www.ji-magazine.lviv.ua

Андрій Коваленко

Конфлікт на Донбасі по своїй суті є геополітичним і від позиції головних гравців світової політики залежить за яким сценарієм продовжиться війна у 2017 році

Дональд Трамп - новий президент США. 20 січня 2017 року Барак Обама передасть свої повноваження людині, яка обіцяла мати "дуже добрі стосунки з Путіним і чудові - з Росією". 

Ще до обрання Трампа президентом Конгрес прийняв рішення збільшити суму фінансової допомоги Україні на 2017 рік до $663,465 млн. Окрім цього, верхня палата Конгресу прийняла законопроект, який визначає бюджет Пентагону на 2017 фіскальний рік, де передбачено фінансову підтримку на оборонні потреби України в розмірі до $500 млн. 

У 2016 році на допомогу Україні було виділено $658,185 млн. З них $250 млн виділялися через Міноборони США, які могли використовуватися на навчання, логістику та інші речі. Варто також нагадати, що Америка допомагала нам контрбатарейними радарами, бронежилетами, сухпаями, гуманітаркою, приладами нічного бачення, безпілотниками, IT-програмами, інструкторами та ін. 

В певній мірі допомога США має одну з ключових ролей у війні з Росією на Донбасі. Проте, не тільки матеріальна, але й геополітична. 

Адміністрація Барака Обами зробила дуже багато для запровадження секторальних та індивідуальних санкцій проти Росії. Саме тиск США на головних гравців ЄС - Німеччину та Францію забезпечив введення санкцій які, як прийнято вважати, нанесли суттєвий удар по економіці Росії, зупинивши Путіна за крок від реалізації повномасштабного вторгнення в Україну. Обговорення продовження санкцій проти Росії розпочнеться орієнтовно у грудні цього року, а секторальні санкції діють до 31 січня 2017-го. 

У Кремлі дуже сподіваються на поліпшення стосунків із США. Держдума зустріла перемогу Трампа на виборах оплесками, а Володимир Путін висловив надію на подолання кризи в російсько-американських відносинах завдяки спільній роботі з новим лідером США. Саме вплив на Трампа для скасування санкцій є одним з ключових завдань верхівки Кремля. Враховуючи весь популізм, який лунав від Трампа у передвиборчій кампанії про Росію і сильного лідера Путіна, а також неоднозначну позицію стосовно Криму і України, від нового президента США можна очікувати будь-чого. Хоча, не варто забувати про американський прагматизм і те, що в Америці є прекрасні механізми стримування. 

Наскільки велика роль Трампа

"Президент у США не є царем".Таку цитату довелося почути із вуст експерта на одному з українських телеканалів. Воно і дійсно так. 

Конгрес може подолати президентське вето, якщо набере дві третини голосів як в Палаті представників, так і в Сенаті.  Верховний суд може блокувати президентські укази - так відбулося з указом Барака Обами, який був спрямований на захист нелегальних мігрантів від депортації. Сенат може блокувати призначення суддів. Проте, Трамп може легко відправити війська у будь-яку країну світу без ухвали Конгресу, як було в Лівії. Достатньо лише зручно обізвати військову операцію (щось на зразок АТО), щоб не потрібно було виконувати норму Конституції, за якою Білий дім має отримати санкцію на оголошення війни. Зовнішню політику курує президент, проте у Трампа навряд чи буде суцільна підтримка, яку має, наприклад, Путін на Росії. Немає стовідсоткової любові до президента у лавах його Республіканської партії, зокрема у спікера Палати представників Пола Райана. Тим більше, що популізм Трампа базувався на протекціонізмі, який межує з расизмом (депортація мігрантів, недопуск у США мусульман та ін.). Така політика, якщо стане реальністю, відштовхне від нього багатьох людей. 

Чого слід очікувати Україні

У привітанні Трампа з перемогою на виборах президент України Петро Порошенко вкотре наголосив про підтримку реформ і України в боротьбі з Росією. Навіть запросив Трампа в Україну. Чи поїде Трамп?

По України новий "господар" Білого дому теж не буде вирішувати все самостійно. Є військове керівництво США, яке має власний вплив у даних питаннях. В будь-якому разі, визнання російського Криму не відбудеться. Але Трамп - це непередбачуваність. І від цієї непередбачуваності наразі виграє виключно Росія. Улюблена гра Путіна носить назву "хаос". Після анексії Криму і початку "русской вєсни" на Донбасі, у травні 2014, в обмін на визнання легітимності президента Порошенка Росія прагнула прийняття Україною її сценарію вирішення конфлікту на Донбасі із визнанням легітимного сателіта та інтеграції його в політичну площину нашої держави. Коли Україна не прийняла правила гри, Путін почав затягувати конфлікт з метою виснаження нашої країни у фінансовому плані, розхитуючи її політичними методами завдяки використання "п'ятої колони". У новому лідері США Путін також бачить елемент хаосу, який може оселитися в хаті головного геополітичного ворога. Росія спробує посилити власну лінію у Сирії, де Трамп у передвиборчій гонці виступав за спільний фронт проти ІДІЛ. Також Росія і надалі сміливо буде гнути власну лінію на Донбасі. І ставка тут робитиметься на відсутність консолідації між Німеччиною, Францією та США. Перші дві країни очікують на вибори у 2017 році. Їм банально не до України. У Франції Олланд вже сьогодні майже не має шансів стати президентом, натомість їх має права популістка близька до Росії Марін Ле Пен. У Німеччині в парламент увійдуть праві популісти, зокрема "Альтернатива для Німеччини", які так само як і Трамп наголошують на "важливості стосунків із Росією". Окремі представники партії також виступали за вихід Німеччини з НАТО.  Щодо Альянсу ставлення у Трампа однозначне - він вважає НАТО пережитком холодної війни, який, не коштує тих грошей, в які обходиться американським платникам податків. Проектом бюджету США на 2017 рік передбачені $4,3 млрд витрат на "протистояння російської агресії і підтримку європейських союзників", з яких $3,4 млрд підуть на реалізацію "Ініціативи щодо забезпечення європейської безпеки". Для прикладу, за різними підрахунками проект "Стіна" на кордоні з Мексикою, який обіцяв Трамп, може коштувати до $15 млрд.

Варто підсумувати, що сьогодні позицію США у "нормандському форматі", а також лінію щодо Сирії і Донбасу спрогнозувати майже неможливо.

Якою буде війна на Донбасі

Враховуючи всі домовленості про перемир'я від 15 вересня, відведення сил та засобів і розмінування у трьох зонах безпеки (Станиця-Луганська, Золоте та Петрівське), які не виконуються, обстріли тривають, а також переговори Тристоронньої контактної групи в Мінську, де Україну намагаються схилити до формули Штайнмаєра з особливим статусом Донбасу, війна і надалі буде уповільненим конфліктом. Озброєна місія ОБСЄ, демілітаризація Дебальцевого - ці всі питання лише затягуватимуть час, а "дорожня карта" з імплементації Мінська, яку мають виробити до кінця листопада, так чи інакше першим пунктом виконання угоди ставитиме безпекові питання. А як змусити бойовиків не стріляти? 

У тому випадку, якщо політика Трампа повторюватиме позицію адміністрації Обами, то війна на Донбасі триватиме ще кілька років за сьогоднішнім сценарієм. Якщо ж Білий дім піде на зближення, зняття санкцій, американські інвестори підуть у російську економіку, а політичний тиск на Путіна буде послаблений, то варіантів може бути два.

Перший - ідею із виборами на Донбасі за російським сценарієм таки продавлять. Згодом відбудуться перевибори парламенту та президента України із подальшим входженням "партії Донбасу" у наш парламент. Ну а що буде далі спрогнозувати не важко - будь-які демократичні і проєвропейські ініціативи блокуватимуться рукою з Москви.

Другий - відкрита повномасштабна військова агресія Росії, за яку Москву виключно голосно осудять.

10 11 2016

http://www.depo.ua/ukr/war/yakoyu-bude-viyna-na-donbasi-pislya-peremogi-trampa-10112016120000