Алєксєй Мєльніков, публіцист (Москва)

Порізаний рублевий папірець

Куди ви зникли, економічні шамани, які роками передрікали «крах долара»? Ви, хто зневажливо писав про «порізані зелені папірці»? Про слабку економіку США? В які далекі диванні кути залізли ви після чергового полегшення рубля? Вас там не придавило російським економічним спадом? Не ошпарило інфляцією?

А де ховаються поети «великої енергетичної держави»? Куди зникли ідейники «Москви – світового фінансового центру», які прагнули стати в один ряд з Лондоном, Нью-Йорком і Гонконгом? Навіть головний байкер, хокеїст і аквалангіст сьогодні втомлено дав відбій і повідомив, що Росія, виявляється, не прагне стати наддержавою. О-ля-ля!

І це знак. Це не просто економічна криза. Це набагато більше – визнання другосортності, абсолютний крах цілей 16-річного правління В. В. Путіна і збагачених чекістських сил, які він представляє.

Крах, що відбувся в усіх напрямках – в економіці, політиці, ідеології, сприйнятті світу і себе в світі. Насправді зараз тотальна криза – розгубленість, втрата ґрунту під ногами. Абсолютна відсутність орієнтирів, окрім бажання зберегти владу.

Але разом з нею – правлячою верхівкою, яка роками їхала на нафтовій хвилі, нафантазуваши про себе і своє місце в світі казна-що, до краху прийшла і розбещена СССРією і пропагандою підлого кримнашізму, антизахідництва, мілітаризму, вся наша країна – сучасна Росія.

Але тільки верхівка підійшла до цього фіналу, збагатившись мільярдами, а десятки мільйонів на все згодних низів – з порожньою кишенею, патріотичним перегаром і хворою від похмілля головою. Добре погуляли в розгульні нульові і провальні десяті! Кожен на свій лад.

Тепер настає протверезіння у тих, хто роками скрипів пружинами на телевізійних диванах, насолоджуючись «старими піснями про головне», криками біатлонного коментатора «Вперед, Росіє!» і «Зайка, давай!», парадним катанням травневих танків. Скоро їм доведеться злазити зі своїх затишних кримнашистських лежанок.

Поки у вас ще є запаси. У начальства, втім, теж ще є резерви. Але це не на надовго. На рік-два вистачить. При тому, що жити вам, великі переможці самих себе, в ці рік-два буде все гірше і гірше.

Начальство буде годувати вас рідким вціомовським пюре – оптимістичними цифрами-надіями і високопроцентними калорійними опитуваннями (пальчики оближеш!). Ночами буде бити в бубон, ходити навколо вас, витріщивши совині очі, з помаранчевими гарбузами на головах – лякати вас майданними революціями. Потім відкладати вам буде нікуди і ви покинете кримнашистскі лежанки.

Ласкаво просимо в реальний світ, випалі з матриці росіяни. Змахніть ману 16 провальних років, що пішли в нікуди. Нічого цього не вийде. Ви на нулі. Серед руїн. Ви – ніхто. Вам доведеться почати з нуля. З себе.

http://www.kasparov.ru/material.php?id=56956E0281252&section_id=444F8A447242B