на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Сергій Клімовський

Чому Кремль просуває Кадирова в президенти Росії

Питання не таке вже й дивне, як це може здається на перший погляд. По-перше, вибори президента в РФ повинні пройти 11 березня 2018 року; по-друге, вчинки Кадирова все більше підштовхують до думки: він до них готується. Точніше, його готують.

Після початку війни РФ проти України Кадиров встиг зробити багато епатажних заяв в стилі «всєх зарежу». Вони мали різний резонанс, але ось тільки після його недавнього «зарезать» опозицію, в Росії почалася компанія по захисту Кадирова від ще не «зарезаної» ним опозиції. Почала її Держдума РФ, точніше, її головна фракція – «Єдіная Росія». Та сама, яку до 2014 р. називали «партією шахраїв і злодіїв», а після 2014 р. можна назвати «партією вбивць і брехунів». На захист Кадирова стали горою: секретар генради «ЄР» Сєрґєй Нєвєров, глава її фракції в Держдумі Владімір Васільєв, і два глави думських комітетів – Іріна Ярова (безпека) і Ольґа Баталіна (соціальна політика).

Складно сприйняти це инакше, як довідку від «ЄР», що «Кадиров – патріот Росії», а тому може і далі розповідати, кого він ще хоче «зарезать». Партія на це дає добро. Але так як до «партії шахраїв і злодіїв» довіри не багато, то на европейський манер організували «громадську думку» – з табличкою «Кадиров – патріот Росії» замаячили актори, співаки та решта. Сам Кадиров не морочився і в російському стилі зігнав в Грозний половину Чечні для підтримки себе коханого. В тім, що Кадиров – патріот Росії, в Чечні після двох російсько-чеченських воєн ніхто й не сумнівається, можна було натовп і не збирати.

Більш ніж очевидно – Кремль почав медійну кампанію для розкрутки Кадирова як істинно великого росіянина. Почав не з нудьги, а з прицілом на 2018 рік і з трьох тактичних причин.

1. Якось незручно, що Путін постійно переконливо перемагає на виборах Зюганова і Жириновського. Це набридло навіть Жириновському і в липні 2015 року він повідомив, що ЛДПР на виборах зможе представляти «більш ефективний політик». Путіну спаринг-партнерів треба оновити, а то – суцільне дежавю.

2. В умовах Сирійської війни і натягнутості відносин зі світом ісламу для РФ важливо, щоб у виборах її президента, нарешті, взяв участь хтось від «нацменів», щоб вони не вважали себе скривдженими. Кадиров цілком підходить.

3. У 2015 р. Кремль кілька разів натякав США і ЕС – радійте Путіну, наступник може бути ще гіршим. На «гіршого» Кадиров теж підходить.

Шанси Кадирова не такі вже й ефемерні, як може здатися, і залежать від двох речей: прийняття Кремлем і кооперативом «Озеро» такого рішення і грамотної техніки його реалізації. Судячи з «Кадиров – в дошку росіянин», рішення в Кремлі вже прийняли.

Нічого нелогічного в цьому немає.

Два приклади. Шотландець Девід Кемерон – прем’єр Великобританії, що має вселяти почуття гордості в кожного шотландця. Більш давній – словака Еміля Гаха обрав парламент 30 листопада 1938 р. президентом Чехословаччини замість чеха Едуарда Бенеша. Причина – Гітлер «захищав» не тільки права судетських німців, а й словаків, і навіть українців в Чехословаччині, і обіцяв їм національні держави. Чехи, прагнучи парирувати пропаганді Гітлера, поставили Гаха президентом, але це їм не допомогло.

Кадиров – президент РФ – аналогічний хід, який Кремль може зробити для втіхи «нацменів» Росії і створення їй іміджу якщо не ісламської, то наполовину ісламської держави, а тут вже з’являються і цікаві стратегічні перспективи.

Перш за все, Росія зможе оголосити себе глобальним лідером ісламського світу в боротьбі з американським імперіалізмом, китайським гегемонізмом і ще чимось. Союз ісламських держав під ядерною егідою Росії. Кадиров може прийняти титул халіфа і очолити глобальну ісламську державу, а нинішня «Ісламська держава» його з задоволенням визнає. «Халіфат Росія» до Дамаска і наші сакральні Стамбул, Багдад і т.д. Доведеться трохи ісламізуватися, щоб турки і араби признали в росіянах братів. Паранджа не обов’язкова, але спідниці лише довгі, а ходити без хіджабу по вулиці – поганий тон.

Для Кремля ісламізація – цілком реалістичний ідеологічний вихід. Ліву ідею і комунізм Кремль дискредитував, і світовою революцією мало кого намовиш. Сталін і КДБ вичавили через Комінтерн з цих ідей багато, ФСБ за два останніх роки дотиснула залишки. Инші ідеології. Православ’я – вузьке їх коло, і все більше звужується – не тільки болгари, а й серби з білорусами все частіше дивляться не на Кремль, а на Захід. Православних набагато менше, ніж мусульман, і у них немає нафти і газу, а Греція в ролі союзника не замінить Іран. «Русскій мір» – дуже вузьке коло і погано працює навіть в Україні. Союз з Китаєм однозначно закінчиться фразою: на китайсько-українському кордоні все спокійно. Залишається іслам: відразу з’являється 1 млрд. братів і сестер і перспектива контролю над величезними запасами вуглеводнів, так як нові брати більше схильні молитися п’ять разів на день, ніж бурити свердловини.

Через перспективи такого контролю Росія підтримує Асада і веде війну в Сирії.

Не допустити видобуток сланцевого газу на Донбасі теж одна з причин нападу РФ на Україну. У результаті вимальовується приваблива перспектива: Европі залишиться або возити вуглеводні з Америки, або терміново перейти на термоядерний синтез, але зовсім без них в найближчі десять років їй ніяк не обійтися. Заволодівши вуглеводнями Близького Сходу і «скинувши в море» Ізраїль, на радість арабам, і щоб не думав добувати газ, Росія стане головним розпорядником-монополістом вуглеводнів і буде диктувати ціни на них европейцям, китайцям, індусам і японцям.

Чи варто, з огляду на ці та инші перспективи, робити Кадирова президентом і потрохи переходити в іслам? «Париж вартує меси», – сказав в 1593 р. протестант Генріх IV і перейшов в католицтво, а на кону була всього лише Франція. Так що, прийняття Кремлем аналогічного рішення не таке вже й фантастичне, особливо на тлі відкриття у вересні 2015 р. в Москві найбільшої в Европі мечеті, якщо не враховувати Стамбул.

Залишається технічний аспект: як зробити Кадирова президентом? З «чарівником» Чуровим, який рахує голоси, політтехнологом Сурковим, грошима і адмінресурсом «Єдіной Росії» можливо все. Тим більше в такій країні як РФ. Кампанія стартувала. Скоро росіянам нагадають, що по-справжньому Росія вставала з колін при Сталіні, людині з Кавказу. Кадиров теж з Кавказу, теж з «залізною рукою», а пропагандисти під керівництвом чеченця Суркова знайдуть ще сто і одну причину переконати росіян голосувати за Кадирова.

Націонал-зрадники і вороги народу вже збирають на сайті «Конгрес інтелігенції Росії» підписи під петицією «Кадирова – у відставку!». Назва сайту якраз для Росії, – останні 150 років мізки – студентів, інтелігентів і решту «очкариків», стабільно вважають другою, після євреїв, причиною всіх бід в Росії. НАТО і США відпочивають – вони тільки з 1948 р. стали причиною її бід. Так що шансів у «Конгресу інтелігенції» в Росії – майже як у «Яблука» на виборах – 2-3%.

Чи прийняли в Кремлі рішення про участь Кадирова у виборах? Якщо згадати про «Кадиров – патріот Росії», то однозначно так. Чи зможе Кремль реалізувати пов’язані з цим свої тактичні і стратегічні плани? Це під великим питанням. Нагадаю, Генріха IV вбив, як не дивно, католик, а не протестант, ну а світ ісламу – це взагалі тонка штука. Щодо «руского міра», то замість «Путін, введи війська!» там можуть починати репетирувати «Кадиров, прийшли моджахедів!» і вчити п’ятничну молитву. Може пригодитися. А от горілкою варто добряче запастись.

 

http://hvylya.net/analytics/geopolitics/zachem-kreml-prodvigaet-kadyirova-v-prezidentyi-rossii.html

 

 





 

Яндекс.Метрика