www.ji-magazine.lviv.ua
Лілія Шевцова
ОБАМА. Зовсім не-американський президент
Світова тусовка сьогодні, захлинаючись, обговорює
«Доктрину Обами», яку американський лідер виклав в своїх інтерв’ю журналісту Jeffrey Goldberg. Захоплююче,
скажу вам, чтиво! Обама захотів пояснити себе світові і заздалегідь відбудувати
свій зовнішньополітичний спадок. І стало остаточно зрозуміло, що він порушив
всі звичні канони. По-перше, він відмовився від американського лідерства, ідея
якого протягом десятиліть визначала роль Америки в світі, і зробив «retrenching», тобто усвідомлено скоротив американські
глобальні зобов’язання. По-друге, Обама продемонстрував повну байдужість до
Європи, підірвавши трансатлантичне партнерство, яке завжди було стрижнем
консолідації Заходу. По-третє, він спробував розвернути Америку до Азії,
розглядаючи Китай, як ключову для США державу. По-четверте, Обама вважає, що
військове втручання не є найкращим доказом сили. По-п’яте, він спробував довести,
що світ не змінити і його не можна зробити кращим; отже, Америка і не повинна
намагатися це робити.
Обама стверджує, що сирійська війна і Ассад,
та й весь Близький Схід, не є «прямою загрозою» для національних інтересів
Америки. Війна в Україні – теж за межами безпосередніх загроз для США.
Глобальне потепління – оце дійсно світовий виклик.
Ставлення Обами до Путіна і Росії є прикладом його
«споглядального» підходу: Путін – «не зовсім дурний»; Росія – «загроза, але не
першого порядку»; все, що робить Путін, він робить «на шкоду благополуччю своєї
країни». Отже, Америка може спокійно спостерігати, як Кремль займається
самогубством. А що Україна? Обама відповідає: «Україна завжди буде корінним
інтересом Росії, а не Америки». Коротше кажучи: українці – не сподівайтеся!
А як Обама дивиться на російську участь в сирійській
війні? Він обрав «підхід Тома Сойєра»: «Якщо Путін
захотів виснажити свої ресурси фарбуванням паркану в Сирії, США повинні
дозволити йому це робити».
Обама постає перед нами, як холодний і відсторонений
спостерігач, який байдуже споглядає за конвульсіями навколишнього світу. Адже
всі проблеми все одно не вирішиш. А втрутишся, можеш зробити гірше. Або
поставиш на кін свою репутацію. Потрібно змиритися з гоббсівським
пейзажем і сподіватися, що все само собою якось врівноважиться.
Обама вирішив, що про його репутацію світ повинен робити
висновок на основі того, чого він не зробив і на що він не наважився. Повна
протилежність попереднім американським президентам, які намагалися здійснювати
місію і ощасливлювати світ. Так, нерідко вони йшли, зазнавши поразки.
Обама спробував уникнути провалів, нічого не роблячи. Але
турбулентний світ, який він залишає, говорить про те, що йому навряд чи це
вдалося...
https://www.facebook.com/ShevtsovaLilia/posts/1693068727616618?fref=nf
|