www.ji-magazine.lviv.ua

Олександра Багач

«Ви дивуєтеся поведінці Трампа на дебатах. А що ви казатимете, коли у Вашингтоні чи Нью-Йорку розпочнеться ретельно підготовлений American Maidan, а з Трампа ліпитимуть американського Ющенка?» – говорить політолог Михайло Басараб. Що відбувається у передвиборчій гонитві в США і що нам варто про це знати?

8 листопада у Америці стартують президентські вибори. Битва за Америку триває. На сьогодні маємо два претенденти – екс-держсекретар Америки Гілларі Клінтон та одіозний мільярдер від Республіканської партії Дональд Трамп. Спробуємо розібратися, на яких амбіціях американського електорату грають обидва кандидати, які шанси на перемогу у Трампа та Клінтон, та як результати виборів вплинуть на майбутнє України.

Авраам Лінкольн перевертається в могилі

Ніколи ще слова «республіканець» і «Підлипала» не викликали такої ненависті. Це слова не про Дональда Трампа, це слова головної героїні роману «Віденесені вітром», в якому йдеться про те, як республіканцям на чолі з захисником прав чорношкірих Аврамом Лінкольном вдалося здобути перемогу у громадянській війні та очолити Америку.

Часи змінилися, але сучасні янкі, які зараз підтримують республіканця Дональда Трампа, не змінили своїх цінностей, і не зважаючи на певну застарілість поглядів задніх в уряді не пасуть. Відтак,  основні три кити, на яких тримається Республіканська партія – це сімейні цінності (боротьба за моральність, обмеження абортів та контрацепції, протидія евтаназії та наукових досліджень в області клонування), боротьба за національну безпеку та зниження податків.

Америка втомилася бути великою, Америка хоче бути ситою, і Трамп про це знає

Затятими республіканцями сьогодні є релігійно налаштовані білі американці, окремо слід виділити російських іммігрантів з країн колишнього СРСР. Голосів консервативно-орієнтованого населення виявилося достатньо для того, аби Трамп отримав прихильність у 40 штатах. Чому?

По-перше,  Дональд Трамп одержимий ідеєю повернути Америці  статус багатої  країни. Про це він написав у своїй останній книзі «Покалічена Америка». Варто наголосити, що нині в Америці економічна ситуація не в найкращому стані. Ще в 2001 році державний борг США становив 5,8 трлн доларів. У молодого покоління набагато менше можливостей збудувати кар’єру, купити житло та будинок. Звідси і віра у рішучого Трампа, який натякає, що Америка повинна бути багатою і стабільною, а що там коїться на геополітичній карті світу, американцям начхати. Непохитні консервативні сили американського суспільства спокусилися і на обіцянки мільярдера побудувати стіну довжиною у 2000 кілометрів із Мексикою за рахунок мексиканської влади, а також депортувати нелегальних мігрантів, скасувати візи, за якими студенти – іноземці навчаються у США, в тому чисті в рамках програми Work and Travel.

«Щодо ситуації безпосередньо у США, то Трамп багато в чому є неординарним і несподіваним кандидатом (скандалістом, людиною щодо якої дуже багато чуток, чоловіком із сумнівними зв’язками, якого не сприймають серйозні бізнесмени і політики тощо). Чому він здобув популярність? Насправді він не висунув якихось геніальних пропозицій і не є послідовним кандидатом від республіканців у питанні зовнішньої політики, – говорить політолог Михайло Басараб. – Але чому він зумів здобути прихильність такої великої кількості виборців?

За підказками своїх політтехнологів, у тому числі Манафорта, який працював, зокрема в Україні і має серйозні стосунки у середовищі російських політичних еліт, Трамп зумів постати як контрсистемний кандидат. Людина, яка вийшла за межі звичного дискурсу, бо його поведінка, меседжі, його політичний порядок денний перевертають все догори ногами – Михайло Басараб

Він запропонував зовсім непритаманний для американської політики підхід, абсолютно нетрадиційні, дивні (можливо, інколи навіть безглузді) ідеї, але така екстравагантність була певним магнітом для виборців, які втомились від занадто консервативної і дуже церемоніальної політики. Він починає називати речі своїми іменами, експлуатувати цей скепсис громадян, він відкрито говорить про те, про що зазвичай замовчують.

Трамп спрацював на втомі американського суспільства від нарощення феміністських тенденцій, культивування лояльності до гомосексуалістів (розуміємо, що є частина суспільства, яка не сприймає цих новацій). І, хоч він виглядав як невіглас, але намагався бути дуже щирим, „своїм хлопцем з сусідньої квартири“– Михайло Басараб

І на цьому він будує кампанію, він не сперечається з Клінтон в традиційній системі політичних координат. Заведено, що кандидати говорять про податкові ставки, скільки потрібно витрачати на оборону і так далі. А Трамп відкинув цей дискурс, він вийшов за його межі, «я про це спілкуватись не буду, я вам розкажу про інше, про феміністок, про гомосексуалістів, мігрантів, які вбивають вас, які знищують Америку…». Це демагогія, але він вирішив говорити про те, про що Хіларі Клінтон не буде говорити.

На таку щирість є запит, це щось нове. І Клінтон, яка налаштована на серйозну дискусію, залишилась у ній сама – їй ні з ким дискутувати, вона готувалась до серйозних дебатів (у широкому сенсі), до серйозної розмови в звичному форматі. Трамп це відкинув, вийшов за межі дозволеного і звичного. Він поступив просто як геній нестандартних виборчих технологій. І тому Хіларі важко з ним конкурувати», – вважає політолог Михайло Басараб.

Трамп пообіцяв розібратися з мігрантами, які в горлі стоять корінним американцям.  Що стосується зовнішньої політики, то мільярдер обіцяє помиритися з Росією, а також умиває руки від України, мовляв, це питання Європи. Також республіканець лобіює вихід Британії із ЄС.

Чому ж тоді американці ведуться на відвертий популізм одіозного республіканця? На думку доктора історичних наук, професора, експерта міжнародної політики Ігоря Тодорова, на електорат впливають його висловлювання щодо поліпшення життя, а питання зовнішньої політики для більшої частини населення Америки є другорядним.

Ми маємо приклад такого собі правого популіста і, на жаль, практика європейських країн доводить, що такі персонажі таки мають шанс на перемогу – Ігор Тодоров

Також Ігор Тодоров наголошує, що у позиції Трампа існують і елементи ізоляціонізму: «Дивно, що одній з провідних країн НАТО цей союз стає непотрібним, а також розчаровують його заяви про небажання втручатись у європейські справи та витрачати ресурси. Натомість він дає прості відповіді на складні питання у час невизначеності».

А що буде з Україною у разі перемоги Трампа?

Нагадаємо, що в передвиборчій компанії Трамп заявив, що мешканці Криму хочуть жити в Росії, а не в Україні. Також з особливою симпатією мільярдер говорив про Путіна, мовляв, він кращий президент, аніж Барак Обама. Але заяви Трампа про Крим суперечать офіційній програмі Республіканської партії. Більше того, республіканці не лише не націлені скасовувати санкції проти Росії, а й мають намір їх продовжити, а також не ставлять під сумнів те, що Крим повинен бути українським.

Професор Ігор Тодоров вважає, що умивання рук від України є недалекоглядною політикою: «США залишаються лідерами Західного світу, тому їм не вдасться уникнути відповідальності. Одна справа передвиборчі гасла, а інша – реальна політика. У разі перемоги Клінтон для України суттєво нічого не зміниться. На вербальному рівні йтиме мова про підтримку України. Щодо конкретних кроків щодо надання летальної зброї, то це залежить більше від Росії. Чим агресивнішою буде позиція Росії, тим більше шансів, що Америка надаватиме ґрунтовну підтримку Україні, а не лише словесну».

Виборча кампанія у США дуже оригінальна. З одного боку маємо не дуже популярну пані Клінтон, яка має величезний політичний досвід. Але є величезна кількість людей, які її абсолютно не сприймають – Ігор Тодоров

 «З іншого боку – оригінальний кандидат Дональд Трамп. Те, що він робить та каже, вказує на те, що очікувати позитивів Україні від обрання його на пост президента не варто. Хоча я б не перебільшував негативів. Бо у американській політиці існує певна системність, яка має впливати на особистість, яка знаходиться у Білому домі. Проте прихильність до Путіна, протиріччя між Клінтон показує, що не все однозначно. Але Америка є найбільш послідовним нашим союзником у боротьбі з Росією. У разі обрання Трампа можливі відхилення від цієї позиції. Великі геополітичні суперечності США з Росією стосовно Сирії дають нам надії, що здоровий глузд може перемогти, але не сам по собі, а уразі активної позиції України. Я певен, що наш посол Олександр Чалий теж зможе вплинути позитивно навіть у разі обрання Трампа. Утім, є сподівання, що Трамп не переможе», – сказав Ігор Тодоров.

«Ні Клінтон, ні Трамп не є ідеальними кандидатами на посаду Президента США у цей час, – додає політолог Михайло Басараб. – І це повинно хвилювати не лише американців, а й усіх мешканців планети, зокрема й українців. Оскільки США є неформальним арбітром і балансиром геополітичної стабільності на планеті. Тож, американський лідер є фактично президентом над президентами. Наразі ми можемо лише порівнювати хто із цього дуету може бути кращим за іншого. Безумовно, Хіларі Клінтон є значно більш комфортним американським президентом для нас. Вона порівняно із Дональдом Трампом виглядає впевненіше, солідніше і переконливіше. Але це далеко не той варіант, який мав би нас всіх заспокоїти».

Хто ж підтримує

«Звичайно, коли ми вболіваємо за того чи іншого кандидата на посаду Президента США, ми виходимо передовсім зі своїх інтересів, – зауважує політолог Михайло Басараб.

Маємо парадоксальну ситуацію, бо українці в американській еміграції традиційно вболівали за представників Республіканської партії, яка зазвичай має значно більш безкомпромісну, значно жорсткішу позицію щодо Росії, нашого ворога. І це добре відображалось у симпатіях української діаспори в Америці, яка переважно голосувала за представників Республіканської партії США – Михайло Басараб

Сьогодні ситуація є нестандартною у всьому світі, у всіх конфліктах, у взаєминах на всіх рівнях міжнародної політики. Таке враження, що світ збожеволів, і такі особи, як Путін, лише підсилюють ці тенденції, цей постмодерн, сюрреалізм. Те саме стосується виборів у Сполучених штатах, коли українська діаспора або серйозно розділиться на два табори, одні голосуватимуть за Трампа як представника Республіканської партії (і хотілося би на цьому наголосити, що обиратимуть не Трампа як Трампа, а його як республіканця), інші ж представники діаспори будуть голосувати за Хіларі Клінтон, яка не зважаючи на приналежність до Демократичної партії, висловлюється щодо Росії значно жорсткіше», – додає політолог.

Хто такі демократи та республіканці і чого вони хочуть

Описати портрет сучасного виборця – демократа та республіканця, спробував американський експерт з політичних відносин. За спостереженнями політолога демократів підтримує переважно молодь та небагаті люди, оскільки демократи лобіюють фінансування урядом навчання у коледжах та охорону здоров’я, а також говорять про розширення соціальних програм для американців. Натомість заможніші люди віддають перевагу республіканцям.

«Розширити програми соціального забезпечення демократи хочуть за рахунок податків на багатих. Крім цього, демократи підтримують більше прогресивну соціальну політику: одностатеві шлюби, легалізація марихуани та аборти. Республіканці з цим, звісно ж не погоджуються, адже є прибічниками традицій. Я не думаю, що стать є визначальним фактором. Однак, виходячи з того, що Хілларі Клінтон є першою жінкою в історії в кандидати президента Америки, а Дональд Трамп прославився своїми некоректними висловлюваннями у бік жінок, гадаю на виборах жінки надаватимуть перевагу Клінтон», – про це нам розповів Nicholas J. Saliba, Ph.D, Southern Methodist University, Dallas, Texas.

Соціологічні дослідження також показують, що Демократична партія користується підтримкою переважно серед чорношкірих, азіатів, латиноамериканців, добре освічених дорослих. Республіканці ж лідирують серед чоловіків з білою шкірою, осіб з низьким рівнем освіти та євангельських протестантів. Також республіканцям надають перевагу переважно жителі південних штатів та одружені чоловіки. Серед покоління Millennials 51% ідентифікують себе, як демократи, 35% – республіканцями.

Основні пункти передвиборчої програми обох кандидатів

 Гілларі Клінтон пропонує надати безкоштовне навчання для у студентів. Аби протягом 4 років студенти безкоштовно могли здобувати освіту у коледжах.

Підняти мінімальну зарплату. Відтак, за програмою Клінтон, година робочого дня оплачуватиметься 12 доларами, а не 7, як це є сьогодні в Америці.

Виділити $ 125 млрд на програму зі створення робочих місць для молоді, колишніх в’язнів, підтримку підприємців-початківців.

 «Залізна леді» також включилася в боротьбу з нелегальною торгівлею зброєю.

Також Клінтон підтримує медичну реформу Барака Обами: встановлення ліміту цін на ліки, які відпускаються за рецептом та підтримання певного рівня витрат на наукові дослідження.

Щодо більш глобальних проблем та питань зовнішньої політики, то кандидатка від Демократичної партії приділяє увагу боротьбі на світовому рівні зі змінами клімату, епідеміями та підтримці сексуальних меншин. Досить по-бойовому вона налаштована і у питаннях Росії, Ірану та Ісламської держави. На думку Клінтон, агресію Росії можна стримати, ба, навіть запобігти. А з Ісламською державою боротися Клінтон буде шляхом надання більшої підтримки повстанцям-курдам та знищенням інфраструктури ІДІЛ.

Натомість фішкою передвиборчої програми Трампа є зниження податків, введення 35% мита на імпорт.

Депортація мігрантів, заборона пересилати кошти на їх батьківщину.

На думку мільярдера, глобальне потепління – це міф.

Відміна медичної реформи Барака Обами.

У соціальних питаннях Трамп не на скільки демократичний, як Клінтон. Кандидат підтримує смертну кару, виступає за заборону одностатевих шлюбів, а також за заборону абортів.

Позиція щодо зовнішньої політики Трампа досить стримана: з Росією він пропонує дружити, Путіна поважає, Євросоюз критикує, на Україну Трампові начхати.

Користь від НАТО взагалі ставить під сумнів, але водночас виступає за проведення наземної операції проти Ісламської держави за участю військових США та інших країн НАТО.

Як промова Мішель Обами ледь не відбила частину електорату у Трампа

Серйозно може вплинути на рейтинг Трампа його «балачки в роздягальні» про жінок. Прихильники демократів відразу ж розкритикували його, а Мішель Обама виступила з палкою промовою щодо сексистських висловлювань республіканця. Нагадаємо, що ЗМІ оприлюднили відео, на якому Трамп нібито вихвалявся своїми сексуальними домаганнями до жінок. Сам політик усі звинувачення відкинув. Тим часом уже четверо жінок розповіли ЗМІ про сексуальне насилля з боку мільярдера. Жінок, які розповіли про домагання, кандидат назвав «жахливими людьми» і «жахливими брехухами».

Що ж буде з рейтингом кандидата та чи втратить тепер Трамп частину електорату, ми запитали у політтехнолога Дмитра Раімова.

«Рейтинг Трампа не є високим, але він перспективний. Всі моменти, що стосуються жінок та непідготовленості бути командувачем Америки підводять до того, що він є непрофесійним. Також це показано у такому світлі, аби відбити у нього частину електорату. У Трампа жіноча аудиторія була достатньо серйозною. Адже це чоловік, він епатажний, відкритий. Це їх приваблювало. А по-друге, Трамп говорить про складні речі доступною мовою. Варто відзначити, що як і в Україні, більшість виборців не мають вищої освіти, високого рівня критичного мислення щодо політиків, так і в США. Те, що Гілларі Клінтон, Мішель Обама, ряд експертів говорить, що Трамп погано ставиться до жінок, це не впливає на його рейтинг. Навіть при тому, що видання підсилюють цю історію, це реально не впливає на його рейтинг. Тому що Трамп виглядає, як такий собі мачо-мен, який може підійти і поцілувати жінку, або запросити її ресторан. Це не є зневажливе ставлення. Цей момент просто укорінює точку зору, що Трамп поганий серед тих людей, які підтримують Гілларі Клінтон, аби вони не переходили на сторону демократів. Це ніяк не крапка у його прагненні стати президентом. У наступних дебатах Трамп гратиме на тому, що як Клінтон-боєць зможе управляти державою, якщо вона не змогла навіть зарадити тому, аби її не зраджував чоловік», – резюмує політолог.

Натомість політичний оглядач Дивись.info Дмитро Посипанко притримується думки, що американське суспільство не готове до того, що країну очолюватиме такий президент, як Дональд Трамп.

«Усе американське суспільство є чітко поділене на дві думки – республіканці і демократи. І тут усе залежить від того, хто від якої партії висувається. Те, що Трамп переміг на внутрішніх праймеріз у своїй партії – от це питання, тут, швидше за все, зіграла його одіозність і гроші. А от те, що він, навіть при тому, що факт-чекінг показує, що він обманює в основному, означає, що навіть не дивлячись на це все, люди не готові зрадити своїм політичним поглядам. Навіть якщо станеться якесь диво і Трамп стане президентом, ситуація в геополітиці суттєво не зміниться. Він буде змушений рахуватись з поглядами партії, бо, думаю, питання імпічменту буде дуже швидко вирішене. Я думаю, що ці висловлювання Трампа – просто передвиборча риторика, і чим ближче до виборів, тим більше вона загострюється. Бо керувати найпотужнішою країною світу із найбільшим ядерним потенціалом – це зовсім не те, що брати участь у передвиборчій гонці. Хоча, хочу наголосити, я не вірю, що американське суспільство готове до такого президента», – переконаний Дмитро Посипанко.

Передвиборча риторика обох кандидатів

Хто бреше більше

За перегонами перед виборами двох кандидатів спостерігає не лише Америка, а й ввесь світ. Авторитетні видання США під мікроскопом перевіряють заяви двох політиків. The Guardian, Washington Post, Daily News, New York Times, CNN, PolitiFact і Factcheck.org – список найавторитетніших фактчекерів, які слідкували за тезами обох кандидатів.

Український ресурс Vox  проаналізував висновки цих видань, та з’ясував, що слова Дональда Трампа аналізують більше, аніж пані Клінтон.Ukraine

Трамп бреше більше. 60% правди у Клінтон проти 80% брехні у Трампа – такий вердикт проаналізованих фактчеків перших дебатів – Vox Ukraine

В цілому за два раунди дебатів Клінтон збрехала лише в 24% випадків, а Трамп – в 72%. За даними британської The Guardian, з 18 цитат обох кандидатів, що пройшли перевірку, всі п’ять цитат Клінтон – правдиві, а всі 13 Трампа – брехливі.

На думку політолога Михайла Басараба, варто мати на увазі те, що може статись після виборів. Політолог пророкує після поразки Дональда Трампа «американський майдан», адже його політтехнологи, які багато часу працювали в Україні, можуть використати цю технологію і вже почали підготовку свого виборця до неї.

20 10 2016

http://dyvys.info/2016/10/20/komu-distanetsya-ameryka-abo-koly-u/