www.ji-magazine.lviv.ua

Андрій Павлишин

Вибрані місця з листування зі знайомими і незнайомими на ФБ:

T.S.: "Kurcze, ja bym sobie życzył od ukraińskich intelektualistów jednak próby wyjścia DO PRZODU a nie zawracania Wisły (czy tam Dniepra) kijem.
Mleko już się rozlało. Nic już na to nie poradzimy, miejmy nadzieje tylko, że po tym parę osób (polityków) jednak zmądrzało. Niezależnie od oceny ustawy, a jak widać w tym towarzystwie jest mnóstwo osób, które ją krytykują i które się (przynajmniej z ostatecznym kształtem czy w ogóle uchwaleniem) nie zgadzają. Ergo pokaźna cześć prawicowych środowisk ma do niej zastrzeżenie i miło by było gdyby taki fakt dostrzegły środowiska ukraińskie. 
I umówmy się jednak na jakiś poziom. Rządy PISu być może dla tej sprawy nie będą najszczęśliwsze ale sorry, rządy PO w tych sprawach tworzyły raczej pozory bo na przykład spieprzyły (na czele z Radkiem Sikorskim) zawodowo cała sprawę z Partnerstwem Wschodnim. Ale wtedy żadnej krytyki nie słyszałem. 
W każdym razie proszę - myślmy RAZEM co zrobić, żeby wyjść z impasu a nie obrzucajmy się inwektywami i pretensjami".

«З ідіотами треба вперто і постійно боротися»

Ярослав Грицак

Andrij Pavlyšyn: "Отож, Ви пишете, що "молоко розлилося". Ні! Його свідомо вихлюпнули воюючій Україні в обличчя, а горщик з усьго розмаху розбили об стіну. Ви питаєте, що робити? Питайте про це своїх братів по розуму. 98% польського політичного бомонду проголосували 22 липня за ухвалу, солідарність з якою висловили в Україні ще в 2013 році понад сто депутатів від партії януковича і комуністичної партії України. Зараз політичну риторику польських націоналістів, расистів, реваншистів і ксенофобів підтримує комуністична партія росії, російська агентура і найманці корпорації ФСБ на окупованих територіях Донеччини і Криму, а також інші фінансовані путіним сепаратистські рухи, в тому числі галицькі сепаратисти. То шукайте серед них однодумців, порадників тощо. Я все життя був і залишуся лівим лібералом. Я цього не приховував, і писав, і говорив про це на кожному кроці. Ми з колегами в Україні двадцять років робили все, що могли, будучи опозицією і практично не маючи ресурсів, для польсько-українського порозуміння в дусі Ґедройця і Куроня. Воно ніколи не влаштовувало російськомовних і російськокультурних олігархів України, тутешню посткомуну, тому досягення були, може й нре такими гігантськими. Але станом на літо 2016 року поляки мали в Україні найвищий рейтинг популярності серед усіх народів світу - понад 55%, десятки тисяч молодих людей хотіли вчитися в Польщі, а створену батьками-засновниками III Республіки політичну й економічну модель Польщі українські політики з більшості партій вважали зразком і метою для себе. Але в ЗіС, Схетини і решти польських націоналістичних і ревізіоністських популістів інший гуру - пан Тадеуш Ісакович-Залеський. Їхнє головне партійне видання "креси.пл" вважає, що слід повернутися до "геополітичної" маячні Дмовського і Єнджея Ґертиха. Я не бачу ЖОДНИХ можливостей співпраці з цим середовищем. Повна капітуляція і бізнес_ес_южл мене не влаштовує, я не мерзотний цинік в стилі реальполітік. Ерго - нехай 98% польського політикуму шукають собі союзників і порадниікв самі, найлегше їх буде знайти в Москві на Рубльовці, де живуть у своїх віллах втікачі з України. Серед діючих українських політиків вони знайдуть однодумців тільки в "опозиційному блоці", тобто партії прихованих ворогів України, і в путінському гауляйтері України панові Медведчуку. Катастрофічної ухвали від 22 липня в Польщі не відмінять, потяг поїхав. Значить, слід припинити всяку співпрацю з польськими політиками до зміни режиму в Польщі, повернення країни до принципів демократії та взаємовигідної співпраці з сусідами. І насамкінець. Мої міркування більш-менш послідовні, бо засновані на певних етичних принципах і поглядах. І тому кожен свій пост (в дискусійній стрічці) у пана Р. я пишу як останній".