, Марк Рютте має визначитись (здається це станеться сьогодні, 20 жовтня) — мусимо визначитись і ми.

А саме.

Україна за жодних обставин не повинна погоджуватись на ратифікацію Європейською Радою Угоди про політичну асоціацію та поглиблену і розширену зону вільної торгівлі в якій окремо зазначалося би, що Україна за жодних умов не може приєднатись до ЄС. Саме таку злочинну безглуздість пропонують нам схибнутий на своєму переляці від жалюгідного та огидного Путіна нідерландський уряд. Хоча хто тут жалюгідніший?

Наразі, ані Київ, ані Брюссель, де ще мають клепку аби розуміти чому це, по-перше, сором, а по-друге, хто ж буде підписувати з ЄС надалі будь-які угоди, якщо їх треба погоджувати із будь-якою голандською коровою — на це не погоджуються.

Відповідно, якщо Нідерланди — що вже порушили правову логіку, як було сказано вище — блокують ратифікацію Угоди (а відповідно шкодитимуть і подовженню її де-факто, так, як вона діє з 1 січня 2016 року), Київ має проявити характер і також зробити кроки до заморожування такого «гібридного» неподобства.

Власне, це буде саме крок Нідерландів до розвалу ЄС в його нинішньому вигляді. Жодної української провини в цьому немає — більше того...прогляньте цей текст із початку. А ми знайдемо собі тих партнерів у тій ж Європі і далі на захід, північ і південь у кого все гаразд із головою, здоровим глуздом та силою духу.

Ніколи не слід дозволяти будь-кому та з будь-яких причин знущатись з України.

Яка тільки-но кров'ю відстояла власний суверенітет.

Третє, найкоротше і останнє.

...Шепочуть — та ж європейці дають нам гроші, хіба із ними так можна?!

По-перше, це не такі великі гроші, аби так козачкувати.

Антиукраїнська політика для Польщі самовбивча

Тарас Возняк

По-друге, ми втратили на порядок більше - $90 млрд, половину ВВП. Хто недооцінив загрозу з боку мафіозної московської держави? Хто обмежувався «величезною стурбованістю»? Захистив нас і справді швейцарець Дід'є Буркгальтер, який, мабуть щось має серйозне на покидька Путіна (можливо, разом із ЦРУ та ФБР, але це невідомо). До нього претензій немає. Немає претензій до Канади. До Великої Британії. До частини політичного класу США. До Польщі. До Австралії. До ще кількох близьких і далеких країн.

Всі решта...поплакали разом із нами?

Ось вам хусточка.

І, будь-ласка, каса направо.

По-третє, ці гроші — не подарунок.

І по-четверте, європейці дають нам гроші, тому що не здатні дати справжню зброю та вояків.

При цьому не будь воюючої України пани Путін із Шойгу ще рік тому бенкетували би у Берліні. Причому якийсь спротив зустріли би лише в Польщі. Це є факт. А так втратили чимало грошей та здоров'я. Флеботомія теж допомагає витверезіти.

Мусимо пам'ятати — поразки Росії у війні із Заходом та нами втішають, але вони не є тотожними нашим власним успіхам у відстоюванні власної правоти та інтересів у західному світі, і автоматично не означають таких перемог. У західній політичній еліті є чимало людей обмежених, боягузливих та продажних. На таких і полює ворог. А нам залишається підвищувати якість власної національної організації, жорстко відстоювати власні інтереси і раз-у-раз бити блазнів по нахабних мармизах.

20 10 2016

http://newssky.com.ua/kinets-yevropeyskih-shamaniv/