www.ji-magazine.lviv.ua

Російський журналіст, політолог і публіцист Андрєй Піонтковскiй був змушений покинути Росію. Його адвокат Марк Фейгін розповів, що виїхати з країни Піонтковскому довелося через те, що прокуратура РФ знайшла ознаки екстремізму в його замітці на сайті «Ехо Москви» під назвою «Бомба от-от вибухне». Замітка була присвячена майбутньому Чечні в складі Росії. В інтерв’ю «Апостроф» Андрєй Піонтковскiй не розповів ні про обставини своєї втечі, ні в якій країні тепер перебуває. Він повідомив, що кримінальне переслідування проти нього ініціював чеченський «парламент». На думку Піонтковского, зараз в Росії назріває гострий конфлікт між силовиками і Путіним через персону лідера Чечні Рамзана Кадирова, що може навіть вилитися в нову чеченську війну. А будь-яка війна – це військовий стан, що використають для повної зачистки лібералів.

- Зараз російські ЗМІ активно розкручують тему заворушень в Києві, які вже назвали «третім Майданом». Як ви вважаєте, чи можливе все-таки його виникнення?

- Ви правильно помітили, що в останні дні ці події стали темою №1 в російській пропаганді. Але, як завжди, вона перекручує факти, а інформацію висмоктує з пальця. Російська пропаганда зараз доволі простодушно видає себе, підтверджуючи, що цей так званий «третій Майдан» насправді є давньою мрією Путіна. Адже в умовах війни силове повалення державних структур стане справжнім розвалом держави і величезним подарунком агресору. Упевнений, що в Україні це прекрасно розуміють, і, незважаючи на всі труднощі, на величезне розчарування суспільства, на таку авантюру як «третій Майдан» українці не підуть.

- Останнім часом ми бачимо цілу хвилю цькувань російських лібералів, лідерів опозиції: Касьянова, Ходорковського, Коха. А тепер кримінальну справу порушено проти вас за статтю про Кадирова... Як ви прокоментуєте це?

- Цікавий якраз той момент, що багато репресивних ініціатив виходять саме від Кадирова. Стосовно мене, наприклад, переслідування ініціював теж чеченський «парламент». Я вже стільки років чого тільки не роблю з нашою владою і досі живий, здоровий, навіть на волі. Але варто було мені сказати кілька неприємних речей про Кадирова, як весь чеченський «парламент» в одностайному пориві зажадав судової розправи наді мною. Висловив цю вимогу так званий спікер цього парламенту, «лорд з собачкою», як я його називаю, таки собі пан Даудов, замішаний в багатьох позасудових розправах чеченської влади над їхніми противниками. І що ми бачимо? Федеральна влада сама, як собачки, кидається виконувати цю волю Даудова і так званого чеченського парламенту. Наші федеральні структури – Дума, Слідчий комітет, Генпрокуратура, ФСБ, вириваючи ініціативу один у одного, займаються моєю справою. Все це ще раз підтверджує ту метафору, про яку я багато років говорю – Росія в складі Чечні.

- Чого, на вашу думку, так боїться Кадиров?

- Кадиров знає, що його давно ненавидять силовики, які вважають, що Путін вкрав у них перемогу, коли дав стільки влади Кадирову і його бойовикам. Тому він зараз всіляко намагається показати себе дуже потрібним і відданим Путіну, бо той – його єдиний союзник в Москві. Але він не завжди робить це вдало, тому що таке всесилля чеченців на російській території викликає роздратування не тільки у силовиків і п’ятої колони або «ліберальних шайтанів», як їх називає Кадиров, а й у середньостатистичного росіянина, якому просто не подобається, що на російській землі так господарюють представники цієї «рівноправної» республіки.

- Чи можна тоді припустити, що всі ці цькування лібералів – це підготовка Кремля до чогось більшого?

Бомба от-от вибухне

Андрєй Піонтковскiй

- Путін потрапив у капкан спочатку в Україні, а потім – в Сирії. Він грає з Заходом не в шахи, а в покер, і змушений весь час підвищувати ставки. Йому потрібно демонструвати якісь перемоги російському суспільству. На тлі краху економіки і помітного погіршення життєвого рівня, підтримати на певний час його владу може тільки демонстрація якихось зовнішньополітичних «перемог». А для цього треба піднімати ставки і йти на великі авантюри. Де саме будуть ці авантюри – може в Сирії чи в Україні. Якщо вдасться розгойдати, наприклад, третій Майдан, то звичайно в Україні. А, може, театр військових дій розгорнеться в Чечні. Силовики переконають Путіна або ж проти його волі розв’яжуть третю чеченську. У будь-якому випадку, війна означає військовий стан, що передбачає зовсім инше ставлення до так званих націонал-зрадників.

Тому найбільш ймовірне пояснення того, що відбувається – це підготовка суспільства до повної зачистки тих, кого називають п’ятою колоною або так званих лібералів шляхом введення воєнного стану. Населення потрібно поступово морально готувати до великого терору.

- Тобто – це своєрідна боротьба за свій рейтинг напередодні виборів?

- Та забудьте про ці вибори. Вибори – повна імітація, яка нічого не вирішує. Путін нав’язав частині лібералів і світової громадськості політичний розклад, пов’язаний з виборами. Але реальний політичний розклад в Росії – це зовсім инше. Це ті військові авантюри і рішення, які приймає Кремль.

- А навіщо Путіну Кадиров взагалі?

- Вся його легітимація тримається на тому, що він «виграв» чеченську війну. Пам’ятаєте, як його привели нізвідки в 99-му році? Нас підривали терористи в наших будинках, (насправді це було ФСБ), і раптом з’явився героїчний офіцер спецслужб, який зупинив терористів, приборкав Кавказ, оголосив війну...

І оголосити Кадирова зараз ворогом, піти в Чечню його зачищати, як хотіли б силовики – це означає визнати, що Путін нас обманював всі ці 15 років, і що вся ця політика провалилася. Закриття проекту «Кадиров» – це рішення, якого вимагають силовики. Вони використовують вбивство Нємцова, яке самі ж і організували, як привід для закриття проекту «Кадиров». Адже очевидно, що затримані дійсно безпосередні виконавці – і вони кадирівці. Слідчі хочуть допитати найближчих людей Кадирова, самого Кадирова. І це дуже гострий політичний конфлікт, який розгортається в Москві між силовиками і Путіним. Гостріший, ніж між Яценюком і Порошенком.

- Але ж ви правильно в своїй статті для «Ехо Москви» помітили, що це «бомба, яка може от-от вибухнути»...

- Так, цілком вірно. Я, мабуть, заторкнув дуже болючу тему.

- А що ви плануєте робити далі?

- Моя робота залежить від комп’ютера, який поруч зі мною, скайпу і абсолютно не залежить від місця мого географічного перебування, так що нічого не зміниться.

- Башар Асад заявив, що готовий піти на перемир’я. Ця заява може означити щось реальне?

- Не думаю, це всього лише новий виток демагогії Асада і Кремля. Адже всім очевидно, з чим Кремль прийшов 30 вересня в Сирію. З ніяким ІДІЛом вони не борються. Ще в листопаді з’явилися викриття американської фінансової розвідки і нашого відомого медіакрата Венідікта, про те, що навпаки, Росія співпрацює з ІДІЛ, займаючись продажем нафти Асаду. Вони знищують не ІДІЛівську, а прозахідну опозицію Асаду. На очах усього світу стирають з землі місто Аллепо, яке було центром цієї опозиції. І якщо поведінка Путіна і Асада стандартно передбачувані, то абсолютно ганебна на цьому фоні поведінка Обами і Керрі, який весь час веде якісь конструктивні переговори з одним Сєрґєєм (Сєрґєй Лавров, міністр закордонних справ РФ), якого давно вже пора відправити в Гаагу. Я, втім, відправив би туди їх обох – і Лаврова-Ріббентропа, і Керрі. Тому що Алеппо вже стає таким же символом злочинів Асада, Путіна, Обами і Керрі, як Сараєво було символом злочинів Мілошевича і мовчазних в той період Заходу і ООН.

Та Лавров нічого і не приховує. На всіх прес-конференціях він говорить, що які б не були підписані перемир’я, ми продовжуватимемо знищувати терористів. Вони ж далі загрожують Росії, і якщо ми не знищимо їх на далеких рубежах, то вони прийдуть до нас, в Росію. Але в Аллепо немає ніяких людей, які б загрожували Росії і які належали б до ІДІЛ. Те ж саме повторив Асад: «Так, ми, звичайно, готові до перемир’я, але ніякого перемир’я з терористами не може бути...».

- Чого ж тоді добивається Асад цими висловлюваннями?

- Весь фокус у тому, що існує асадівське визначення терориста: терорист – це кожен, хто бореться зі мною. Абсолютно цинічно і безсоромно Москва перейняла це ж визначення. І тепер кожен, хто бореться з Асадом, має бути знищений. І США пританцьовують навколо Асада і Путіна, в той час як ті фізично знищують людей, які орієнтувалися на Захід і яких Захід закликав до боротьби з Асадом, яким він боязко намагався надати якусь незначну, але все-таки підтримку. Це колосальна зрада сунітів, сунітської більшості населення Сирії. І єдиним результатом буде те, що сунітська молодь, розчарована цією зрадою, поповнить загони ІДІЛ. Те, що роблять в Сирії Асад, Путін і, на жаль, США, які на ділі щойно приєдналися до них – не боротьба з ІДІЛ, а робота на його посилення. Насправді, це корисний урок і для України.

- Що ви маєте на увазі?

- Для України дуже важлива підтримка Заходу – і Европи, і США. І вона, нехай недостатньо, але є – і політична, і економічна, і навіть трохи військова. І ви повинні розвивати ці відносини: там є люди і структури, які орієнтовані на підтримку України, на захист тих цінностей, які породив Майдан. Але поведінка Обами і Керрі в Сирії має застерегти, що ці люди здатні зрадити вас в будь-який момент.

- Який ваш прогноз щодо подальшого розвитку подій в Сирії? Ми бачимо, що театр військових дій зараз все ближче зміщується до кордону з Туреччиною...

- Так, і щодо Туреччини США виконують роль зовсім не союзника. Путін провокує Туреччину: знищує туркман, етнічно близьких до турків, озброює курдів і штовхає їх в Сирії на просування до турецького кордону, а США всіма силами стримують Туреччину. Туреччина їх союзник по НАТО, але з Вашингтона лунають тільки рівновіддалені заклики до обох сторін – до Москви та Анкари – проявляти стриманість. І Брюссель, і Вашингтон попереджають Туреччину, що вона не може розраховувати на ст. 5 (мається на увазі ст. 5 Статуту НАТО про реакцію в разі нападу на одну з країн Альянсу), на солідарність блоку НАТО в цьому конфлікті.

- У чому інтерес Путіна в цій турецькій провокації? Ердоган вже дав зрозуміти, що з ним такі ігри небезпечні...

- По-перше, йому ніби в кайф принизити НАТО. Навіщо він туди лізе? Щоб показати себе – і своїм пацанам з кооперативу «Озеро», і російським телеглядачам, який він великий Рішала. Ось це йому і вдається, тому що війна розгортається поки по путінському сценарію. Він навіщо прийшов в Сирію: допомогти Асаду і знищити всю прозахідну опозицію. Щоб в Сирії залишилося тільки два гравці – Асад і ІДІЛ, і тоді Асад з Путіним повернуться до світової спільноти і скажуть: «Ну що, кого ви будете підтримувати, нас чи ось тих, хто вам голови відрізає?». Єдина сила, яка здатна зламати цю гру – Туреччина. Ось її американці за руки і ноги тримають.

- То виходить, що Путін поки що всіх переграв?

- Ну, це тільки так здається. Всі ці його тактичні перемоги прокладають дорогу до величезної стратегічної поразки. Було очевидно, що він програв в Україні, що немає ніякого русского міра, немає ніякої «Новоросії», тому треба лізти в Сирію і демонструвати там якісь «перемоги», щоб населення його підтримало. Але за цей час економіка впала настільки серйозно, що вже виникло безробіття, труднощі з постачанням і продуктами. Сирія – це все-таки далеко. Приємно, напевно, російському обивателю, похрустуючи попкорн перед телевізором і попиваючи пивко, дивитися, як Путін всіх переграє, але коли немає вже ні попкорну, ні пивка, і навіть якихось елементарних речей, то всі швидко забудуть про цю Сирію і почнуть запитувати, а у нас що в країні коїться.

- Тобто внутрішній протест все ж зростає?

- Про це важко судити. Становище справді серйозно погіршується. А ось коли саме спалахне протест – передбачити неможливо. Класичний приклад: в кінці лютого 1917 року, коли Ленін виступав з лекцією перед молодими швейцарськими соціал-демократами, його запитали: а коли ж буде революція? І він відповів – ми, люди похилого віку, вже не доживемо, а от ви, молоді, побачите. Він повернувся з лекції додому, а там лежить телеграма з Петрограда про те, що почалася революція. А що трапилось? Нічого особливого, просто в пітерські булочні два дні не завозили хліб. А хліба, до речі, було повно, просто десь застряг ешелон. Коли вичерпається терпіння мас – це дуже важко спрогнозувати. Але вектор змін невблаганно йде в одну сторону.

Бесіду вела Світлана Шереметьєва

http://apostrophe.com.ua/article/politics/2016-02-23/obama-i-kerri-mogut-predat-ukrainu-v-lyuboy-moment-andrey-piontkovskiy/3435