www.ji-magazine.lviv.ua

Лілія Шевцова

Постійний рефрен про необхідність зберегти суверенітет Росії починає викликати занепокоєння

Здійснилося! Світу показана ​​«Стратегія для Росії. Російська зовнішня політика: кінець 2010-х-початок 2020 х років ». Творцем «Стратегії» стала Рада із зовнішньої та оборонної політики (СВОП). Автори пообіцяли нам «новий інтелектуальний імпульс» і поставили завдання пояснити суспільству навколишній світ. Звучить амбітно. Оскільки серед авторів чимало гідних людей, віддамо належне їх зусиллям. Скажу відразу: з рядом спостережень членів СВОП важко не погодитися. Але ж головне - який меседж ці спостереження обрамляють. І ось коли берешся до засвоєння обіцяного «імпульсу», важко утриматися від відчуття, що тобі підсувають не те, що обіцяли. Причому наші ілюзіоністи навіть не дбають про переконливість створюваної ними реальності. Дивіться самі.

1. Так, свою енергію творці Стратегії направили на те, щоб довести, що з Заходом покінчено. «Старий Захід не залишиться «лідером розвитку»; ЄС переживає «структурну кризу»; сьогодні головне - «управління падінням старого Заходу». Але що тут нового, бо ж похоронами Заходу російська пропаганда займається вже стільки років? Виникає і більш каверзне питання: якщо Захід помер, то звідки у нього енергія для «експансії» і «тиску, націленого на зміну режиму» в Росії, в чому його звинувачують автори? І проти кого націлена мілітаризація Росії, якщо Захід можна скинути в кошик для сміття?

2. Коли читаєш про «глибоке стратегічне партнерство» Росії з Китаєм, сумніви про здатність авторів реалістично дивитися на світ посилюються. Автори чомусь вірять в можливість «тандему» Китаю з Росією в той час, як більше ознак того, що китайці думають про свій тандем з США. І чомусь автори сподіваються, що Китай, як наймогутніша держава майбутнього, буде ставитися до Росії делікатно. З якого дива? Втім, поговоривши про російський «поворот» на Схід, автори раптом визнають, що до нього «готовляться недостатньо». Тоді до чого весь цей дзвін?

3. У пошуках доказів занепаду Заходу колеги завели пісню про «Не-Захід, який піднімається». Але хто там піднімається на «Не-Заході»? Китай, який не знає, як адаптувати свою систему до нових викликів? Чи Бразилія з розваленою системою управління? Може бути, Індія, яка хоче бути з Заходом, а не з «Не-Заходом»? Чи Росія піднімається?

4. Іноді при читанні виникає відчуття «кривого дзеркала». Так, виявляється, що одна з головних причин «протистояння» Росії і Заходу, це «бажання самоорганізовуватися проти зовнішнього ворога». Це, колеги, не про Росію. Це про Європу.

5. Постійний рефрен про необхідність зберегти суверенітет Росії починає викликати занепокоєння. Видно, автори дуже сумніваються в тому, що сьогоднішня Росія є суверенною. Але хто може загрожувати Росії, крім її правлячого класу, який все, що міг, перетягнув на Захід (а не до «Не-Заходу», який неначе піднімається)?

Одна з «цінностей» Росії - це «цінність велікодєржавія»

6. Коли ж автори переконують нас, що російська зовнішня політика «в цілому вдала», а дипломатія є «майстерною», то починаєш запитувати себе, а які їхні критерії успіху? Може автори - аматори чорного гумору і тому ізоляцію Росії, недовіру до неї навколишнього світу сприймають, як успіх?

7. Автори стверджують, що Росія почала пропонувати світу «життєздатний набір цінностей» і серед них - політичний плюралізм і невтручання у внутрішні справи інших країн. Ось тут подумалось: а може, «робоча група» СВОП просто тролить  читача?

Зростаюча ізоляція Росії почала негативно впливати на емоції росіян

Антон Шеховцов

8. Одна з «цінностей» Росії - це «цінність велікодєржавія». І за цю цінність, кажуть ілюзіоністи-гумористи, доведеться «дорого платити». Від себе зазначу: населення вже платить, і не тільки населення Росії. Але як тоді поєднати бажану для СВОП «цінність» із закликом до «збільшення людського капіталу»? Адже світова історія доводить: або великодержавництво, або людський капітал.

Погоджуся, однак, з висновком авторів про те, що «більшість еліти не готова» до повороту до людського капіталу. «Стратегія» не залишає сумнівів в тому, до якого табору належать її автори.

1 06 2016