www.ji-magazine.lviv.ua

Павло Правий

Ну що, Кремль оприлюднив основні версії убивства Жені Жиліна: або конфлікт у «бізнесі», або заборгував комусь. Якщо чесно, іншого й не чекав. Не можуть російські спецслужби навіть натяком вказати на самих себе – це зрозуміло.

І на СБУ теж не можуть, ібо тоді у «вати» виникнуть питання яким чином українська розвідка змогла провести таку операцію у елітній «Рубльовці», нафаршированій дільничними, поліцейськими патрулями, камерами відео-спостереження, блокпостами, перевдягненими феесбешниками та фесеошниками; у кількох кілометрах від Ново-Огарьово, де мешкає сам Владімір Владіміровіч.

Не можуть навіть натякнути на те, що Жиліна відправили на аудієнцію до Вельзевула свої «братки-ополченці», бо «вата» має бути упевнена, що «Новоросія» єдина як ніколи.

Але нам ніхто не забороняв розглянути й інші версії. Зіставити факти та події. Проаналізувати тенденції. Чим пропоную трохи зайнятися. Проведемо власне розслідування, хоча б поверхневе. І висунемо власну версію подій. Отже.

Відомий український блогер вважає що:

«Убийство Жилина было профессиональным. Убийцы вычислили его маршрут движения, и появились в ресторане раньше самого Жилина. Сам ресторан - в зоне ограниченного доступа - на территории закрытого элитного коттеджного поселка«Горки-2». То есть слежка и контроль осуществлялись, вероятно, с использованием радиоэлектронных средств перехвата телефонных разговоров. Действовали наверняка. Киллер скрылся быстро и неоднократно сменил транспорт. Охрана поселка и системы наблюдения не успели среагировать, убийцы скрылись беспрепятственно, быстрый поиск ни к чему ни привел» http://censor.net.ua/r406815).

Юрій Бутусов в якій тільки сфері не виступає в якості експерта. От тепер він вже експерт у криміналістиці. Але дозвольте злегка покритикувати «метра».

Убивство Жиліна дійсно здійснено професійно. Але обставлено дуже цікаво. Гротескно. Кілер не просто чекав на нього в рестарті «Ветерок» - він вирядився так, наче вискочив з третьосортного фільму про шпигунів: плащ, темні окуляри, капелюх з широкими крісами, накладні вуса…

Давайте уявімо собі картину: заходить отаке опудало у зал елітного ресторану. До нього підходить метрдотель і ввічливо просить куди? Правильно: до гардеробу. Невже метр і охорона дозволили йому всістися за столик або за бар у вигляді Боярського в ролі Чорного Джека?

Ідемо далі. Якщо кілер чекає на когось у визначеному місці, він прагне бути якомога більш непомітним. Найпрофесійніші убивці – це сіренькі миршаві чоловічки з лисиною на маківці, а не двометрові амбали. А тут людина реально звертає на себе увагу чудернацьким «прикидом». Для чого?

Ідемо далі. Жиліна, звичайно, вели. Може і за допомогою технічних засобів. А ось місце здійснення замаху вибрали дивне. Зал елітного ресторану, з відео спостереженням, з охороною, під наглядом поліції. Напевне, з численними «стукачами». Ось вам питання на засипку: плануючи операцію, звідки кілер знав, що у найвідповідальніший момент у залі не опиниться якась дуже важлива персона з «Рубловки» у компанії не менш важливої персони і їхні озброєні до зубів охоронці не сидітимуть за сусіднім столиком?

Є одна штука, яка добре відома спецслужбам і кримінальникам: прикінчити можна будь-кого. Складність не в цьому. Складність в тому, аби після пострілу вдало змастити салом п’яти. І більш ризикованого місця для кілера-одинака аніж ресторан «Ветерок» придумати складно.

Невже не можна було «грохнути» Женю деінде? Якщо це якісь кримінальні «замутки» - можна запропонувати зустрітися десь у бані, тіпа є людина яка може вирішити твої проблеми, Жека. І з бані – вперед ногами, у мішку до найближчого ставка.

Незвичайне маскування кілера для того й знадобилося, аби не можна було скласти його портрет за відеозаписом камер спостережнь.

Дивно усе це…

А тепер давайте поглянемо на те, яку роль грав Жилін у подіях в Україні та на Донбасі. І тут вимальовується ікав енна картина. Слово тому ж таки Бутусову:

«Через Жилина Захарченко управлял и обналичивал в РФ финансовые потоки донецкого «Оплота». Жилина в «ДНР»связывали многие криминальные цепочки. Как известно, российские спецслужбы проводили активные ликвидации самостоятельных полевых командиров боевиков - Дремов, Мозговой, Беднов и тд. Менее известно, что также жестко зачищают и теневых дельцов на оккупированных территориях. Борьба за криминальные схемы – «обнал», «черная торговля углем», сдача предприятий на металлолом, вывоз награбленного - в этих сферах среди российских ОПГ жесткая конкуренция. Жилин непосредственно влиял на эти процессы» (там само).

І знов дозвольте не погодитися з паном Бутусовим. Жилін дійсно був кримінальним авторитетом і «обнальщиком». Але він був також і агентом ФСБ. Більше того, ми можемо говорити про його тісні зв’язки з таким собі паном Медведчуком, кумом і приятелем Путіна. Достатньо згадати, що матеріали з сайту «Оплоту» передруковувалися на сайті «Українського вибору» і навпаки. Ну і харківські події 2014 року, за якими стояв Віктор Володимирович…

Треба мати просто сталеві чоловічі первинні статеві ознаки, аби наважитися на ліквідацію людини Медведчука, якщо… на це не було санкції його і його кума. І торгівля вугіллям, вивезення металобрухту та «операції» з російською «гуманітарною» перебувають не під контролем кримінальних структур – а перш за все російських спецслужб та осіб, які за ними стоять. Це відомий усім т.з. «дах».

А тепер згадуємо, що під час замаху Жилін був не сам. Кого кілер «прибрав» разом з Жекою? Правильно: Андрій Козирєв. А хто він такий? Правильно: заступник командира «народної міліції» Луганської народної республіки. Підкреслимо собі жирним маркером: не ДНР, в якій діє «Оплот» і з якою начебто тісно пов'язаний Жилін, а – ЛНР.

А тепер давайте звернемо нашу пильну пролетарську увагу на те, що «просочилося» у ЗМІ:

«Андрій Козирєв, важко поранений в горло, ще до того, як його забрала швидка прохрипів поліцейським, що «зустріч стосувалася шахт Донбасу» (http://www.unian.ua/society/1531886-zmi-u-spravi-pro-vbivstvo-jilina-zyavivsya-vugilniy-slid.html).

Вигукнемо ж здивовано! А потім ще раз. Бо в реальності Козирєв навряд чи міг подібне «прохрипіти». Для важкопораненого логічно «прохрипіти» щось на кшталт «дох тура мені» або «це, су…а Вася-Пєтя-Фєдя мене замовив», але не про якісь шахти. Не в тєму це. Та й не прийнято у тих колах першому-ліпшому поліцаю видавати подібну інформацію, бо потім у лікарні може зробитися зовсім зле.

Йому й зробилося. Скоро повідомили, що геносе Козирєв впав у кому і, таке відчуття, що напевне з неї вже не вийде. Але тут є одне «але». У кому Кризирєва відправили напевне все ж не за згадку про шахти, хоча на перший погляд так і може видатися, бо  більшість шахт Лугандонії знаходиться саме на Луганщині. Тут усе, на мій дилетантський погляд, складніше.

Усе почалося з арешту Олександра Єфремова, багаторічного «господаря» Луганщині й головного «батька» ЛНР. Це сталося 1 серпня 2016 року. Вже тоді дехто прогнозував, що в ЛНР та за її межами почнеться масовий «мор» тих, хто був «в курсі» його темних справ. Москва просто не може залишати свідків, які пов’яжуть Єфремова з російськими спецслужбами. Когось, більш важливого і хто ще може стати у пригоді, запросять на постійне місце проживання до Росії, під охорону та нагляд, як Януковича, Курченка, Азарова тощо. Когось «приберуть».

Очевидно, що певні особи «самоліквідовуватися» не побажали. Дехто не побажав залишати грошовиті «посади» у Луганді й опирається. Тоді на них почали тиснути.

Першим «дзвоником» був «замах» на чільного голову ЛНР Ігоря Плотницького, який стався 6 серпня, менш ніж за тиждень після того, як «закрили» Єфремова. Звісно, Плотницькй верещав про «руку СБУ», однак сам стиль «замаху» свідчить про те, що його не убити в той час намагалися, а лише – «попередити». І останнє попередження Ігорю Венедиктовичу було передано вже наступного дня після розстрілу Жиліна та Козирєва: у Воронежі померли (офіційна версія – отруєння грибами) батьки Плотницького.

Через тиждень після цього раптово припинилося постачання бензину до ЛНР. А бензином, так само як і вугіллям, «завідував» пан Жилін.

А тут ще один збіг: за три дні до того, як кілер «завалив» Жиліна та Козирєва, у Горлівці без слідів зник громадянин Росії Олексій Смірнов на прізвисько «Ангел».

«Перед своей последней поездкой Смирнов оставил на своей странице в социальной сети запись: «Если сегодня не выйдем на связь, считайте, погибли за родину» (http://gorlovka.ua/news/article/10455/).

Очевидно, що Смірнов відправився не у бій. Судячи з його допису, він рвонув на якусь «стрілку».

Навіщо Путін підвищив "гібридних" генералів з Донбасу

Михайло Жирохов, український історик та журналіст

До чого тут Горлівка і «Ангел»? О, не поспішайте. Зараз проясниться. Бойовики з Горлівки, якими командує вікопомний Бєзлєр, як відомо, знаходяться у дуже напружених стосунках з «лідером» ДНР Захарченком. Практично не підкоряються йому. Бєзлера пов’язують з одним цікавим персонажем – олігархом Дмитром Фірташем. Той володіє горлівським «Стіролом» і… Сівродонецьким «Азотом». Разом з Юрієм Бойко, Фірташ був господарем на півночі Луганської області й тісно пов'язаний з паном Єфремовим.

Батальйон «Ангел», яким командує Смірнов, офіційно займається гуманітарною допомогою мешканцям ЛНР та ДНР. Цікаво, що діє він начебто на усій території «Лугандонії», але чомусь базується переважно у Горлівці. З ним Жиліна може поєднувати «збір коштів» на різні приємні «подарунки» Лугандонії. Тобто знов-таки не виключено, що їх прибрали саме тому, що вони забагато знали від яких людей, перш за все з України, надходили кошти.

Слід згадати, що пан Фірташ і пан Бойко мають дуже цікаві стосунки з паном Медведчуком і… однією пані з косою. Зараз не можна допустити, аби на претендентшу у президенти України впала хоча б найменша тінь, а причетність, хай навіть і опосередкована до підтримки сепаратистів - це навіть не лобіювання нульових ставок ренти з видобутку газу та нафти для Бойка - тут гарантована й миттєва політична смерть.

І зовсім не виключено, що ми зараз спостерігаємо класичну «зачистку» усіх ниточок, що тягнуться від Єфремова до певних VIP-персон української політики. Тому Жиліна та його багаторічного приятеля Козирєва й вивели під кілера саме у ресторації. Де б іще вони могли почуватися у безпеці? І ще не відомо, з ким було заплановано у них там зустріч і хто прислав замість себе чоловіка у гримі під Боярського. У такому недолугому гримі, який має метою відвести підозри про причетність російських спецслужб до цього убивства.

Хто б ще міг зробити так, аби людина у плащі й капелюсі протягом 20 хвилин безперешкодно попивала кавусик   за столиком ресторану «Рубловки»?

От вам і луганський угольок…

22 09 2016

http://pavlopraviy.blogspot.com/2016/09/blog-post_22.html