на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Alexander J. Motyl

Якщо Україна поверне Донбас, то стане вічним боржником

Київ повинен знайти в собі мужність відмовитися від «самогубства», оголосити Донбаський анклав окупованою Росією територією, і умити руки, зазначає американський історик українського походження, політолог, дослідник імперіалізму та націоналізму.

 

Якщо вас дивує той факт, що Мінський мирний процес не веде до миру, то ви така ж недалекоглядна людина, як вельми шановний російський економіст і директор Центру вивчення постіндустріального суспільства в Москві Владіслав Іноземцев. Відповідь – сюрприз – така: Владімір Путін не хоче миру. Він хоче зробити Україну перманентно залежною від Кремля.

Як? Якби Київ реінтегрував тепер окупований, політично отруєний і економічно розорений Донбас в Україну, знаючи, що цей регіон назавжди паралізований довіреними людьми Путіна, це зробило б Україну довічним боржником, маріонеткою сусідньої мафіозної держави. Це було б самогубством.

Трагічно, хоча багато українських політиків розуміють, що не має ніякого сенсу для України заносити собі цю форму раку. Але сила української патріотичної риторики – «Донбас одвічно українська земля!» – може навантажити країну тягарем настільки важким, що він розчавить її суверенітет і демократію, перенесе її подалі від Европи і світу. Це призведе до того, чого не зміг досягти Віктор Янукович: Україна перетвориться на недалеку глибинку відсталої імперіалістської нафтової держави.

Чи планує Москва приєднати до себе сепаратистський анклав Донбас? Іноземцев каже:

«Ні. ... Можливо, Кремль розглядав цей варіант на початку подій в квітні-травні 2014 року, але тепер, після війни, коли ми стали свідками величезних руйнувань, дисфункції системи і перетворення регіону на економічну пустку, очевидно, Росія не анексує його. ... Багато чого там було зруйновано, багато було вкрадено, вивезено в Росію і перепродано. Я вважаю, що цей регіон не представляє ніякої економічної вигоди. Більш того, розглянемо, що у нього спочатку було: вугільна і металургійна промисловість. Металургія залишається в Маріуполі, який, слава Богу, під українським контролем, до того ж вугільна промисловість дуже невигідна. Бюджет України субсидував Донбас протягом багатьох років. ... Росія знає, що ця галузь є збитковою і не має жодного наміру підтримувати схід України...»

То що, Москва хоче, щоб так звані Донецька і Луганська народні республіки возз’єдналися з Україною?

«Всі політики Росії після розпаду Совєтського Союзу – і не тільки прихильники Путіна – націлені на створення де-небудь безладу, який вони збираються залишити в тій же кондиції. Вони спробували використати Придністров’я, щоб підірвати Молдавську державність, але в Придністров’ї, як виявилося, немає ніякої користі для Росії, анексія була небажана, оскільки це сприяло б появі дороги через Кишинів в Европу. Те ж саме відбулося в Грузії. Тепер прийшла черга України. Москві не потрібен Донбас і сильна Україна. Кремль хоче навантажити Київ постійними проблемами. Тому Україна не зможе вступити в ЕС і НАТО через свій територіальний конфлікт. Тому так звані ДНР і ЛНР проводитимуть лінію Москви в парламенті України. Це гачок, на якому Україна повинна висіти.»

Економіст Андерс Аслунд абсолютно правильно стверджує, що Україна не повинна платити за Донбас:

«Хто має платити за відновлення Донбасу? Відповідь очевидна – агресор, Росія. У справедливому світі Україна додала б до переговорів в Мінську вимоги у вигляді близько $ 20 млрд військових репарацій з Росії за Донбас. Насправді, однак, тільки ті, хто програв платять репарації.

У доступному для огляду майбутньому нереально сподіватися, що Україна зможе фінансувати відновлення Донбасу. Також вона не може більше позичати гроші, щоб провести на цих територіях відновлювальні роботи. Це, мабуть, залишить більшу частину міських територій Донбасу промисловими пустирями, серед яких досить важко буде реінтегрувати населення…»

Я повністю згоден з політичною рекомендацією Аслунда, але не можу собі уявити, що це станеться найближчим часом:

«Єдиним розумним рішенням є Европейський Союз і Сполучені Штати, які можуть надати суттєву допомогу у вигляді грантів в Україну для відновлення і реінтеграції Донбасу. Заради стабілізації зруйнованої війною території в Европі, $ 20 млрд це не великі гроші. Просто порівняйте їх з $ 300 млрд, які Европейський Союз віддав на Грецьку фінансову кризу.»

Якщо Росія і Захід не будуть платити за злочинне руйнування Росією ДНР/ЛНР-контрольованих територій, то Україна ступоритиме з законопроектами. І це вб’є будь-яку надію на те, що Україна стане життєздатною і сучасною демократичною державою.

Київ повинен знайти в собі мужність відмовитися від «самогубства», оголосити Донбаський анклав окупованою Росією територією, і умити руки.

Ось ще одна причина для того, щоб позбутися від цього раку. Нещодавно я отримав лист з заголовком: «Андрєй Полєтаєв: Огидність Українського Нациста». Ось що там було написано:

«Ви огидний нещасний український правосекторний пропагандист і екстреміст. Ви уявлення не маєте, що говорите, поїдьте в Донецьк або Луганськ і поговоріть з людьми, і ви побачите, наскільки вони зневажають кривавий режим вашого українського Бандери. У мене багато друзів з Новоросії, і я не знаю [так в оригіналі] жодної людини, яка підтримує фашистську Київську хунту. Запам’ятайте мої слова, рано чи пізно Донецьк, Луганськ [так] і вся Новоросія стануть вільними. А ти, брудний Бандерівський нацист-апологет, будеш горіти в пеклі.»

Я не сумніваюся, що друзі «Андрєя Полєтаєва» точно такі, як він описує їх. Але що повинні вибрати українці? Згоріти в пеклі чи дихати тим самим повітрям, яким дихає він і його друзі в ДНР-ЛНР?

 

http://www.worldaffairsjournal.org/blog/alexander-j-motyl/why-reintegrating-donbas-suicide-ukraine





 

Яндекс.Метрика