www.ji-magazine.lviv.ua

Про що розповідають логотип та девіз Міжнародного Мистецького Форуму графіки "Leopolis-2016"

Щоби краще зрозуміти історико-культурну концепцію логотипу, необхідно більше дізнатися про Україну та стародавній і вічно молодий Львів - Leopolis (назва міста в давні часи на латині).

Король України-Русі Данило I (Danilo Primus Ruthunorum Rex) заснував у 1256 році місто –фортецю на Лисій горі, та дав йому ім’я на честь свого старшого Лева, українською Львів на латині Leopolis. Король України - Русі Лев I (Leo Primus Ruthenorum Rex) переніс столицю своєї держави у 1272 році з міста Холм до міста Львів (Leopolis). Львів – стає столицею найбільшої держави у середньовічній Європі, в яку охоче переселяються німці, вірмени, євреї, італійці, арабські купці та татари.

Відбувається процес взаємозбагачення мешканців стародавнього Львова культурними надбаннями різних народів, розвиваються прикладне та образотворче мистецтво, будуються храми різних релігій в умовах віротерпимості та поваги до національних традицій з боку королів України - Русі.

Геральдика давніх часів відображена в логотипі. Ми бачимо зубчасті мури, що оточували фортецю –місто Львів, корону над мурами – символ столиці королівства України - Русі, в центрі під короною зображений королівський прапор з зображенням лева – символом мудрого та сміливого правителя України-Русі короля Лева I. Також вдивляючись в  символіку логотипа  ми бачимо перехрестя торгових та культурних шляхів в центрі яких був закладений місто –фортеця Львів (Leopolis.)                                                                         Король України –Русі Данило I дуже вдало вибрав місце для розташування Львова(Leopolis) на  перехресті  великих торгових  шляхів  між Генуезькими колоніями в Криму і Європою, між Балтійським та Чорним морями ,  між Дніпром та Бугом , між Києвом та Краковом, між Великим князівством Литовським та Угорським королівством.

 Саме дивовижна історія Львова(Leopolis) відтворена у логотипі Міжнародного Мистецького Форуму графіки Leopolis- 2016.

В ті давні часи народилося гасло – девіз столичного міста Львів: Civitas Leopolis- Viribus Unitis, що означає місто Львів – Об’єднанні Зусилля (громади міста). Саме це середньовічне гасло було обрано девізом Міжнародного Мистецького Форуму графіки “Leopolis -2016”.

Доля міста Львова, на протязі століть, була складною. Після смерті у 1340 останнього короля України - Русі Юрія II, польський король Казимир Великий приєднує Львів до Польського королівства. Зважаючи на велике значення Львова король Казимир Великий надає львів’янам цілу привілеїв та розповсюдив основи Магдебурзького права, заклавши тим засади міського самоуправління та ремісничого цехового устрою та права національних громад Львова, які в подальшому підтверджували й наступні польські королі.

Після першого розподілу земель Польщі між Австрійською, Російськими імперіями та Прусським королівством Львів у 1782 році був включений в якості столиці королівства Галіції та Волині (Galiciae et Lodomeria). Австрійська імператриця Марія –Терезія відновило давню назву королівства, яке було засновано у 1215 році на Західноукраїнський землях( давні назви, цих земель - Галичина та Червона Русь). Відновлення статусу Львова, столиці відтвореного королівства Галіції та Волині, дала новий поштовх до розвитку економіки ї науки, культури та образотворчих мистецтв всіх національних громад міста.

Графічне мистецтво викладають у Львівській художньо-реміснічий школі, у Львівській Академії мистецтв, на факультеті графіки університету “Львівська політехніка”, створюються величезні колекції графіки при академічних бібліотеках та музеях.

Львівська школа графіки започаткована Іваном Федоровичем, видатним українським гравером –графіком та першодрукарем українських книг у 1572-1583 роках, найбільший розвиток отримала в другій половині XIX століття та початку XX століття. Саме у Львові формуються риси особливого осередку художників –графіків, вихованого великими мистецькими школами Парижу,Відню, Мюнхена, Кракова та потужною силою народного мистецтва Галичини.

Двадцяте століття було найбільш трагічне в подальшій долі Львова. В серпні 1914 року розпочалася Перша Світова війна, а вже 4 вересня 1914 року Львів був окупований російськими військами. Розпочалися утиски та погроми національних громад міста, розграбування у величезних розмірах художніх творів із приватних колекцій та музеїв Львова. Повернення австрійської влади 22 червня 1915 року стало великим святом для львів’ян. Продовження Першої Світової війни привело до розпаду Австро-Угорської імперії на уламках якої утворилось ціла низка нових держав.

1 листопада 1918 року виповнилася споконвічне прагнення українців – мати власну державу, була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка з столицею містом Львовом. Проголошення самостійної Української Республіки послугувало величезним поштовхом у розвитку графічного мистецтва – листівки та плакати тих часів вражають своєю довершеністю, лаконізмом образів та національним колоритом. Але через не підтримку урядів Західноєвропейських країн прагнення українців мати власну державу та через військові дії сусідніх країн – Незалежність ЗУНР, нажаль у листопаді 1919 року була втрачена.

Період перебування Львова у складі Польської Республіки у 1919 -1939 роках, відзначився тим, що Львів втратив статус столичного міста, але попри всі складності, продовжував бути Центром Мистецтв. Активно розвивалося серед інших мистецтво графіки. Європейську славу зажили в ті часи львівські художники –графіки багатонаціонального Львова, серед них Олена Кульчицька, Леопольд Левицький, Павло Ковжун, Ефраїм Ліліен, Бруно Шульц, Людвіг Тирович. Яків Гніздовський, Святослав Гординський та багато інших.

Початок Другої Світової Війни 1 вересня 1939 привів до радянської окупації Львова. В період з вересня 1939 по червень у Львові проводилися радянською владою репресії проти промисловців, науковців та діячів культури. Практично все мистецтво довоєнного Львова не визнавалося новою владою, а їх творці зазнавали великий моральний тиск та приниження.

З початком радянсько-німецької війни, в липні 1941 року розпочалася окупація Львова військами нацисткої Німеччини. За період з 1941 року по липень 1944 року нацисти створили у Львові два концтабори та єврейське гетто, було знищено майже все єврейське населення Львова, серед яких багато було талановитих художників, розпочали знищення польської та української інтелігенції та інших незгідних з їхнім режимом.

Повернення радянської влади до Львова у липні 1944 року стало початком нових репресій проти борців за Волю України, духовенства,а також проти наукової та творчої інтелігенції. Цей терор подовжувався до самої смерті радянського тирана Сталіна у 1953 році. Весь подальший період існування радянської влади, тобто до грудня 1991 року, при певному розвитку промисловості та науки, супроводжувався особливими утисками української самосвідомості, літератури та культури. Творці прекрасного - художники, мали дуже обмеженні можливості для свого розвитку – вони або повинні були створювати свої художні твори по нормативам розробленим в Москві, або бути переслідуванні за інше бачення краси, репресивними органами СРСР. Але попри всі утиски радянської влади та неможливості для львівських митців, в том числі для визнаних громадськістю художників – графіків, приймати участь в українських та міжнародних виставках, багато з них створювали свої шедеври, не зраджуючи своїм принципам та сподіваючись на краще майбутнє для України.

Проголошення 24 серпня 1991 року Незалежності України відкрила для всіх українських митців можливість творити в умовах демократії і повної свободи творчості.

Починається щаслива пора для творчості львівських художників–графіків старшої генерації, чиї твори з успіхом експонуються у кращих виставкових залах України та багатьох країнах Світу. Серед них Юрій Чаришников, який єдиний з українських художників -графіків, отримав найвищу та найпрестижнішу нагороду ООН “Золоту медаль ООН за особливі заслуги в розвитку культури Людства”, а також єдиний з України художник–графік, який є Дійсним Членом Римської Академії Сучасних Мистецтв - ОлегДенисенко, а також талановиті художники–графіки учасники та лауреати самих престижних міжнародних виставок: Олег Дергачов, Олег Романишин, Вікторія Ковальчук та багато інших.

Своєю незвичайною мистецькою традицією та видатними досягненнями львівських художників-графіків на протязі століть, Львів – культурна столиця України та його митці заслужили право приймати у себе учасників Міжнародного Мистецького Форуму графіки “Leopolis -2016” з України та багатьох країн Світу.

По при економічні труднощі, які переживає України через анексію Криму і військові дії на Сході України проти агресії Росії, існує віра в успішне проведення Міжнародного Мистецького Форуму графіки “Leopolis -2016” та, що ОБЄДНАНІНІ ЗУСИЛЛЯ, або як ці слова звучали на латині в середньовічному Львові: VIRIBUS UNITIS, всіх небайдужих до мистецтва графіки, допоможуть провести Міжнародний Мистецький Форум на високому міжнародному рівні. Мистецький Форум ознайомить міжнародну громадськість з досягненнями українських митців та допоможе всім львів’янам та гостям України та Львова познайомитися з роботами видатних художників графіків з різних країн Світу.

Здавна існує народна віра, що “КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ” й що тільки культура та мистецтво стануть тим важливим променем світла, який допоможе вивести народ України та інших країн, які потерпають від тероризму та військових дій вийти із темряви, в яку хочуть завести Людства сили Зла.

Оргкомітет Міжнародного Мистецького Форуму графіки “Leopolis -2016”