www.ji-magazine.lviv.ua

Ростислав Ріго, стратег, консультант з питань виходу на ринки ЄС

Як так виходить, що безліч речей навколо нас відбувається найнесподіванішим чином? Чому логіка реальної ситуації заганяє нас у глухий кут? Як-же так, що за Брексіт найбільше проголосували міста і райони з найбільшою залежністю від дотацій з ЄС? І чому виходу Британії з Євросоюзу вимагають ті вікові групи, життя і кар'єри яких Брексіт торкнеться найменше? Чому Путін має найбільшу підтримку в країнах, населення яких найкраще пам'ятає жахи соціалізму і присутності совєтської армії? Чому наближені Януковича користуються зростаючою популярністю? І чому президентом України є олігарх, який співпрацював з усіма попередніми режимами? Чому люди на слово повірили Борису Джонсону, якого два рази викривали в маніпуляції інформацією? І як пояснити феномен Трампа, який плутає факти, перекручує реальність, бреше і ображає, але кожне розкриття його промаху тільки збільшує рейтинг?

Ми переоцінюємо наше знання реального, і недооцінюємо невідоме. Ця зарозумілість і пишномовність переслідує цілі верстви населення. Молоді британці плюнули на участь в референдумі, коли тільки 36 відсотків з них пішли голосувати (у віці 18 - 24). Зараз вже плачуть і ненавидять старе покоління, яке «позбавило їх майбутнього», вибираючи Брексіт. Але старше покоління  прийшло віддати свій голос набагато дисциплінованіше (вік 55 - 64: 81%, вік 65 +: 83%). А серед голосуючих за Брексіт були і ті, хто не хотіли виходу з ЄС, а віддаючи голос за Брексіт думали, що більшість проголосує проти. Часто ми ігноруємо те, що можливо ми не контролюємо ситуацію. Ми знали, хто ким був, і з ким дружив перед Майданом, але спокійненько залишили багатьох з них в політиці. Зараз дивуємося розмірами злодійства в законі.

Ми стаємо жертвами чорних лебедів (Black Swan), як їх назвав Насім Ніколас Талеб в своєму бестселері. Тих подій або людей, які виходять за рамки можливого і передбачуваного. Перед ними безпорадна як наша логіка і знання, так і аналіз і прогнози всіх експертів і вчених. Чорні лебеді - це речі з Екстремостану (Extremistan) - території за межами кривої Гауса, яка не підвладна нашому пізнанню, так як ми самі живемо в Середньостані (Mediocristan). Поява будь-якого чорного лебедя повністю змінює наше життя. Проблема в тому, що останнім часом їх кількість зростає, а люди продовжують сидіти в комфортному безграмотному Середньостані, post factum придумуючи ліві причини, чому стався черговий колапс. Екстремостан, як пустеля, розширюється і захоплює нові околиці нашого світу. І час розвитку технологій сильно тому сприяє. Надлишок доступної інформації в інтернеті породжує феномен «порожніх костюмів». Це відомий образ з роману Булґакова «Майстер і Маргарита». Порожньому костюма не потрібна людина, він видає папірці сам. У сучасному світі це образ всякого роду експертів, які самовпевнено видають свої професійні оцінки і прогнози. Але вони не більш компетентні, ніж випадкове висловлювання аматора в барі після третього кухля пива. Вони порожні місця, які часто одягнені в костюм і краватку. Варто наприклад згадати цифри, закладені в бюджет України в останні кілька років, прогнози курсу долара або зростання ВВП, і порівняти з реальністю. Це і є прогнози порожніх костюмів.

Інтернет перетворив соціальне життя в безперервний потік «інформації, що просочилася», публічним «пранням брудної білизни». Знаменитості та експерти, виявляється, теж звичайними людьми зі своїми помилками, емоціями, не досконалі і часто помиляються. Їх німб розбитий, їх стягнули з п'єдесталу. Це суспільство викриття. До цих двох феноменів - аматорства експертів і викриття лідерів та кумирів - приєднується третій. Надмірна впевненість людей, що вони все знають краще від будь-якого експерта. І онлайн-суспільство їх в цій ілюзії переконує, створюючи ізольовані групи, куди інша думка не проникає. Тут чутно тільки відображення(ехо) нашої ж думки (echo rooms), яке підсилене потураннями всієї ж групи. Тут так легко переоцінити свої знання, і недооцінити невідоме. Суспільство стає жерцем чорних лебедів.

Нова прірва між поколіннями

Джозеф Стігліц (Joseph Eugene Stiglitz), американський економіст і професор Колумбійського університету

Так молоді британці проігнорували всі попередження, повірили лівим експертам і послухали відлуння у своїй соціальній групі. І не пішли голосувати. Так само і Україна втратила Донбас, після анексії Криму не пішовши за нього воювати. І там і тут експерти та лідери, виявляється, не мали найменшого поняття, що відбувається і як бути далі. Причому чорні лебеді з'являються все частіше. Чують поклик жерців. Євросоюз відкидає прохання Шотландії «повернутися в ЄС». Таким чином євро політики «заохочують» тих, хто віддав більшість голосів за Британію в складі ЄС! І ті-ж політики відразу після британського референдуму всерйоз пропонують перейти до більш глибокої євроінтеграції і створити більш сильний європейський уряд! Така їхня відповідь на британське «ні» спробам Брюсселя занадто сильно диктувати свою волю на локальному рівні. Але це пряме стимулювання до #frexit, #nexit, #svexit або #czexit. Закликаючи чорного лебедя український уряд на рік раніше встановило «ринкову ціну» на енергоресурси, хоча МВФ цього так швидко не вимагав.

Тому всюди почав формуватися відчайдушний попит на альтернативну еліту, яка зможе стати двигуном, який виведе нас у майбутнє, і попит на адекватну реалізацію права людини вільно висловлювати свою волю. Чорні лебеді стають нашими повсякденними гостями. Нас чекає тотальна ревізія суспільного консенсусу, а це процес важкий і ризикований, повний популізму, істерики і внутрішніх страхів. Доки ми від цього всього не позбудемося, реальність того, що відбувається, ми не зможемо зрозуміти. Це memento mori для всіх політиків, лідерів громадської думки і публічних персон.

4 07 2016

http://hvylya.net/analytics/society/pochemu-myi-perestali-ponimat-mir-vokrug.html