www.ji-magazine.lviv.ua

Маріуш Машкевич (Mariusz Maszkiewicz),
польський соціолог, дипломат, публіцист, громадський діяч

 Фільм Смажовського доводить, що з такою темою, як геноцид (термін автора – ред.) на Волині не так легко мати справу.

Багато схем, з якими працює автор, але він робить одну помилку за іншою, використовує то одну кальку то іншу, то один стереотип то інший. Він не говорить нам нічого нового. Дублікати що ми вже знаємо з часів комуністичної пропаганди, пік успіху був "Ogniomistrz Kaleń" (фільм за антиукраїнською книжкою "Łuny w Bieszczadach" Яна Герхарда, Jana Gerharda, польського белетриста комуністичного періоду, що спеціалізувався на антиукраїнській пропаганді – ред.) і книги Едварда Пруса (Edward Prus – польський белетрист комуністичного періоду, що теж спеціалізувався на антиукраїнській пропаганді – ред.).

Мені здається, що фільм не сподобається нікому. Полякам не сподобається, тому що буде занадто релятивізувати, українцям, бо він представляє їх у найнеприємнішому світлі, євреїв, тому що не показує, того, на чому виросло покоління жертв Голокосту. Ну, може німці та росіяни будуть задоволені. У Москві і Берліні фільм може навіть брати призи на місцевих кінофестивалях. У Росії поцінують те, як українців показують як безнадійних бандерівців а Берліну сподобається сцену, коли солдати Вермахту захищають польських цивільних.

Сам сценарій "Волині" був закроєний з явними вадами. Ліричниі образи змішуються з епічними. Головна героїня Зося могла б бути персонажем трагічним. Її особиста трагедія, або нерозділене кохання до українця (якого вбиває НКВДдист) і шлюб з розрахунку з польським колоністом на Волині (батьки віддають моленьку Зосю старшому більш ніж на 20 років вдівецю, за 8 моргів землі, корову і коня) цілком може бути ілюстрацією всієї складності соціальних і національних відносин на Волині. Зося переживає драму страшної війни як героїня іншого фільму Смажовського "Ружа" (фільму незрівнянно кращого), але під час перегляду "галактики Волині" її очами режисер і сценарист вдаються до нав'язливого і дидактичного епічного переказу. А саме тому фільм розвалюється. І художньо і фактографічно. Нам пропонують порцію дешевої пропаганди, від якої жодна з сторін, яка оглядатиме фільм не буде відчувати себе комфортно. Є Зося, яка допомагає євреям, є надумані євреї, які (в одній сцені) вітають Червону Армію, є погані поляки (теж надумані), є жорстокі і бездумні українці, які вбивають, підбурювані греко-католицького проповідником (і це на православній Волині! – ред.). Позитивним є лише православний священник (а саме вони переважали на Волині - це одна з численних фактичних невідповідностей у фільмі). Патріарх Кирило точно похвалить фільм Смажовського.

Якби я дивився фільм очима сучасного українця, то режисер і сценарист би мене дуже розгнівили. Це невдоволення я відчув, коли в німецькому телевізійному серіалі "Наші матері, наші батьки" (Unsere Mütter, unsere Väter режисера Philipp Kadelbach – ред.)  я побачив АК-івців, які беруть участь у переслідуваннях і вбивствах євреїв. Цей тип спрощень та кальок бувають в епічних картинах про екзотичні країни, далеких від Сполучених Штатів, які продукуються у Голівуді. В цих стрічках ніхто не бере до уваги жодних фактів, бо йдеться про про емоції глядачів і їхні гроші.

А про що йдеться Смажовському? Не розумію.

Висновок з цього попереднього показу:

Українці дістануть урази. Не на довго. Оскільки у якості відповіді одразу створять кілька ще гірших і дидактично безнадійних стрічок про поляків, що гноблять український народ і мордують невинних селян на Холмщині. А після того (можливо, за допомогою російських спонсорів) буде знято фільм про операцію "Вісла" або колонізації в Кресів (непольських етнічних земель, які колонізувалися Польщею, Галичина, Волинь – ред.). І так далі і тому подібне.

Звичайно, на тлі фільму Смажовського нудноватий фільм Гофмана "Вогнем і мечем" виглядатиме шедевром наших часів.

23 07 2016