www.ji-magazine.lviv.ua

Павло Правий

Цікаво, що знаходяться ті, кого шокував черговий демарш Надії Вікторівни Савченко, яка тепер вже створює власну партію. А чому, власне, ви в шоці? Усе закономірно, все справедливо. Кремль вирішив, що час переходити до активної фази тотального захоплення політичної влади в Україні руками п’ятої колони та тупих жадібних маріонеток.

Не думайте, що в частині українського політикуму, який відноситься до опозиції, все відбувається стихійно, наче на Сухарєвській конференції, зібраній навесні 1928 року Шурою Балагановим. Ні, тут все розраховано точно, до мікрона.

Дивіться сюди. Найпростіше з Опозиційним блоком. Це так би мовити, відкрита частина опозиції, притому, з точки зору Кремля – найменш для нього корисна і найменш… про кремлівська. Так, панове – наменш про кремлівська, як би це не дивно виглядало. Бо тут зосереджено більшість великого бізнесу, що їх люмпен звик іменувати «олігархами». 

І тому бізнесу не зовсім до вподоби апетити Москви, а також те, що звідти дано команду розвалювати українську економіку. Так, в Опоблоці існує потужна проросійська група Льовочкіна, Шуфрича, Бойко, Фірташа, Новінського тощо, котрі здавна жирували на схемах з російськими вуглеводнями, але вона врівноважуюється тими, хто не хоче приходу сюди банди Путіна.

Опозиційний блок забирає не себе певну частину електорату, котрий не стільки є проросійським, скільки – «антипомарачевим» так би мовити. Це ті, хто займає позицію «аби заводи працювали» не люблять «рухівців», в яких бачать все зло, але ототожнює себе з Україною. Сюди частково відійшов електорат комуністів.

Друга частина – це дурний, агресивний проросійський андеграунд, для якого Опозиційний блок – не достатньо радикальний і проросійський. Це ті, хто ненавидить Україну як таку. Це ті, хто мріє про СРСР і «воссоединение с Россией». Це частина електорату КПУ, найбільш тупа і агресивна.

Її підбирає новостворена партія Вадима Рабіновича та Євгена Мураєва «Життя». Це відверто прокремлівська сила, яка працюватиме з відповідним електоратом. Електоратом настільки тупим, що голосуватиме лише за тих, хто відверто агітуватиме за Росію. Розумовий рівень цих людей не сприймає жодної завуальованості.

Але цим плани Москви не обмежуються, бо для захоплення влади в країні цих проектів відверто н достатньо. Треба підхопити ще й тих, хто вважає себе патріотами України і не дуже – м’яко кажучи, - любить «Русский мир».

І тут незамінною буде Юлія Володимирівна з «Батьківщиною». Вже що, а красиво говорити, склавши долоні на грудях про «бідну неньку-Україну» вона та її прісні вміють гарно. Тут іде паралельний процес: Кремль вкидає десятки мільйонів доларів у пропаганду, намагаючись викликати в якомога більшої частини українців невдоволення діючою владою, а пані Тимошенко підхоплюватиме те, що відвалюватиметься від Петра Олексійовича.

Образно кажучи, тут діє розроблене російськими політтехнологами гасло: «Ліпецька фабрика фінансує Росію! Не їжте «Рошена» - купуйте «Світоч», він теж український!»

Ну і нарешті, існує щ один, дуже важкий, але величезний шмат електорату передусім на Сході України. Через війну, ці люди ненавидять Путіна і Кремль, отож ніколи не голосуватимуть за проросійські партії. Але вони ніколи не голосуватимуть і за «Батьківщину», бо давно, ще з 2004 ненавидять Тимошенко. Вони і Порошенка не дуже люблять, бо життя там дуже нелегке, а у нас народ має великі патерналістські настрої і всілякі негаразди пов’язує саме з «царем».

От саме для них і призначено новий проект Наді Савченко. Вона кричатиме що Порошенко зрадник. Вона кричатиме, що час закінчувати війну. Вона кричатиме, що час миритися з Росією на будь-яких умовах. Вона кричатиме про «громадянську війну» і про «народи-браття», яких посварили олігархи».

Все це падатиме на жирний грунт не лише в прифронтових містах. Десятки тисяч мам, дружин, сестер батьків по всій України, чиї сини та доньки зараз на війні, моляться про закінчення війни, аби повернути рідних живими і здоровими. На них – теж розрахунок. Подейкують, що в Саченко безпосердньо через Віктора Медведчука Кремль вкине шалені кошти.

Плюс молодь. Проект «Самопомочі» показав, що молодь прагне голосувати за «нові обличчя». Тому треба їй ці обличчя дати. Гадаєте, оте опудало в кольорах африканської зебри, що покладало квіти разом з Савченко в день пам’яті жертв Голодомору випадково там опинилося? Ні, шановні! У нас добряча частина молоді саме так одягається. Дивиться дівчинка 18 років на оте і думає: «Ага, наші люди!»

Гадаєте, оте ліворуч прсто так вдягло оте, що вдягло

(не знаю як воно називається)? Гадаєте, випадково

поряд з Надєю сама молодь? Проектом Савченко

займається особисто пан Медведчук, як кажуть

обізнані люди, а у Медвечука політтехнологи

хліба здря не їдять.

Надя Савченко приміряє на себе не лише шати «святої Жанни» в темному царстві «країнивякйнічогонеміняється». Вона одночасно є квінтесенцією проекту «Світоч». Тобто «Не купуйте Рошен – купуйте «Світоч», - він теж український».

Хоча насправді він належить голландській Nestlé S.A.

Великий німецький полководець Мольтке випрацював геніальну стратегію ведення війни, яка полягає у фразі «Рухатися окремо, бити разом». Режим Путіна та його поплічники в Україні намагаються впровадити цю стратегію на українському електоральному полі. Побачимо, як це в них вийде, бо щось досвід показує: все, до чого торкнулися руки Путіна та його кума, перетворюється на гуано.

В усякому випадку, хочеться сподіватися, що ті, чия державна посада вимагає реагувати на загрози, з реакцією не забаряться. Власне, підозрюю, вона вже є. Бо паралельно з проектами Рабіновича-Мураєва та «Світоча» Надії світ Вікторівни, почалося розгортання контрпроекту.

Але про нього я поки не скажу тут. Не треба виказувати таємниці «банкового двору». Розумні зрозуміють про кого і про що йдеться. Тож краще кивнемо один одному загадково і помовчимо… 

27 11 2016

http://pavlopraviy.blogspot.com/2016/11/blog-post_27.html