незалежний
культурологічний часопис <Ї> |
 www.ji-magazine.lviv.ua Марцін Круль, польський філософ і публіцистДиявольський союз мас з ідіотамиГлупа
влада не інформує глупе суспільство про свої глупі наміри або інформує так,
ніби ми недорозвинені. Ми дійшли до цього Після Brexit ми
зі здивуванням дивимося на англійців, які голосували, але не знають, що таке
Європейська Унія, попросту не чули про неї. Здивування обґрунтоване, але ми
міркуємо так, ніби жили 50 чи 150 років тому. На жаль, вже кілька десятиліть
зростання демократичної глупоти має бурхливий і
всезагальний характер. Це однаково стосується і демократичних суспільств, і
демократичної влади. Невже відбулася генетична мутація, чи Орвелл
мав рацію, коли писав «Ферму тварин», чи мої знайомі й сусіди підпали під кару
Божу, яка, як відомо, полягає в тому, що Бог відібрав їм розум? Не знаю. Ми
знаємо тільки прояви глупоти та їх наслідки. Я нікого не ображаю, бо мусив би образити всіх, і
себе теж. Падіння в глупоту не знає винятків. І
навіть якщо фахівці з різноманітних think tank кажуть і пишуть мудрі речі — все одно їх ніхто не
слухає. Проблема ж бо полягає в тому, що мудрий глупого не переконає, особливо
коли глупих є незмірна більшість. Коли я читаю, як половина американців з
ентузіазмом слухають Дональда Трампа, системного
ідіота (людина він спритна, але спритний — не означає мудрий), то готовий
схилитися до найпесимістичніших візій
Ортеґи-і-Ґассета чи Германа Раушнінґа,
які звіщали, що прихід мас мусить призвести до кінця нашого світу. Яку роль в цьому відіграє демократія? Гігантську.
І ця роль тепер неґативна, але могла би бути
позитивною. Якщо люди дозволяють переконати себе, що проблема імміґрантів розв'яжеться будівництвом стіни або що країна
зміниться за 500 злотих на дитину, — значить, вони глупі. Глупі, бо не думають
в довготермінових категоріях, бо втратили орієнтацію, де живуть — часто
дослівно, бо не знають географії. Повертаючись з прогульки на Тенеріфе, думають, що були в Єгипті. Спека, вода і
зачинений готель — все можна зрозуміти. Влада все ще демократичних країн радісно
поглиблює цю глупоту, ніби не розуміючи, що сама від
цього стає глупою. Чую це карликівське хихотіння, мовляв,
от як нам вдалося надурити суспільство! Або це самовдоволення: дай-но
зміню гімназії на ліцеї, і що мені хтось зробить! Чи таке: ми запровадили
ліценціат після трьох років навчання. Чи хто-небудь замислився, який це має
сенс? Люди не протестують, бо не знають, але і влада чогось не змінює або щось
змінює, не відаючи, який в тому сенс. Деякі децизії
влади явно мають їй сприяти — це можна зрозуміти, підкуп виборців сягає
античності. Але скільки ж рішень є цілком байдужих або незрозумілих
суспільству, незалежно від того, вигідні вони чи невигідні. Якщо влада серйозно
думає, що в нас ніколи не з'являться імміґранти, то
це означає, що вона безмежно глупа. Досить, зрештою, подивитися на фізіономії
учасників величезної більшості теледебатів. Деякі витончені аналітики розповідають, що
з'явилося варварство і, звичайно, всі як один цитують вірш Кавафіса. Інші
прямо говорять про хамство. І що за дурниці плетуть: нагло нас побороло хамство
або ж зі Сходу прийшли варвари? Це ми самі є ними, бо це ми допустили таке
падіння сенсу, змісту, форми і розумної інформації. Практично щодня я дістаю мейл
із запрошенням на конференцію з довільною назвою, що стосується нібито важливих
справ, головно європейських. Ті, хто на це ходить, хто це слухає,
можуть тільки вжахнутися, слухаючи людей, які повдягали інтелектуальні шати і не здають собі справи
з того, що їхня мудрість — псові під хвіст. Не дивно, що нічого з того не
виходить, крім марнування грошей. Адже загальне демократичне поглиблення глупоти означає, що глупа влада не інформує глупе
суспільство про свої глупі наміри або інформує так, ніби ми недорозвинені. Від сплат за проїзд автобанами та способу їх стягнень, через
практичну заборону торгівлі рільною землею і до конфіскації майна ще перед
процесом. Звісно, протести з'являються, але умисної або випадкової глупоти (не вірю, щоб обов'язкові для всіх теперішні
обмеження щодо торгівлі землею та її оренди вигадано умисне) інтелектом не
подолати.
І в цьому основна проблема. Жива і гаряча
демократія є для людей у міру розумних, тобто для величезної більшості
суспільства. Однак протягом кількох останніх десятиліть при різних нагодах і з
різних приводів щораз інтенсивніше ми будуємо міністерства глупоти.
Несприятливою є й цивілізаційна кон'юнктура на нечитання. Однак якщо ми хочемо захищати демократію і якщо
би ми хотіли її реінсталювати після втрат від вірусу глупоти, то мусимо взятися до роботи: всі разом і кожен
окремо. Демократія майбутнього мусить полягати у знанні, швидкості, розумі,
розважливості й багатьох інших ознаках, яких нам не бракує, але які через
диявольський союз мас з ідіотами при владі було загнано в кут. Більше про
демократію і розум — наступного разу. Marcin Król
|
