www.ji-magazine.lviv.ua
Павло Правий
Азефи нашого часу або "Батьківщина", вперед!
Карти відкрито. Путінський режим
переходить у відкритий і останній наступ на Україну. Про те, що Кремль пішов
ва-банк свідчить відкрите використання усієї його агентури, як відкритої, так і
донедавна таємної. Ніколи за доброї волі цього не роблять, якщо становище не є
вкрай відчайдушним. Діватися Путіну нема куди. Тому таємні «азефи»
нашого часу виходять з тіні.
Був колись в поліції Російської імперії суперагент – Евно
Фішелевич Азеф, який не
просто належав до революційних кіл – він перебував на верхівці керівної
піраміди партії есерів: член Центрального комітету, керівник(!) Бойової
організації, яка здійснювала акти саботажу і терору.
Про важливість Азефа для російських спецслужб
свідчить те, що йому було дозволено проводити теракти проти найвідоміших фігур
у державі. Будучи агентом поліції, Азеф спланував і
керував убивством не кого-небудь, а – члена царської родини, московського
генерал-губернатора, великого князя Сергія Олександровича.
До чого це я? До того, що коли людина є революціонером, борцем із
«злочинним режимом» і навіть ризикує своїм життям, здійснюючи реальні бойові
операції – це не означає, що вона не може бути «подвійним агентом».
І от ми маємо ситуацію, коли таємне стає відомим. Кремль змушений виводити
своїх глибоко законспірованих людей на світло. Іншого виходу немає. Усі нагору!
Час настав! Останній і рішучий бій! Пан або пропав!
Партія «Батьківщина» готує Майдан-3. За чутками, вже навіть закуплено
десятки наметів. Ролі розподілено. Юлія Володимирівна
оголосила похід під прапорами боротьби з «тарифним геноцидом». Заразом серед
вимог вперше відверто проглядають і ті, що їх озвучував Кремль на перемовинах
щодо мирного врегулювання на Донбасі – «федералізація України». Більше того –
цей план люди Тимошенко вже намагаються «продавлювати» на місцях.
Радник голови Херсонської ОДА з питань
децентралізації, член відповідної експертної ради Наталія Возаловська:
«Частина депутатів, які належать до партії
«Батьківщина» просувають по всій Україні рішення «про перехід на договірний
розподіл повноважень» між Києвом і областю, а це, як кажуть фахівці, навіть
більше ніж те, що вимагає від України Путін. Це — федералізація країни!!!» (http://www.gazeta.ks.ua/vo-batkivshhina-vimagaye-vid-ukrayini-bilshe-nizh-putin/).
Договірний розподіл повноважень – то така езопова
мова, за якою стоїть повний демонтаж усієї вертикалі влади й перехід саме на
федеративний устрій de jure та de facto. Для тих, хто призабув
історію, нагадаю, що з «розподілу повноважень» між Москвою та регіонами
почався розпад СРСР.
Тимошенко не одноразово наголошувала, що «Батьківщина» виступає проти
федералізації України. На словах. У риториці великої української патріотки та
захисниці українського народу «федералізації» немає. Є «розподіл повноважень».
Зате у депутата від партії «Батьківщина», Героя України Савченко Надії
Вікторівни промови більш відверті.
«Особливий статус – він не може бути ніякий
для Донецька, для Донбасу, для Луганська. Він повинен бути прописаний грамотно для всієї України» (http://vgolos.com.ua/news/savchenko_osoblyvyy_status_povynen_buty_propysanyy_dlya_ukrainy_228330.html).
Ви пригадуєте, шановні друзі, як рік тому
«Батьківщина» та деякі інші партії кістками лягали – верещали, що особливий
статус Донбасу – це зрада, це шлях до розвалу України на шматки. Якщо хтось з
прибічників Юлії Володимирівни призабув – нагадаю:
«… це не дорога до миру і не дорога до
децентралізації, це, на жаль, діаметрально протилежний процес... який змушує
нас втрачати територію» (http://dt.ua/POLITICS/timoshenko-proti-osoblivogo-statusu-donbasu-183246_.html).
І ось минув рік. Що змінилося? Особливий статус для
усіх територій України, а не лише для окупованих Росією – це вже не процес,
який змушує втрачати території? Українські націоналісти мають пам’ятати чого
вимагає Тимошенко, виходячи разом з «Батьківщиною» на Майдан-3.
Цікавий аргумент, який партія вклала Савченко у вуста:
«У нас давно назрів час децентралізації, за це стояв
Майдан. Люди не хотіли, щоб всі кошти були зосереджені в руках одного
Януковича, в даний час, я думаю, не хочуть, щоб кошти зосереджені в руках
чинного президента» (http://vgolos.com.ua/news/savchenko_osoblyvyy_status_povynen_buty_propysanyy_dlya_ukrainy_228330.html).
Хто не знає, що вже давно прийнято і діє закон про
децентралізацію, якої так прагне Савченко та її патронеса? Комусь не відомо, що
іще з весни не сотні мільйонів – десятки мільярдів гривень коштів передано з
центрального бюджету до бюджетів місцевих. Навіть на районну рівні це додатково
по 200-300 мільйонів. Савченко не знає. Вірніше, робить вигляд, що не знає.
Відтак для «Батьківщини» децентралізація – це не
передача частини коштів і повноважень для їх розподілу та використання на
місця. Тоді що? «Мовну свободу», як у п.3 Закону про
особливий статус для ОРДЛО? П. 7 про забезпечення співпраці з Росією? П. 8 про
право місцевої влади створювати озброєні загони «міліції»? Що хочуть Тимошенко
і Савченко перенести на решту України?
Савченко бреше. Відверто і цинічно. Дивлячись перед
собою скляним поглядом перманентно п’яного люмпена верзе таке, за десяту
частино якого рік тому її прихильники гранатами під Верховною Радою кидалися.
Агов, панове великі патріоти, чом ви не жбурляєте Ф-1 у людей, які вимагають
подібного від «злочинного уряду»?
Тимошенко готує Майдан-3. І також бреше. Не раз її на
тій брехні ловили, але з неї усе що з гуски вода. І великі блогери
та журналісти, телеканали та газети чомусь скандал навколо тих побрехеньок не
роздмухують. У студії Шустрого тим побрехенькам хоча б десяту частину того часу
приділили, яки приділили міфічним «офшорам Порошенка»
та «Ліпецьким фабрикам».
Вже покотилася Україною хвиля: електрика для населення
є найдорожчою у Європі! Звідки вона розганяється? З яких штабів? Чому блогери і журналісти не розвінчають ту брехню? Нема нічого
складного: зайти у Гугл і пересвідчитися, що пересічний
громадянин Молдови на свою зарплатню може купити електрики учетверо менше за
пересічного українця, пересічний латиш – удвічі менше, так само як і румун.
Правда, їм держава не компенсує 85% вартості комунальних послуг. У Німеччині
зарплата набагато вища, ніж в Україні, але і вартість електрики – всемеро,
через що німець може придбати поживи для «лампочки Ілліча» приблизно стільки ж,
як і українець.
Цього вам, шановні друзі, ані Тимошенко, ані Савченко
не розкажуть. Як і про те – підвищуються ціни чи ні, але ви платитимете не
більше 15% від свого доходу. Вони вас на Майдан-3 покличуть. Рятуватися від
«тарифного геноциду», а заразом вимагати «особливого статусу» а також ще
кількох цукерочок, коїми Путін нас вже два роки
намагається нагодувати у Мінську.
Савченко пішла далі. Її шефиня
хоча б прикривається словесним лушпинням: олігархи-злиденні бабусі-злочинна
влада. Надія Вікторівна останніми днями виявила себе невдячною потворою.
Виявляється, у полоні вона голодувала тому, що з російської тюрми її не
визволяла… українська влада. Не Путін винен – Порошенко:
«Одним з механізмів
прискорення мого звільнення був протест голодом на бездіяльність української влади»
(
http://www.unian.ua/society/1448548-savchenko-ogolosila-goloduvannya-vimagae-zvilnennya-ukrajintsiv-z-polonu.html).
Цікаво, що у полоні Надія Вікторівна співала зовсім інших пісень. Нагадаю
для тих, хто раптом забув:
«Українська льотчиця Надія Савченко, яка зараз ув'язнена у російському
СІЗО, оголосила голодування.
Про це в ефірі Громадського скайпом розповів
адвокат льотчиці Марк Фейгін.
За його словами, рішення було викликане через відмову пропустити до
Савченко лікаря-отоларинголога» (http://www.womeninpolitics.org.ua/Savchenko_ogolosila_goloduvannja).
А ось ще:
«…причиною нового голодування Надії Савченко стало те, що російські
прокурори передали подання щодо продовження утримання її під вартою до 16
квітня 2016 року» (http://uapress.info/uk/news/print/110082).
А коли героїню президентським літаком доправили в Україну, виявилося що не
російська влада погана – українська. Така ось діалектика цинізму.
А ще Герой України оголосила Порошенка злочинцем, який посилав на смерть в
АТО дітей. Обплювала людину, яка посивіла, визволяючи її з полону. Яка віддала
в обмін на неї двох російських горлорізів, які убили нашого солдата.
Хтось скаже – обоє рябоє і Савченко дуже швидко
вчиться у патронеси. Ні, шановні. Тут інше. Вони виступили у похід вже
відкрито. Савченко вже відверто називає поплічників Медведчука – Рубана, Монтян, Шилову своїми друзями.
Вони усі вже у відкриту грають на боці Кремля. Бо час для Путіна спливає і
катастрофа неминуча. Єдиний вихід – спровокувати в Україні системну соціально-політичну
кризу; в ідеалі змінити владу на прокремлівську, а як завдання-мінімум змусити
чинну владу піти на переговори з Кремлем на умовах Путіна. Серед
яких буде і «особливий статус для всіх регіонів України». Тому потрібні
ті, хто ті умови висуне українській владі всередині країни.
Маски скинуто. Карти відкрито. Пригадуєте, як вояки Олега ховалися під
одягом купців, аж поки не було подано команду і, скинувши маскуваня,
вони кинулися на Аскольда і Діра?
І те, що разом з «Батьківщиною» Майдан-3 ініціює Федерація профспілок
України, головою якої є одіозний регіонал Олександр Стоян. Як Тимошенко і
Савченко пояснюватимуть чому вимагають відставки «злочинної влади» стоячи
плечем до плеча із Стояном (а там не лише він, там мордочки людей Медведчука
маячать) – не знаю. Придумають щось. Совісті там ні грама. Той самий Стоян
зрадив «Нашу Україну» ще перший півень не співав.
Азефа царська «охранка» не здавала до
останнього. Навіть коли він готував замах на Миколу ІІ. Тут Путіну прийшлося
світити усіх. Становище в нього таке. Гадаєте, від великого щастя він затіяв
грандіозні навчання з громадянської оборони? Це чергова спроба залякати світ,
натиснути: погоджуйтеся на мої умови а то бачте – я вже укриття протиатомні
готую.
Але є така індіанська національна ізба – фігвам називається. Путін досі не зрозумів, що світ давно
вже на погрози реагує не капітуляцією, а подальшими санкціями. А пані Тимошенко
з паном Медведчуком так і не зрозуміли, що Майдан не можна створити штучно. Що
на Майдан люди їдуть не проти чогось, хай навіть і
проти «тарифного геноциду, а за щось. Вони ідуть туди за
мрією.
А яку мрію українцям можуть запропонувати сучасні українські азефи, крім віртуальної «ковбаси по 2-20» та вікопомної «Юліної тисячі»?
Азеф помер у вигнанні у злиднях, до кінця
життя переховуючись від покарання і тремтячи від страху.
Це доля усіх азефів…
3 10 2016
http://pavlopraviy.blogspot.com/2016/10/blog-post.html
|