www.ji-magazine.lviv.ua

Алєксандр Петрачков

У сучасному світі конкурують 3 глобальні цивілізаційні проекти: традиційний, ісламський і ліберальний. Про це йдеться в інтерв’ю Олексія Арестовича телеканалу UkLifeTV «Поліглобальний проект майбутнього і його вороги». Яскравим втіленням традиційного проекту є «рускій мір» путінської Росії. Традиційний шлях, апелюючи до минулого і консервації сьогодення, є відсталим і закритим, тому не має майбутнього. Ісламський проект динамічний і спрямований на експансію, але він також виростає з традиційних коренів і налаштований не на діалог, а на жорстке протистояння з иншими культурами, і на реакцію західного прогресу, в який він не може вписатися. Він також, як і традиційний, закритий для зовнішнього впливу, і не має майбутнього поза рамками маргінального гетто. І тільки ліберальний західний проект, побудований на ідеях універсалізму, відкритості і гнучкості, здатний використовувати сили емансипації внутрішнього і зовнішнього середовища для успішної експансії і розвитку. У зіткненні цивілізацій і культур перемагають ті, хто пропонує навколишньому світу найбільш універсальні цінності, здатні вести діалог з иншими культурами на універсальній мові, відкриті для сприйняття инших ідей, вплітаючи їх у своє культурне полотно, вчать і успішно вчаться навіть у ворогів, емансипуються і емансиповують инших. Тому політика мультикультуралізму Західної Европи – це не ознака слабкості европейських еліт, а відображення їхньої сили і глибини розуміння рушійних сил розвитку в сучасному світі.

Сьогодні західна цивілізація стала універсальною, перетворила і воістину завоювала весь сучасний світ Землі. Відтак національні еліти всіх країн ходять в західних костюмах і спілкуються між собою мовою західних термінів. І державні інститути практично всіх держав тепер скроєні за західним зразком, як парламентські демократичні республіки, принаймні формально. О. Пасхавер в лекціях 2012-2013 рр. «Ким бути: цивілізаційній вибір України» говорив, що досі тільки країни АТР і ПСА змогли досягти успіху в модернізації своїх економік до практично західного рівня. Ці традиційні в минулому країни, часто колишні західні колонії, які свого часу опинившись на межі національної катастрофи, змогли породити такі національні еліти, які переконали або змусили свої народи переламати традиційний історичний уклад. Вони здійснили ефективний синтез конфуціанської етики, західної колоніальної спадщини і сучасних західних цінностей. Це унікальний історичний досвід, який зокрема Україна, перебуваючи географічно в Европі і в культурному просторі европейської цивілізації, ніяк не може повторити.

Проте, за словами Пасхавера, в той момент, коли він вже втратив надію і впав у прострацію, виник феномен Майдану, який відкрив шлюзи для актуалізації нового класу українців, носіїв европейських цінностей. І тепер саме при участі цього класу українських громадян ХХІ століття, їхні проекти стають прибутковими і привабливими для інвестицій, на тлі стагнації та банкрутства практично всіх підприємств старого економічного укладу. Це люди із західним менталітетом, які понад усе цінують свободу і є носіями ліберальних ідей. А ліберальна свобода і конкуренція – це основа торжества західної цивілізації. У своїй книзі «Цивілізація. Чим Захід відрізняється від решти світу» британський історик Найл Фергюссон перераховує передумови, які зробили Захід домінуючою цивілізацією:

1. Конкуренція. Децентралізація політичного та економічного життя, що стала трампліном для національних держав і капіталізму.

2. Наука. Спосіб пізнання, пояснення і перетворення природи, що дав Заходу, окрім иншого, військову перевагу перед рештою світу.

3. Майнові права. Верховенство права як спосіб захисту власників і мирного вирішення майнових суперечок, що лягло в основу найбільш стійкої форми представницького правління.

4. Медицина. Область наукової та практичної діяльності, яка позитивно вплинула на якість і тривалість життя спочатку в західних країнах, а потім в їх колоніальних володіннях.

5. Суспільство споживання. Спосіб життя, при якому виробництво, продаж і купівля споживчих товарів (одяг і так далі) відіграють в економічних процесах центральну роль. Без суспільства споживання Промислова революція була б неможливою.

6. Трудова етика. Моральна концепція і образ дії, що виникли почасти в протестантизмі, об’єднують динамічне, потенційно нестабільне суспільство.

Політика ХХІ століття. Що нас чекає?

Гуннар Хайнзон

В основі західної цивілізації лежить феномен міської культури, яку добре описав Л. Мацих в 5-й лекції, присвяченій Вавилону, як прообразу мегаполісу майбутнього (в рамках курсу «Історія світових релігій». Міська культура потураючи, породжує «повітря свободи», що звільняє рабів. Формує умови для поділу праці та її ефективної організації, при якій надмірний продукт сприяє виникненню «бездіяльного класу»: поетів, музикантів, артистів, письменників, художників, архітекторів, філософів, вчених та інженерів, існування яких, ніби абсолютно безглузде за межами міста. У місті з’являється потреба в чиновниках і урядах, які мають загоризонтне баченням, і здатні концентрувати з провінції ресурси для того, щоб реалізувати глобальні проекти в масштабах всієї країни, що міняють весь ландшафт держави. Навіть незважаючи на те, що в деяких традиційних країнах світу в сільській місцевості досі проживає більшість населення, перемога міста над селом, прогресу над традицією і свободи над обумовленістю неминучі. Людині з традиційним менталітетом здається, що міська цивілізація не виробляє ніяких матеріальних продуктів, і це справді так. Але вона створює набагато більшу цінність – мотивацію і організацію, прогрес і майбутнє.

Щоб мати перспективи, українці повинні опанувати навички постіндустріального суспільства, бути готовими до 4-ї індустріальної революції. У постіндустріальному світі затребувані не екстенсивні виробництво і продуктивність, а креативна творчість, яка неможлива без емансипації та ліберальної свободи. Ніяка мобілізація не спроможна породити творчість. Людина здатна творити, служити і любити тільки добровільно, як вільна особистість. Змусити ж можна тільки прислужувати, «трахатись» і воювати, але не перемагати, не досягати вершин. Україна не зможе реалізувати себе поза рамками одного з універсальних проектів і вибір залишається за українцями, а завдання нової еліти допомогти їм у цьому. Думаю, що традиційний та ісламський проекти не здатні забезпечити майбутнє для України.

А тепер давайте розберемося з поняттям «універсальності» в людському мисленні. На сторінці філософа А. Баумейстер в fb, який дотримується концепції універсальної оцінки локальних властивостей реальності («Структура реальності та її пізнання: томистські медитації», розгорнулася дискусія, присвячена місцю і ролі локальних категорій в рамках універсальних. Дискусія плавно перетекла в тему універсально-локальних принципів навчання Штучного Інтелекту, в якій була згадана стаття Л. Андрєєва: «Принцип молотка, або як нас дурять Штучним Інтелектом», в якій автор намагається довести, що універсальна мова навчання непридатна для самонавчального розуму (я ж вважаю, що поза соціальним середовищем, з його наступністю універсального досвіду, розвиток розуму в локальних рамках самонавчання обмежений і в принципі неможливий). Один з учасників дискусії послався на нині покійного М. Менського, який спеціалізувався на квантовій фізиці і написав книгу «Свідомість і квантова фізика, життя в паралельних світах». На початку курсу своїх лекцій в Youtube вчений висловив думку, що жива природа перебуває в стані гармонії та рівноваги. Якщо вовк поїдає зайців, то діє раціонально, і до того ж заради їхнього блага, оскільки очищає популяцію від слабких і хворих особин, і сприяє очищенню породи. І тільки людина, отримавши в розпорядження розум і екстраординарну силу, єдина з усіх живих істот стала здатною вбивати заради задоволення, і почала так зміщувати баланс рівноваги на Землі, що в результаті поставила на грань загибелі все живе і себе саму. Так що без розуміння необхідності переключитися від егоїстичного споживання на чистий і безкорисливий альтруїзм, людству не вижити.

Але, як на мене, в такій позиції закладено відразу кілька протиріч, вирішення яких може, в тому числі, і допомогти раціонально підійти до проблем, що стоять перед нами.

По-перше, чинячи егоїстично, людина швидше за все діє не менш раціонально, ніж будь-які живі істоти. А по-друге, еволюцією, у тому числі розвитком людського суспільства, і зокрема економіки, рухають якраз атипові зміщення рівноваги. Про це, до речі, люблять згадувати економісти, пояснюючи як інноваційний shift зміщує баланс економічної рівноваги в бік якісних революційних стрибків, даючи початок новим технологічним та економічним циклам. Ці фактори діють як у природі, так і в світі людей: рівновага дозволяє підспудно накопичувати кількісні зміни, але призводить до застою і стагнації. У результаті консолідованого впливу як внутрішньої кризи, так і зовнішнього впливу, інноваційні зрушення допомагають новим формам життя займати ніші, які відкриваються, розвиватись у них, а потім витісняти старі. У результаті, при уважному розгляді, виявляється, що якраз рівновага виявляється атиповим станом світової системи, вся історія еволюції якої складається з нерівноважних змін.

Середньотерміновий політичний прогноз для широкої Європи Або зимова казка Краю вечірнього сонця

Тарас Возняк

Таким чином ми приходимо до розуміння того, що універсальні закони природи і людського суспільства дуже відносні до об’єктів свого впливу, і, в той же час, ця відносність сама по собі є ніби універсальною парадигмою. Те, що погано для зайця, добре для вовка, але тільки до появи людини. І те, що благополучно для вітчизняних олігархів, добре лише до появи на українській сцені російських олігархів, контрольованих Кремлем, а потім міжнародними ТНК. Однак у процесі еволюції людина все ж таки прийшла до підсвідомого розуміння важливості етики відносин, кооперації й альтруїзму як для суспільного, так і особистого благополуччя. Втім навіть у дикій природі симбіоз, кооперація і самопожертва не рідкість. Це зайвий раз підтверджує істину, що співпраця та морально обумовлені вчинки в результаті стають і найбільш доцільними.

Виходить так, що якщо універсальні принципи стають відносними в ширшому контексті, то і раціональні вчинки з появою ширшого горизонту бачення, починають здаватися ірраціональними. А на перший погляд ірраціональні мотиви, якщо на них поглянути зверху, виявляються дуже навіть раціональними. Що говорить про те, що людина, яка діє ірраціонально, можливо лише більш інформований чи інтуїтивно сильніший раціоналіст.

До чого я веду? Напевно до того, що в зіткненні цивілізацій (а ми сьогодні мислимо себе саме в таких категоріях, і живемо саме в цивілізаційних рамках), перемагають найбільш універсальні, відкриті і гнучкі. Вільні, моральні та гуманні. Україна поки програє в зіткненні цивілізацій саме унаслідок своєї традиційної закритості, вузькості мислення та негнучкості. Втім, правильний вибір нам зробити ще не пізно.

http://hvylya.net/analytics/society/tri-tsivilizatsionnyih-proekta-i-budushhee-ukrainyi.html