Андрєй Піонтковскiй

Прогноз на 2016 рік

У Владіміра Путіна будуть серйозні проблеми, через які у нього залишиться менше часу на зовнішньополітичні авантюри, а програшний проект «Новоросія» не повернеться в Україну, – прогноз Андрєя Піонтковского на 2016 рік.

У новому році російському керівництву буде все важче займатися своїми зовнішньополітичними авантюрами, бо на повен зріст стане проблема розвалу російської економіки і масового зубожіння населення країни. Для мене найголовніший підсумок 2015 року, незважаючи на безліч драматичних зовнішньополітичних подій, це внутрішньополітичні зміни. Зруйновано соціальний контракт між владою і російським населенням, який діяв приблизно 15 (!) років.

Завдяки величезним цінам на нафту влада забезпечувала населенню, за російськими історичними мірками, порівняно пристойний рівень життя. Була реальна можливість, наприклад, один раз влітку з’їздити в пансіонат в Туреччину, купити стару іномарку, – статус росіянина середнього класу. У відповідь на це владі дозволяли красти мільярди доларів і довічно залишатися біля корита. Всі все розуміли, але найголовніше, всіх це більш-менш влаштовувало.

Зараз же вся ця скромна чарівність російської мікробуржуазії вичерпалася. Влада вже не здатна її забезпечити, і відбувається масове зубожіння колишнього середнього класу. Основним порядком денним буде економічна ситуація, питання де дістати хліб насущний в буквальному сенсі.

Вся сирійська авантюра була задумана не для вирішення якихось реальних завдань безпеки країни, а виключно для піару влади – змінити українську програшну ситуацію і транслювати по телевізору, як Росія встає з колін та показує кузькіну мать «піндосам», рятує братика Асада, словом, грає у велику політику. Але до кінця року з’ясувалося, що вся ця героїчна пропагандистська епопея просто не працює. Пітерській шпані Путіну дуже цікаво і весело «мірятися піпіськами» з Обамою і Ердоганом. Але більшість населення це просто не ****, тим більше, коли насувається перспектива масового зубожіння.

Слава Рабінович
Через хаос в економіці почнеться хаос на вулицях

Провідний російський фінансист і аналітик про те, чи вдасться уникнути громадянської війни в Росії

Не знаю, як влада буде виходити з цього становища, враховуючи, що в 2016 рік вона вперше входить без соціального контракту з підконтрольним їй населенням. Старий контракт – ваш відпочинок у Туреччині та стара іномарка в обмін на наші мільярди – зруйновано, а новий – голодуйте, але дивіться по телевізору солодкі казки про велику Росію, населення не прийме.

Владі доведеться щось серйозно змінювати. І такої охоти на глобальні зовнішньополітичні авантюри більше вже не буде.

Стосовно України зараз все більш-менш зрозуміло: «рускій мір» і «Новоросія» провалилися ще рік тому. Триватимуть спроби засунути бандитську «Лугандонію» в політичне поле України через Мінські угоди, та щоб Україна ще й її фінансувала. Але Україна здатна не допустити цього. Єдиний позитив Мінських угод – це припинення вогню і розмежування воюючих сторін. Своїх зобов’язань Росія при живому Путіні ніколи не виконає. Тому Україні варто перестати грати в чужі ігри і гнати до чортової матері всіх цих агентів Морелів з їхніми планами виборів.

КРИМ І «ЛУГАНДОНІЯ» – ЦЕ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІ АГРЕСОРОМ ТЕРИТОРІЇ. Вас взагалі не повинно цікавити, що там економічно відбувається. Всю відповідальність несе окупаційна влада – як у Криму, так і в Донбасі.

Україна повинна на збережених нею 90% своєї території ліквідувати корупцію і провести реформи. Це найкращий шлях до перемоги і до відновлення територіальної цілісності країни.

Що стосується сирійської авантюри, то, мені здається, при загостренні економічної ситуації, Москва шукатиме спосіб, зберігаючи обличчя, поступово з цієї пастки вилазити. Оскільки основним порядком денним, повторюся, буде внутрішньополітичне становище країни.

Зростаюче невдоволення будуть висловлювати в дуже різних формах. Москва, починаючи свої війни, мріяла про «братське розчленування» України. Але, незважаючи на всі величезні проблеми, Українська держава сьогодні єдина як ніколи за чверть століття своєї незалежності. А от у Росії з наростанням кризи загострилися і відцентрові тенденції.

Те, що Москва програла війну Чечні і виплачує данину Кадирову, давно відомо. Але ось буквально передноворічні події – Кадиров забажав, і йому довелося передати нафтову компанію. Закрито фактично справу про вбивство Нємцова, хоча навіть ФСБ вимагала від Путіна розслідувати роль Кадирова у цьому злочині.

Але й це не найбільша сенсація – дуже несподівано в останні дні заговорив президент Татарстану, який наполегливо продовжує називати себе саме президентом, незважаючи на рішення Думи скасувати президентські титули для всіх крім Вови-самбіста. Президент Татарстану заявив, що республіка не дозволить певним федеральним авантюристам зруйнувати її традиційні культурно-економічні зв’язки з Туреччиною. Давно вже регіональні лідери не дозволяли собі так висловлюватись.

У кожному разі, Путіна чекають в 2016 році дуже серйозні проблеми і неприємності вдома, і у нього буде набагато менше часу, енергії та ресурсів для зовнішньополітичних авантюр, тим більше, що всі вони одна за одною провалюються. Поїзд російського самодержця, як і сто років тому, на повному ходу мчить на станцію Дно.

http://www.kasparov.ru/material.php?id=5686BEF100959