www.ji-magazine.lviv.ua

Юрій Швець, колишній радянський розвідник і однокурсник
президента РФ Володимира Путіна по Інституту імені Андропова,
а зараз американський фінансовий аналітик

Наталія Двалі (gordonua.com): Кілька днів тому НАБУ оприлюднило фрагменти "амбарної книги" Партії регіонів, згідно з якими Пол Манафорт отримав від Партії регіонів мінімум $ 12,7 мільйона готівкою. Чи справді цей скандал в Україні став причиною відставки Манафорта з поста глави виборчого штабу Дональда Трампа?

Юрій Швець: Не думаю. Згадка в "амбарний книзі" регіоналів - крапля в морі. Зараз в американських ЗМІ на Манафорта сиплються куди більш вагомі звинувачення. Він пішов у відставку, тому що зрозумів: за нього серйозно взялися.

- Хто саме "серйозно взявся"?

- Американські правоохоронні органи і журналісти. У великому обсязі інформації, яка оприлюднена про Манафорта, історія з чорним кешем в Україні на 120-му місці, в США на цьому навіть увагу особливо не акцентують. Головна проблема Манафорта - підозрілі зв'язки з Кремлем і російськими спецслужбами. Вова Путін перетворився в прокаженого, один дотик до якого стає небезпечним.

- Але шеф і соратник Манафорта Дональд Трамп протягом усієї виборчої кампанії не приховував свого захоплення президентом Росії. Чому його опоненти прокинулися зараз, коли до фінального голосування за нового президента США залишилося всього два місяці?

- На Манафорта навалилися через Трампа. У США нарешті зрозуміли: Трамп має серйозні психічні проблеми, якщо його оберуть президентом, це буде небезпечно і для США, і для всього світу. Дуже схожими психічними розладами страждає і Путін, але в Росії, як ми знаємо, це нікого не хвилює.

За останній час Трамп встиг нахамити і образити багатьох. Він щодня ляпає щось таке, через що від нього відвертається чергова група виборців. Серед шанувальників Трампа залишився, в основному, контингент, який тут називають "білим сміттям". Це соціальна група, схожа на російську "вату".

- Але на конкурента Трампа - кандидата в президенти Гілларі Клінтон - теж чимало компромату. В американських ЗМІ не раз публікувалися розслідування, згідно з якими Клінтон, будучи держсекретарем США, лобіювала інтереси російських олігархів, а ті, в свою чергу, оплачували її послуги через благодійний фонд. Чому Гілларі зв'язки з Кремлем прощають, а Трампу - ні?

- З двох зол треба вибрати менше. У порівнянні з Трампом Гілларі - ангел у плоті. Притомні американці розуміють, що Трамп-президент реально небезпечний з точки зору фундаментальних питань: "Бути чи не бути?", "Жити або не жити".

- Ви не демонізіруете Трампа? У США досить сильні державні інститути, працює система стримувань і противаг, яка дозволяє Америці залишатися світовим лідером, незважаючи на конкретне прізвище мешканця Білого дому.

Звичайний фашизм. Правда про Володимира Путіна

Владіслав Інозємцев, російський економіст, соціолог і політичний діяч

- Ви маєте рацію, є Конгрес, незалежні засоби масової інформації, процедура імпічменту. Але система стримувань і противаг працює в основному в сфері внутрішньої політики. У зовнішній політиці президент відіграє величезну роль, і на його стримування може знадобитися термін, якого під час міжнародних криз може просто не бути. Є рок долі, коли криза наростає як снігова куля і все відбувається блискавично. Згадайте карибську кризу 1961-го року коли світ реально стояв на порозі атомної війни. І все це відбулося при дуже адекватному президенті Кеннеді. А якщо в Білому домі з'явиться людина неадекватна, таких криз він може плодити щотижня по кілька штук.

- Якщо президентом оберуть Хілларі Клінтон, чи варто Україні побоюватися пом'якшення політики США щодо Росії?

- Звичайно, ні. Гілларі - Залізна леді, грати з Путіним не буде. Вова вже зробив чимало, щоб наступна адміністрація вела себе щодо нього як ізгоя. Він сам коваль свого нещастя. Все, що він творить, бумерангом б'є і по ньому особисто, і по всій Росії.

Свого часу СРСР іноді мав можливість в якійсь мірі вплинути на хід президентської кампанії в США, але ніколи цього не робив, якщо була небезпека, що про це стане відомо і це неминуче призведе до напружених відносин з новим мешканцем Білого дому.

Путін виявився першим придурком в Кремлі, який не просто поставив все на одного з кандидатів в президенти США, але і почав йому допомагати за допомогою найбрудніших методів і засобів (я маю на увазі злом серверів, публікацію матеріалів проти Гілларі, фактор Манафорта). При цьому як, завжди, обробилися по повній програмі і все виповзло назовні.

Тепер прихильники Клінтон кричать про зв'язки Манафорта і Трампа з Кремлем, а у Гілларі зростає рейтинг. Тобто всі зусилля Окурка-Вови зробити президентом Трампа приведуть до того, що виграє Гілларі. І коли вона стане президентом США, навряд чи забуде, як Вова рився в її "брудних мейлах".

- Давайте не поспішати. Вибори пройдуть 8 листопада і, судячи з рейтингів, поки симпатії виборців розділилися порівну між Клінтон і Трампом.

- Можуть бути сюрпризи, але американці, в цілому, люди раціональні. Думаю, переможе Гілларі.

- Тоді яким чином в раціональної Америці одним з кандидатів в президенти став Трамп? Як ви пояснюєте його неймовірний успіх?

- Американців дістав їх власний істеблішмент або політична еліта, як це називають в Україні. Таке враження, що в США всього дві сім'ї - Бушів і Клінтонів, - які гідні керувати Америкою. Політиканство у Вашингтоні досягло неймовірних масштабів, республіканці і демократи загрузли у міжусобних війнах з приводу і без. При Обамі недолуга і безглузда боротьба між Білим домом і Конгресом посилилася настільки, що вони перестали виконувати свої прямі обов'язки. Багатьох американців це відверто дістало і вони вирішили підтримати Трампа, щоб протверезити істеблішмент.

- Я розумію, що вихід Трампа в фінал президентської гонки протверезив американський істеблішмент, змусив його згуртуватися. Але не розумію, чому ви так впевнені, що більшість що громадян США, знак в протесту, знову не проголосують за Трампа вже як нового президента?

- Тому що Трамп все більше виглядає - о жах! - як ставленик Кремля. Придурок в Кремлі своєю "дружньою допомогою" фактично закопує Трампа.

Путін смертельно боїться перемоги Гілларі. Але якщо все, до чого торкався цар Мідас, перетворювалося в золото, то все, до чого торкається Вова Путін, перетворюється в ... Ну, ви зрозуміли.

- Не стримуйте себе.

- Те, що Кремль зараз робить відносно Трампа - це продовження операції "Шрьодер". Пам'ятайте, був в Німеччині такий канцлер, Герхард Шрьодер, активно просував інтереси Росії на Заході? У 2005 році, ледь закінчився його термін на посту канцлера, він плавно перейшов на високооплачувану роботу в "Газпром". За цим пішла ціла низка західних політиків, які перейшли на утримання Кремля.

І ось тепер операція "Шрьодер" націлилася на кандидата в президенти США. Кремль намагався заздалегідь корумпувати можливого майбутнього президента США Трампа і його оточення. На даний момент операція провалена, тому що перше правило будь-якої спецоперації - конспірація, тобто не залишати слідів. А Кремль у випадку з Трампом наслідив всюди де міг. Так що Путін і його спецоргани, взявшись допомагати Трампу, витративши на це багато часу, сил і засобів, в кінцевому підсумку приведуть до перемоги Клінтон. Але замість подяки Гілларі защемить м'яке підчерев'я Вови залізними лещатами, і 86% росіян будуть з тугою згадувати, як добре їм жилося при Обамі.

- В Україні різні політичні сили все частіше стверджують, ніби Захід втомився від Києва, нібито європейські та американські чиновники в неофіційних розмовах висловлюють невдоволення повільним темпом реформ.

- Підтверджую. Після Путіна другим найстрашнішим ворогом України є її власна так звана політична еліта. Ні Помаранчева революція, ні Євромайдан не привели до принципової зміни правлячого класу. 25 років Україною править клептократия.

Клептократія, як ракова пухлина, глибоко вросла в державний організм. Навіть якщо в українській політиці з'являються молоді люди зі здоровою психікою і морально-етичними засадами, метастази корупції часто вражають і їх. На жаль.

А тепер уявіть, що не тільки західні політики, а й західний обиватель регулярно дивиться телебачення, читає газети, де йдеться про корупцію, офшори, контрабанду в Україні. За два з половиною роки не те що американській еліті, а й американському платнику податків це набридло.

Ось є дядько Джон і тітка Мері, які багато працюють і справно платять податки в бюджет США. Їм кажуть: мовляв, частина ваших податків піде на допомогу іноземним державам, одне з яких - Україна. "Окей, - погоджуються Джон і Мері, - хорошим людям треба допомагати". Минає рік, другий і що вони бачать? Корупція в Україні процвітає, реформ немає, а якщо і є - то виключно завдяки тиску Заходу і українського громадянського суспільства. І ось дядько Джон і тітка Мері задають питання своєму уряду: "Чому ми повинні зі своєї кишені платити за Україну, якщо там продовжують правити корупціонери?".

- Щось дядько Джон і тітка Мері надто, як для обивателя, просунуті в питанні українських реалій. Може, хтось навмисно в західних ЗМІ представляє нашу країну в чорному світлі?

- Ні в якому разі. Американські ЗМІ два роки не писали негативу про Україну, всі чекали, коли її "еліта" одумається. Але зараз наростає розуміння, що фінансова допомога, яка надається Україні, лише допомагає існуючої клептократії зміцнитися нагорі, а не реально перетворити країну.

Тактично, з точки зору найближчих завдань, Україні начебто треба допомагати, щоб приструнити Путіна. Але з точки зору стратегії, навіщо вкладати в Україну мільярди, якщо це ще більше зміцнює клептократичний режим, представники якого не можуть нічого, крім як системно красти і базікати по телевізору?

На відміну від активістів на Майдані і бійців в АТО, в української правлячої еліти немає почуття гідності. Зовсім. Це не самодостатні люди. У них, як у дівчаток в борделі, головне завдання - продатися подорожче.

- Ви так говорите, ніби це ментальна проблема українців, а не об'єктивні проблеми перехідного періоду, коли країна намагається вирватися з постсовєтської олігархічної моделі управління і побудувати демократичну державу за європейським зразком.

- Це не об'єктивна проблема перехідного періоду. Візьміть Польщу, Чехію, Прибалтику. Вони вже живуть в якісно іншому світі, а ви продовжуєте борсатися в гнилому болоті. Вихід у України тільки один: повна зміна правлячої еліти. Саме виживання країни знаходиться під великим питанням. Черговий Майдан доб'є Україну. Значить, треба вибирати політичний шлях повної заміни політичної еліти.

Я дивлюся на Україну через океан, з США, і бачу у вас тільки одну силу, яка потенційно може змінити країну еволюційним шляхом. Я говорю про волонтерів, які повинні об'єднатися, створити партію, йти в парламент, перемагати і створювати новий уряд з нових людей. Це єдиний вихід, іншого не бачу, в іншому випадку майбутнє України безнадійне.

- Після євромайдан чимало волонтерів пішли в держчиновники. Одні себе дискредитували, інші, побачивши систему зсередини, зареклися коли-небудь мати з нею справу.

- Зрозумійте правляча, клептократія - це ракова пухлина, яка знищує всі живі клітини, які трапляються на її шляху. В неї не можна інтегруватися і залишитися здоровим, і це стало абсолютно очевидним за останні 12 років. Після Помаранчевої революції Віті і Юлі знадобилося всього два роки, щоб Захід втомився від України. Нинішні керівники впоралися і того швидше. Правляча "еліта" в Києві чомусь впевнена, що може нескінченно дурити президента США і він буде постійно вливати гроші в Україну.

Я не раз чув від ваших політиків: мовляв, Україна так вигідно географічно розташована, що конче потрібна НАТО, США і Заходу в цілому для протистояння з путінською Росією. Передайте своїм політикам, щоб забули про геополітичне розташування України! Зараз з моменту прийняття рішення про нанесення удару по будь-якій точці земної кулі до здійснення цього удару проходить не більше години. У сучасному світі геостратегічне розташування України для США глибоко пофігу. Тому витрачати мільярди на утримання клептократії в Україні з міркувань геостратегії Вашингтон не буде.

Крім того, в США адміністрація, як всюди, - це бюрократія. А бюрократії легше вести переговори з іншою бюрократією: як домовляться, так і буде. У цьому плані американської бюрократії набагато легше психологічно домовитися з Росією, ніж з Україною.

- Чому?

Тому що у Москви є свої інтереси, а у Києва - тільки палаючі очі, в яких застигло: "Гроші давай!". Вибачте, але з такою глибоко провінційною, політичною "елітою", що прокралася, яка є в Україні, вже не важливо, хто стане президентом США - Клінтон чи Трамп. Вихід один: повна зміна еліт, інакше в українській політиці буде продовжуватися те, що було 25 років поспіль - "Весілля в Малинівці", "Вечори на хуторі біля Диканьки" і "Сорочинський ярмарок" в одному флаконі.

-10 серпня, після заяви ФСБ про "запобігання спробі терористичних актів в Криму" "нібито підготовлених Головним управлінням розвідки України Міноборони" Путін заявив про вихід з нормандського формату переговорів. Це що означає?

- Нічого абсолютно! Я б на вашому місці взагалі перестав звертати увагу на пургу, яку несе Путін. Він патологічний брехун, який вже заплутався у власній брехні. Аналізувати його заяви, вести з ним переговори абсолютно безглуздо.

Він уже навіть не бреше, оскільки брехати потрібно складно. Він, вибачте за жаргон, ліпить горбатого і керується не стільки стратегічними розрахунками, скільки інстинктами та емоціями. Піддавати глибокого аналізу те, що Вова ляпнув там або сям, не має сенсу.

У зовнішній розвідці, де я працював за часів СССР, був внутрішній щомісячний бюлетень. У ньому давалися огляди по різних країнах і регіонах, а в кінці - маленька колонка гумору, де на двох-трьох сторінках публікували уривки з деяких "аналітичних" документів. Особливо запам'ятався пасаж інформаційного повідомлення з Тегерана, звучав він приблизно так: "Шах замкнувся в палаці і довго відтягував свій кінець". Саме цим зараз займається Путін: відтягує свій кінець. Це квінтесенція внутрішньої і зовнішньої політики нинішніх мешканців Кремля.

- Вам легко, перебуваючи за тисячі кілометрів, говорити "Путін ліпить горбатого". В Україні ФСБшне вкидання про кримських диверсантів сприйняли серйозно і знову заговорили про можливий широкомасштабний наступ російських військ.

- Війни не буде. Все, що Путін може собі дозволити в Україні, - капості дрібного і середнього масштабу: вискочив з кущів, напаскудив на порозі сусіда і назад в кущі. Все! На велику військову операцію у Росії немає ні сил, ні коштів. Якщо захочете, як-небудь поговоримо докладніше про нинішній стан збройних сил РФ.

Навесні 2014 року Кремль завів своїх "відпускників" на Донбас, де їх зустріли українські добровольці і військові - ненавчені, непідготовлені, які десятиліттями не тримали автомат в руках. І який результат путінського бліцкригу? Два українських міста і кілька сіл. Це реальна межа можливостей путінської Росії. За межами цих можливостей Росію чекає неприйнятні втрати, коли "танки на Київ!" або "даєш Новоросію!" закінчаться повним розвалом самої Росії.

- Ще один результат бліцкригу Кремля - ​​10 тисяч убитих українських громадян. Це складно назвати дрібною пакостю.

- Страшні цифри. Путін зробить ще багато пакостей і підлості проти України, але на криваву широкомасштабну війну, яка обернеться тисячами убитих тепер уже росіян, не зважиться в силу психологічних особливостей та об'єктивних причин. Росія серйозно ослабла за два роки санкцій.

- Розкажіть це росіян 86%, які підтримують політику Путіна.

- Свого часу Ленін сказав: "Комунізм - це є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни". Так ось, за аналогією, путінізм - це дві труби, нафтова і газова, плюс дебілізація всієї країни. З газом і нафтою в Росії зараз погано, зате з дебілізацією впоралися на відмінно! Причому вона пішла за двома напрямками: поголовна дебілізація населення і держапарату.

Про що говорити, якщо колишній міністр освіти і науки РФ Фурсенко заявляв: «Недоліком совєтської системи освіти була спроба формувати людину-творця, а зараз завдання полягає в тому, щоб зростити кваліфікованого споживача"? Путінський споживач - це людина-черв'як, у якого головна частина організму - це шлунково-кишковий тракт: з одного боку увійшло, з іншого - вийшло, мозкові центри відпочивають. Саме ці люди і складають 86% рейтингу Путіна. До речі цілком, допускаю, що багато хто з них щиро люблять свого "нацлідера" тому що для них він такий же, як вони самі.

- Що ви мали на увазі під "дебілізацією держапарату"?

- Створення вертикалі, де Вова Путін, раніше відомий серед товаришів по службі як Окурок, - найрозумніший. Його заступники - менш розумні, і так по низхідній до самих низів держапарату. Ви ніколи не замислювалися над феноменом Медведєва? Чому людина зі здібностями сіренького доцента якогось затрапезного вузу займає другий пост в країні?

- Тому що стовідсотково відданий і лояльний Путіну, чотири роки сторожив для нього президентське крісло і покірно повернув його власникові на виборах 2012 року.

- У Медведєва є рівно два властивості, які роблять його незамінним для Путіна. По-перше, Діма нижче ростом Вови ...

- Юрій Борисович ...

- Я цілком серйозно! По-друге, Медведєв - жалюгідний хлопчина, якого можна безкарно публічно чмирити. Така людина потрібна поруч з Путіним, щоб на його тлі здаватися високим, розумним і красивим. І новий керівник адміністрації президента РФ Антон Вайно був відібраний виключно за цим критерієм.

Слідкуйте за Медведєвим. Це свого роду лакмусовий папірець процесів, що відбуваються в голові Путіна. Медведєва знімуть в останній момент, коли Вова зрозуміє, що катастрофа за дверима і вже не до "піару".

Чомусь всі, хто береться міркувати про чергові призначення в Кремлі, роблять аналіз з точки зору геополітики, упускаючи найголовніше - стан черепної коробки Вови Путіна. У радянські часи я навчався на факультеті міжнародного права і у нас був спецкурс з судової медицини, який вів чудовий професор, який брав участь в ексгумації останків російських царів, похованих на території Кремля, в тому числі Івана Грозного.

- І що ж він там виявив?

- Що на хребті Івана Грозного було дуже багато патологічних ртутних наростів у вигляді гострих шипів. Цар хворів на сифіліс, а в XVI столітті все важкі хвороби лікували ртутними мазями. Ртуть осідала в організмі, перетворювалася в гострі шипи на хребцях, які завдавали дикий біль при кожному русі. На думку професора, це перетворило нормального в молодості Івана в "грізного" тирана і в значній мірі визначило його божевільну політику. До речі, зараз в Росії збираються ставити пам'ятник цьому царю-сифілітиків і маразматику. Напевно, історичні паралелі з нинішньою ситуацією виявили.

- І при чому тут президент РФ? Або у нього теж ртутні нарости на хребті?

- Нещодавно Кремлівський "інсайдер" пояснюючи мудре рішення Путіна призначити керівником адміністрації Антона Вайно, довірливо повідомив: "Знаєте, за всю свою кар'єру Антон Едуардович не загубив жодного папірця". Ви розумієте, які в Кремлі критерії професіоналізму? "Не загубив папірця"! Якщо це одне з найважливіших достоїнств російського чиновника - справа швах.

Те, що зараз відбувається в Росії - фінальний акт краху путінського режиму. Скажу крамольну річ: українцям в якомусь сенсі пощастило, що ворожою країною керує Вова Путін. Був би на його місці професіонал, одержимий маніакальною ідеєю, а не ця бліда моль, ситуація була б набагато гірше.

Путін володіє дивовижною здатністю власними руками загнати себе в глухий кут, з якого немає виходу. Це видно і по ситуації з Україною, і в стосунках з США. Як казав покійний Борис Березовський: "Важко прорахувати логіку ідіота". Путін грає в своїй пісочниці, йому ввижаються високі замки. До реальності це відношення не має, всі рішення Путіна треба розглядати з точки зору розвитку медичної хвороби.

Але зараз багато що залежить від самої України. Потрібно нарешті припинити цей балаган, який у вас чомусь називають політичним процесом, коли всі тільки кричать і пальцем один в одного тикають "Ганьба! Корупція!", але ніхто не пропонує і не обговорює реальні економічні програми, стратегії розвитку держави ,

Зрозумійте, СССР впав через економіку. Путінська Росія зараз валиться через економіку. Українська економіка летить в прірву, країна в стані вільного падіння, а "еліти" не чешуться. І критично не вистачає професіоналів. Ось у чому весь жах. Ну, уявіть найгірший варіант: президентом США стає Трамп, держсекретарем - Манафорт. І все, ніякої зовнішньої допомоги і підтримки у офіційного Києва не буде. І що ви будете робити?

- На Бога надіятіся і змащувати маслом кулемет, прихований в сараї.

-                    Ні в якому разі! Зараз головна зброя українського патріота - організаційна робота, щоденна, копітка, довгострокова. Волонтери створили організаційну мережу, яка врятувала Україну від російської агресії. Тепер вони повинні перетворити цю мережу в партію, яка врятує країну від української клептократії. Це може виявитися більш складним завданням, ніж свого часу утримання донецького аеропорту. Але іншого виходу немає. Альтернатива - це документальний фільм років через 50 під назвою "Україна, яку ми профукали".

29 08 2016

http://m.gordonua.com/