www.ji-magazine.lviv.ua

Петро Шуклінов, спецкор «ЛIГАБiзнесIнформ»

Про що говорили в Калінінграді, що роздратувало Берлін, навіщо Путін послав Гризлова і від чого залежить перемога в російсько-українській війні

Цього року російсько-українська війна може закінчитися. Амбітні плани тісно пов’язані з мінськими угодами і переговорами Вашингтона та Москви. Головний хід офіційного Києва в фінальній партії – боротьба за продовження санкцій цього літа. Поки Україні вдавалося політично маневрувати, прив’язавши до мінських угод замороження економічних зв’язків Росії з ЕС. Проте боротьба стає все складнішою через внутрішньо-українські політичні розборки.

Остаточна мета важливіша за тактичні успіхи або невдачі. До кінця року Україна повинна хоча б частково реалізувати «хороший сценарій», який передбачає, що економічно і політично ослаблений Кремль потягне за собою на дно всю Росію, повторивши сценарій 1991 року. «Поганий сценарій» веде до розпаду української державності. Альтернативний, третій – відсуне російську загрозу, але не вирішить проблему.

Три сценарії розвитку подій для України і Росії – результат бесід ЛІГА.net з високопоставленими чиновниками, політиками, українськими та іноземними дипломатами, учасниками міжнародних переговорів. Багатогодинні роз’яснення допомогли скласти бачення того, як Україна може перемогти або програти у великій грі.

Теорія

Російсько-український поєдинок проходить на трьох рівнях: військовому, політичному та економічному. Інструменти України в цій боротьбі – союзники і санкції, реформи і боротьба з корупцією. Інструменти Росії – військовий шантаж, економічний тиск, інформаційні провокації. Заборона на ввезення продукції з України, заборона на транзит вантажів через РФ, диверсії на об’єктах інфраструктури – на цьому етапі це основні методи Москви. Україна, у свою чергу, знову домоглася пролонгації санкцій проти РФ. Реформи – поки часткові: поліція, державні закупівлі, оборонна сфера, зниження енергетичної залежності від РФ. Надії західних дипломатів – зона вільної торгівлі та асоціація Україна-ЕС.

- Військове поле. Силовий сценарій з обох сторін на Донбасі найближчим часом дуже ймовірний. Самостійно Україна не може виконати це завдання. Росія, у свою чергу, хоче зняти або послабити санкції, тому наступати не буде. Виграний час вдалося використати для відновлення ВСУ: ремонт та закупівля техніки, злагодження підрозділів. Цього року контрактники отримуватимуть більшу платню, а отже якість і мотивація солдатів покращаться. Більше контрактників – менше мобілізованих аватарів.

- Політичне поле. Захист українських інтересів через мінські угоди – відносно реальний план. Але виведення російських військ і відновлення контролю над кордоном під тиском санкцій вимагає внутрішньої консолідації України. Поки передумов для цього немає. Значною мірою – це вина президентської та прем’єрської вертикалі, які не бажають боротися з корупцією і продовжують воювати за грошові потоки. Ключові опоненти влади теж не виглядають політичною елітою. У цих умовах успіх можливий тільки при зовнішньому тиску на правлячу коаліцію, який є реальним.

Прогноз на 2016 рік

Андрєй Піонтковскiй

- Економічне поле. Тут Україна має найбільше шансів. Криза в Росії зростає і загрожує перерости в колапс економіки. Економічно Росія в передінфарктному стані. За останні роки ключові російські компанії знецінилися в рази, втративши сотні мільярдів доларів. Здешевлення сировини остаточно відкидає РФ в минуле століття, хоча це шкодить і Україні. Офіційному Києву треба знову довести ЕС неспроможність РФ у Мінську, змусивши Евросоюз продовжити санкції, одночасно реформуючи свою економіку. З останнім в Україні багато проблем, в тому числі, вкрай низька швидкість перетворень.

Хороший сценарій

Оборонна реформа в Україні повинна виключити для Росії компонент військового тиску. Внутрішня консолідація і боротьба з корупцією дозволять пройти важкий шлях реформ і почати реальний процес деолігархізації. Економічне завдання важче: стабілізувати курс гривні, зупинити падіння і почати зростання економіки.

До 31 липня офіційний Київ повинен переконати ЕС ще раз продовжити санкції проти РФ. У цьому випадку до кінця року, за умови низьких цін на нафту, Москва проїсть резерви. Співрозмовник ЛІГА.net в Міністерстві закордонних справ: «Успіх минулого року – це добре, але мало. Треба продовжити санкції. Не можна дозволити Росії зіскочити. Крім того, з санкціями чи без, до літа треба вичавити максимум можливого з мінських угод – припинити стрілянину, домогтися звільнення заручників».

У випадку продовження санкцій цього літа до кінця 2016 року, вартість агресії для РФ збільшиться до астрономічних цифр. За оцінками президента США Барака Обами, вже на червень 2015 р. Москва втратила від світових санкцій близько $ 150 млрд. За оцінками економістів, річні втрати від падіння цін на енергоносії склали для РФ близько $ 70 млрд. Сотні мільярдів доларів – дефіцит бюджету РФ в 2015-му і 2016-му році. Загалом сума всіх витрат і збитків може досягати $ 250-500 мільярдів тільки за основними напрямками. Якщо врахувати відтік капіталу, недоотриманий прибуток від санкцій, витрачання резервів, знецінення держкомпаній, присутність терористів на Донбасі і анексований Крим, позови, ціни на нафту, скорочення поставок газу – до кінця 2016 року сума всіх втрат за два роки може досягти, за різними оцінками, $ 500 млрд – $ 1 трлн. Якщо в цих умовах війна не припиниться – відцентрові сили всередині РФ почнуть незворотні процеси. Вже зараз громадська думка в РФ на межі перелому. 34% респондентів в січневому опитуванні Левада-центру сказали, що країна йде в глухий кут. Підтримують «напрям» менше половини – 45%.

«Росіяни вже стали поступливішими, – інформує ЛІГА.net високопоставлене джерело в Адміністрації президента України. – Ніякого Мінська-3 не буде. Група супротивників війни в Москві набирає силу. Буде дорожня карта, яка пропише чітке виконання пунктів Мінська-2. Є наші вимоги, є вимоги Москви. Боремося».

За інформацією ЛІГА.net з одного джерела, найближчим часом Москва може змінити ватажків терористичних угруповань ДНР і ЛНР на менш одіозних і заплямованих осіб. Нібито цю умову офіційний Київ, разом з иншими, повідомив представнику РФ в контактній групі Гризлова, коли він приїжджав в Україну. Виконають її чи ні – в принципі, не має значення, тому що серйозно вести переговори з терористами ніхто не збирається і проводити вибори в захоплених районах до того, Росія виконає мінські зобов’язання, в Україні не мають наміру.

«Ми більше не будемо форсувати одностороннє виконання мінських угод, – додає співрозмовник в офісі Петра Порошенка. – Ця гра закінчена. Тепер будь-які кроки з боку України будуть тільки після суттєвого просування по Мінську Росії».

Серед таких кроків на Банковій бачать роззброєння терористів, виведення військ РФ, звільнення заручників і повне припинення вогню в зоні АТО з верифікацією і повним доступом для ОБСЕ. Тільки після цього в АП готові серйозно обговорювати будь-які вибори чи зміни до Конституції. «Україні фактично пропонують закрити очі (на невиконання мінських угод Росією), провести вибори, прийняти зміни до Конституції і зробити вигляд, що все гаразд, що всі початкові пункти угод виконані. У Берліні теж не проти триматись такої логіки. Але так далі не можна», – кажуть співрозмовники в МЗС України.

Джерела ЛІГА.net, вважають, що Росія «на шляху до катастрофи». При цьому вони сподіваються, що Україна вистоїть, а РФ – почне розпадатися. «Навряд чи в нинішніх кордонах Росія має майбутнє. Процеси вже почалися. Якщо грошей не стане, незворотні процеси розпочнуться з Чечні, яка вже зараз вимагає, щоб секвестр бюджету РФ не торкнувся вотчини Рамзана Кадирова. Ну, а санкції – це шанс для нас піддати жару. Поки є санкції проти Росії – там відсутні кредити, розпадаються банки через неплатоспроможність, підприємства та державні монополії знецінюються, ціни на нафту обвалюють валюту, але санкції теж цьому сприяють», – говорить один з високопоставлених співрозмовників у владі.

Війна на Донбасі 2.0. Чи можлива нова фаза конфлікту?

Аналітика групи ІС

Якщо раніше про загрозу розвалу Росії говорили обережно і в далекій перспективі, то зараз на такий сценарій цілком серйозно реагують перші особи РФ практично в кожному інтерв’ю. В основному для залякування громадян. Одне з недавніх дав секретар Ради безпеки РФ Ніколай Патрушев виданню «Московський комсомолець». «США хочуть максимально послабити нашу країну. Не виключається досягнення цієї мети і шляхом розпаду Російської Федерації. Це відкриє Сполученим Штатам доступ до найбагатших ресурсів, якими, на їхню думку, Росія володіє незаслужено» – говорить він. Тема розпаду Росії педалюють всі кремлівські ЗМІ та прямі ефіри. Росіянам пояснюють: терпіть – инакше все розвалиться. Що не виключено, якраз в тому випадку, якщо росіяни терпітимуть.

На Заході справді все частіше пишуть про внутрішні загрози територіальній цілісності РФ. Але саме як про загрози, а не можливості. Крім заяв чиновників і політиків, багато публікацій на цю тему і в найавторитетніших виданнях. The Financial Times, наприклад, у своїй недавній редакційній статті пише, що якщо з РФ знімуть санкції цього літа, це допоможе Путіну виграти деякий час. «Однак подальше зволікання з реформами загрожує майбутньому Росії», – йдеться в статті. Журналісти зробили висновок про те, що «економіка приземляє амбіції Путіна».

Остаточна мета «хорошого сценарію» на кінець року – зміцнення України на тлі ослабленої і позбавленої реальних важелів тиску Росії. Україна продовжить реформи, почне боротьбу з корупцією, зблизиться з НАТО і ЕС. Санкції проти Росії продовжать ще на півроку, що призведе до остаточного обвалення російської економіки і – ймовірно – вертикалі влади. Війна на Донбасі до пори до часу перетвориться на заморожений конфлікт. Повернення цих районів поки не обговорюється. Можливо, про це говоритимуть в майбутньому, в результаті проведення повноцінної антитерористичної операції. Те ж саме в тривалій перспективі стосується анексованого Криму.

Поганий сценарій

Втратити звання ізгоя, добитися скасування санкцій, повернутися в міжнародну політику та економіку – першочергові завдання Москви. Час, відведений російській економіці, добігає кінця. Режим в Росії намагатиметься всіма силами в найближчі півроку добитися результату на трьох рівнях – військовому, політичному і економічному – щоб влітку цього року зняти санкції і спробувати повернути доступ до західних кредитів, технологій та інвестицій.

Підстьобують «поганий сценарій» внутрішні політичні розбірки в Україні. Тандем президент-прем’єр дав тріщину і коаліція в парламенті балансує на межі існування. Якщо Москві вдасться вплинути на ситуацію – країна піде на дострокові вибори. Це означає, що в Україні знову повернуться передвиборні потрясіння, що виключають консолідацію і реформи.

У БПП і в офісі Порошенка стверджують, що суть того, що відбувається – процес деолігархізації. У політичному протистоянні замішані практично всі відомі олігархи, яких попросили грати за правилами. Втім, самі представники команди президента далеко не завжди тримаються у власних рамках.

Референдум Яценюка пов’язують зі сценарієм війни всіх проти всіх, який приведе до краху коаліції. Офіційно ініціативною групою з референдуму може виступити якась «громадянська» ініціатива.

Високопоставлений співрозмовник повідомив, що відразу після цієї ініціативи між Порошенком і Яценюком відбулася жорстка розмова на підвищених тонах. Самому президенту по телефону довелося пояснювати союзникам на Заході нові реалії, викликані, як вважають в АП, в тому числі і амбіціями команди Яценюка, яка вважає, що її роль у владній команді повинна бути такою ж, як і роль команди президента, а відповідальність за економіку треба ділити на всіх.

Сама пропозиція Народного фронту могла виходити від Олександра Турчинова, який колись піднімав питання референдуму, будучи в команді Юлії Тимошенко. У команді прем’єра стверджують, що ідея з референдумом належить особисто Яценюку.

«Президент розізлився, коли дізнався про пропозицію референдуму. Пікантності додає те, що за спиною Яценюка стоять американці, які шукають спосіб утримати прем’єра на плаву», – говорять співрозмовники в оточенні президента.

У МЗС України референдум називають недалекоглядною ідеєю. «Коли проводити референдум? Цього року? Половина країн ЕС буде шокована, якщо ми в теперішніх умовах проведемо такий референдум. До референдуму стосовно ЕС ще багато-багато років. Те ж саме стосується НАТО», – говорить співрозмовник ЛІГА.net у зовнішньополітичному відомстві.

Яценюка, схоже, все це не хвилює. Він хоче знайти баланс у відносинах з Порошенком. І вибирає для цього найпростіший спосіб. Люди президента кажуть, що кадрові перестановки в уряді повинні обмежитися людьми другого ешелону, а Яценюк має залишитися главою уряду. «Про зміну Яценюка мова навіть не йшла. Але прем’єр намагається зберегти найближчих соратників, які займаються зовсім не реформами. Народний фронт може розвалитися, якщо продовжить говорити ультиматумами», – попереджають в БПП.

На Банковій розказують про свої кадрові пропозиції обережно. Заперечують і можливу зміну глави АП, про що раніше писали деякі ЗМІ. «Нічого про це не знаю. Ніяких подібних настроїв зараз немає. Глава АП Борис Ложкін дійсно певний час планував піти, але президент знайшов аргументи, щоб він залишився. Він хороший парламентер. Єдина пропозиція – Віталій Ковальчук, який може перейти на роботу в Кабмін в крісло першого віце-прем’єра. Однак, команда прем’єра блокує це рішення. Вони бояться, що таким чином ми хочемо замінити Арсенія Петровича на свою людину. Мовляв, відправимо уряд у відставку, а виконувати обов’язки буде Ковальчук. Маячня!» – сказали ЛІГА.net в АП.

Однак така логіка не позбавлена сенсу. Кулуарні договірняки залишаються в арсеналі президента, і він користується не рідше, ніж його попередники. Опоненти Порошенка бачать в його планах стосовно Конституції ознаки узурпації влади. «Префекти – це крутіше, ніж губернатори. Судову реформу проводять під президента», – говорить ЛІГА.net депутат з Народного фронту Антон Геращенко, один з найближчих соратників глави уряду і глави МВС.

Він додає, що Яценюк втомився бути «хлопчиком для биття, поки всі міністри належать президенту». «Або давайте нормально працювати і ділити відповідальність, або давайте розпускати уряд – і вперед», – говорить Геращенко.

Крім того, команда прем’єра почала використовувати у своїй риториці військові та зовнішньополітичні аргументи. «Ми дали президенту час на переговори (в рамках Мінська, – ред.), на зміцнення країни і ослаблення Росії. Але не на здачу інтересів України», – додає Геращенко, кажучи про зміни до Конституції, за які НФ голосував у першому читанні.

Подібні відносини між БПП і НФ, внутрішні конфлікти в уряді і перепалки в коаліції додають балів російській грі і підвищують шанси «поганого сценарію». Президенту доведеться знайти спільну мову з командою прем’єра. В иншому випадку неминуче виникнуть проблеми в протистоянні з РФ. З єдністю Евросоюзу теж можуть виникнути труднощі, якщо в Берліні і Парижі побачать, що офіційний Київ відгороджується від мінських угод або загруз у внутрішніх політичних розборках.

Наприклад, ідею України про миротворців в ЕС не хочуть навіть обговорювати. «Намагаємося діяти инакше і розширити місію ОБСЕ. Ідея – реформа ОБСЕ з метою дати їй повноваження поліцейської місії, яку можна буде поставити на кордоні. Закриємо кордон з Росією, поставимо туди місію, повісимо супутники на цю ділянку і закриємо питання. Над цим працюємо», – говорять співрозмовники у владі.

Якщо «поганий сценарій» реалізують, влітку Росія позбудеться більшості санкцій, а Україні доведеться вирішувати свої проблеми самостійно. Це обіцяє важкі втрати. Сьогодні снаряд, випущений у бік ВСУ, обходиться Росії в мільярди санкційних доларів. У випадку зняття санкцій, кожен залп дорівнюватиме лише собівартості боєприпасів. У результаті Росія зможе направити більше ресурсів на війну проти України. На цьому тлі неминуче почнеться політична криза, яка призведе до нових непередбачуваних наслідків, дострокових виборів парламенту і президента України.

Инший сценарій

«У Калінінграді помічник держсекретаря Вікторія Нуланд і помічник президента РФ Владіслав Сурков говорили про умови виконання Мінська: що може зробити західна коаліція разом з Україною, і що може зробити Москва», – розповіло ЛІГА.net обізнане джерело.

Инший співрозмовник впевнений, що переговори вели і ведуть США з позиції сили. «Вашингтон використовує найкращий час для вибивання з Росії всього, що тільки заманеться. Москва в економічному розпачі. Вона змушена погоджуватися на вимоги США, йти на поступки. Наприклад – на Близькому Сході. Чи стосуються ці поступки обміну Сирії на Україну? Складно сказати. Погано, якщо так», – поділився з ЛІГА.net один з дипломатів.

Вашингтон продовжує подавати сигнали Москві. Держсекретар Керрі кілька разів на тиждень говорить з главою МЗС РФ Лавровим. Існує ризик, що для Вашингтона тема російсько-української війни може опинитися в пакеті компромісів. Звичайно, часткових, але все-таки компромісів за рахунок українських інтересів. Не виключений і зворотний варіант – з компромісами стосовно Ісламської держави. Про готовність запустити цей варіант говорить намір США почати наземну операцію в Сирії та Іраку. Раніше між рядків планували в основному покласти це завдання на плечі РФ. Тепер Москва критикує плани США про наземну кампанію. Дві країни наввипередки намагаються посилити свою присутність в Сирії.

У Москви абсолютно несприятливий фон для переговорів з Вашингтоном: наближається підсумковий звіт по MH17 та инші військові злочини гібридної армії РФ в Україні, кілька міжнародних багатомільярдних позовів, особисті звинувачення на адресу Путіна в корупції і замовних убивствах, абсолютна відсутність союзників і підтримки, падіння цін на нафту та иншу сировину, втрачені контракти в Ірані і в Азії, розлад у Митному союзі, нові шовкові шляхи в обхід Росії з Китаю, енергетична незалежність України, нові канали доставки енергоносіїв в ЕС із країн-конкурентів РФ, розрив з Туреччиною, втеча іноземного капіталу з Росії, справа в Гаазі про етнічні чистки грузин в Південній Осетії в 2008 році.

Допомогти Москві міг би Берлін і инші столиці ЕС, де не зацікавлені у повному поваленні РФ. Проте Кремль вже давно не дає приводів для ослаблення санкцій, ігноруючи перші пункти мінських угод. «У ЕС хочуть будь-якими шляхами домогтися скасування санкцій проти Росії. У Німеччині Ангела Меркель зайнята мігрантами, їй потрібен успіх на східному напрямку. У Франсуа Олланда президентські вибори, які він програє. Решта країн ЕС, крім найближчих до нас, теж налаштовані проти санкцій», – говорить співрозмовник ЛІГА.net в АП.

Проте на засіданні тристоронньої комісії 27 січня, за свідченням учасників, Москва знову висувала вимоги без натяку на компроміс. «Вони розуміють, що їхні вимоги не будуть виконані. Але продовжують робити це», – сказало ЛІГА.net джерело в мінській делегації.

Продовжуючи тему, джерело в МЗС, кажучи про переговори в рамках тристоронньої групи в Мінську, зазначає: «Европейці дуже хотіли Конституцію. Але ми не погодилися. По факту – ситуація в глухому куті. Безпосередньо в Мінську вони сидять, щось обговорюють, розуміючи, що нічого з цього зроблено не буде». Але, якщо раніше це здавалося хорошим варіантом, то зараз ситуація дійсно балансує на межі зняття санкцій з РФ і офіційний Київ сильно ризикує.

Переговори в Мінську тривають. Але, діляться з ЛІГА.net члени української сторони, російська сторона в контактній групі незрівнянно слабша за українську і сенсу в цих переговорах мало. 77-річний Володимир Горбулін, 77-річний Леонід Кучма, 74-річний Євген Марчук – три ветерани української політики, яким немає рівних за досвідом в Росії. Маючи широкий карт-бланш на переговори, українська делегація змушена щоразу спостерігати, як друга сторона постійно сидить на телефонах. 65-річний член Радбезу РФ Боріс Гризлов, мав вирівняти баланс сил на користь РФ, місію він одразу провалив, говорять учасники мінських переговорів.

«По тому, як Гризлов виглядає і поводиться – він до кінця не розуміє, куди він потрапив», – розповідає ЛІГА.net джерело в контактній групі, описуючи невпевнену поведінку Гризлова на переговорах. При цьому представник РФ очевидно не має повноважень приймати рішення без вказівки Владіміра Путіна.

Єдина сильна сторона Росії – провокації. Жонглюючи словами, московська дипломатія створює ілюзію «договірняків» з Києвом, підкидаючи в інформаційний простір України нові теми для розмов про близьку поразку і здачу міст та областей: «план Мореля», «формула Штанмайєра». Нескінченні розмови ні про що не дають результату на переговорах, але діють на уми недовірливих громадян. Коментуючи одну з останніх витівок російської делегації, представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний заявив Гризлову: «Або вся ваша делегація кладе карти на стіл, або ми не будемо і не можемо брати участь у такому процесі».

Просто кумедна деталь: на переговорах тристоронньої контактної групи прийнято тримати відстань між стільцями учасників – кожен сидить приблизно на однаковій відстані від колеги. На останньому засіданні 27 січня Гризлов і московські маріонетки сиділи так близько, як тільки це було можливо.

Проте участь Гризлова зовсім не обмежується бажанням «збалансувати» українську делегацію. Одна з цілей – повернути Гризлова переможцем, і він разом з Путіним, як голова вищої ради Єдиної Росії з 2002 року, поведе партію на вибори 18 вересня цього року. У всякому разі, Путін упевнений, що до кінця літа Мінськ буде виконаний. І в цій думці він не самотній.

Вашингтон, Берлін, Париж в один голос, але з різними відтінками, говорять про необхідність вирішити питання з санкціями до середини цього року. Західні ЗМІ, наприклад, Bloomberg, поспішають робити прогнози швидкого повернення Росії у велику гру. Однак співрозмовники в українській владі і дипломати стверджують, що для Росії ще нічого не вирішено, а позиція необхідності зняття санкцій у разі прогресу по Мінську ніколи і не змінювалася, адже санкції для цього і вводили – щоб змусити Москву виконати взяті зобов’язання.

Президент Порошенко в постійному контакті із західними союзниками. Телефонні переговори з Меркель, Олландом і Керрі стали буденною справою. У неофіційних розмовах Берлін і Париж тиснуть на Київ майже так само, як і офіційно – на Москву. «Ми вам будь-які гроші дамо – на відновлення Донбасу, на економіку, пенсії. На що хочете. Але давайте закінчувати цю історію», – переказують співрозмовники приблизний сенс однієї з розмов Порошенка з Меркель.

Осторонь залишається Вашингтон, який грає довгу партію і не бачить причин квапити Україну з мінськими угодами. У всякому разі – не бачив до останнього часу. У США хочуть побачити прогрес в Україні до кінця року, щоб Демократична партія посилила свого кандидата перед президентськими виборами, одночасно позбавивши козирів яструбів-республіканців. Або зберегти статус-кво на найближчі 1,5 роки, поки нового президента не оберуть і він не вникне у суть всіх справ.

Иншими словами, кожна зі сторін зробила високі ставки на те, щоб вже цього року пригасити тему російсько-української війни. Для багатьох нинішній рік – вирішальний. І кожен спробує записати результат ситуації на Донбасі собі в актив – якщо вдасться.

Альтернативний сценарій припускає, що союзники України не зацікавлені ні в «гарному», ні в «поганому» варіанті. Адже хороший для України сценарій означає, що рано чи пізно Евросоюзу разом з США доведеться вирішувати проблему розпадання Росії. А це занадто важке завдання для нинішніх світових лідерів. У цьому контексті джерела ЛІГА.net, близькі до переговорних центрів, говорять про те, що, незважаючи на публічні заяви глави МЗС Німеччини Штайнмайера про необхідність будь-яких переговорів, насправді Берлін і Париж були обурені зустріччю Суркова і Нуланд в Калінінграді – під носом у ЕС. У той же час поганий сценарій для України не цікавить США, тому що означає посилення Росії. Але дозволити Москві зберегти обличчя – допустима логіка.

Практика

Жоден пункт мінських угод не виконаний – ані Україною, ані Росією. Стрілянину не припинили, озброєння насправді не відвели, заручники сидять у підвалах гібридної армії РФ, амністій нема, особливого статусу нема, змін до Конституції, виборів – теж немає. Як нема і роззброєння терористів, немає виведення військ РФ, допуску ОБСЕ до всіх об’єктів і кордону, немає і самого повернення кордону. Мінські угоди залишаються віртуальним документом, який всі зобов’язалися виконати – але вдалося тільки на рівень знизити інтенсивність бойових дій. На цьому тлі секторальні економічні санкції, які ввели проти російської економіки за агресію на Донбасі й прив’язали до виконання мінських угод, успішно справляються зі своєю функцією – другий рік поспіль.

http://m.liga.net/news/politics/267727-reshauschiy_god_tri_stsenariya_okonchaniya_voyny_kremlya_protiv_ukrainy.htm