www.ji-magazine.lviv.ua

Андреас Умланд, кандидат історичних та політичних наук,
старший науковий співробітник Інституту євро-атлантичного співробітництва в Києві

Німецький політолог переконаний: щоб вирішити українську проблему безпеки, Києву потрібне «Міжмор’я» – блок країн, розташованих між Балтійським і Чорним морями.

Головною причиною недавньої ескалації напруження в Східній Европі є відсутність ефективної структури безпеки, яка охоплювала б такі слабкі у військовому плані країни, як Молдова, Грузія та Україна (об’єднані в беззубий ГУАМ). Незважаючи на те, що останнім часом громадська думка українців різко змістилася з неприйняття на схвалення НАТО, в близькому майбутньому північноатлантичний альянс не буде готовий розширювати свої зобов’язання на схід. Швидше навпаки: чим більш агресивною в останні роки стає Росія, тим менш імовірно, що НАТО відкриє двері новим членам, які мають конфлікт з Москвою.

Які можливості є на цьому тлі у такої країни, як Україна? Хоча багато хто на Заході вважає, що це чисто українське питання, відповідь на нього, по суті, зачіпає основні питання европейської безпеки. При гіршому розвитку ескалації протистояння Москви з Києвом, наприклад, доля чотирьох українських атомних електростанцій, одна з яких є найбільшою в Европі, буде важливою не тільки для українців. Крім того, мільйони громадян України можуть стати біженцями в ЕС, якщо російська гібридна війна продовжить підривати українську державу. Стабільне рішення фундаментальної проблеми безпеки України, яке, як на Заході думають не стосується його, було б вигідне всій Европі і заслуговує повної підтримки Заходу.

У цих умовах найкращим варіантом для України може бути робота над відновленням старого польського проекту під назвою «Intermarium» (Міжмор’я) – створення альянсу країн, які перебувають між Балтійським і Чорним морями. Після Першої світової війни Польща та инші нові незалежні держави опинилися у вкрай хиткому становищі: з одного боку – Росія / СССР, з иншого – Німеччина. Це призвело до ідеї коаліції земель, які в Німеччині іноді називають Zwischeneuropa – «проміжна Европа». Intermarium, так і не втілили в життя в ХХ столітті. Сьогодні цей проект міг би допомогти таким країнам, як Україна, ввійти в міжнародну структуру безпеки. Ця ідея популярна не тільки в Україні, але і в Польщі, де про неї недавно знову згадав президент Анджей Дуда.

Потрібно уточнити, що початковий план Intermarium, розроблений в міжвоєнній Польщі, сьогодні не тільки неможливий, але і не потрібен. Свого часу він передбачав федерацію центрально- і східноевропейських держав в сферах, що включають в себе торгівлю, інфраструктуру, економіку і так далі. Більшість цих питань вже вирішили через розширення ЕС, Стабілізаційні угоди ЕС в Західних Балканах і Угоди про асоціацію з східними партнерами Евросоюзу. Останні угоди – новий тип міжнародних договорів, який передбачає створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Незважаючи на те, що в них не йдеться про перспективу включення в ЕС, Угоди про асоціацію мають на увазі поступовий процес все більш глибокого включення України, Молдови і Грузії в економічний, політичний, нормативний та ціннісний простір Евросоюзу. Таким чином, нові схеми асоціації Брюсселя, так само як і Східне партнерство, а також инші спеціальні програми для европейських сусідів Евросоюзу вже об’єднують або скоро об’єднають Київ, Кишинів і Тбілісі з країнами-членами ЕС, в тому числі і з Польщею, батьківщиною проекту Міжмор’я.

Новий антиімперський альянс допоможе зменшити напруженість у відносинах Заходу і Москви

Проте, ці програми ЕС та инших міжнародних організацій не вирішують проблем України та решти східних країн, що не входять в НАТО, в сфері безпеки. Тому до них потрібно додати блок країн Intermarium, який зможе діяти як регіональна організація взаємної оборони від російської гібридної війни. На дво- або тристоронній основі така співпраця вже існує між, наприклад, Україною з одного боку, і Польщею або Литвою – з иншого. Розуміння загальних ризиків і загроз глибоко в Центральній і Східній Европі. Для більшості людей на Заході Південна Осетія, Придністров’я чи Донбас – далекі або й зовсім невідомі регіони. Але у народів Intermarium завжди було відчуття спільної долі – раніше через небезпеку, що виходить від Німеччини і царської / совєтської імперії, а тепер через реваншизм путінського Кремля.

Ключові виклики та ризики для України

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

Напад Москви на Україну і анексія Криму не тільки посилили існуючий потяг до взаємної солідарності в Східній Европі. Вони також ввели в гру Туреччину, бо кримські татари тісно пов’язані з турками і рішуче налаштовані протистояти своєму включенню у питання в історії російсько-турецьких відносин. Кримські татари за останні 25 років стали затятими прихильниками України як суверенної держави і вважають її своєю батьківщиною.

Згідно з різними даними, кількість кримських татар, які живуть в Туреччині, коливається від 150 000 до 6 млн. Німецько-азербайджанський історик Заур Гасимов пише, що «істотна частина турецьких істориків – кримськотатарського походження. (...) Як автори бестселерів і інтелектуали, вони часто коментують питання турецької політики, історичної інтерпретації та релігії».

Ці та инші чинники спровокували виникнення тріщин в турецько-російських відносинах, починаючи з весни 2014 року. На деякий час негативні наслідки нових авантюр Москви були пом’якшені економічними інтересами Туреччини в Росії. З осені минулого року розкол, однак, посилився, особливо після того, як Туреччина збила російський бомбардувальник 24 листопада 2015 р. В результаті вторгнення Кремля в Сирію і після російських економічних санкцій проти Туреччини відносини між Москвою та Анкарою серйозно погіршилися. Падіння російської економіки також сприяло подальшій зміні сприйняття Туреччиною Росії як перспективного партнера.

На такому тлі не дивує, що співчуття Анкари до Києва останнім часом зросло. Масштаби нової взаємодії Туреччини з Україною заслуговують на увагу. Мало того, що турецьке керівництво, починаючи з грудня 2015 року, почало активно підтримувати Київ – наприклад, воно почало допомагати військовим госпіталям в Україні. У березні цього року обидві країни прийняли велику Декларацію про співпрацю в дуже різних сферах – від торгівлі до безпеки і освіти. Туреччина і Україна сподіваються в 2016 році закінчити вже розпочаті переговори щодо створення зони вільної торгівлі.

Блок держав «Міжмор’я» повинен стати для Брюсселя не конкурентом чи подразником, а шансом нарешті створити якусь структуру безпеки для країн Східної Европи і Чорноморського регіону. Просуваючи створення Intermarium, Захід зможе віддати «на аутсорсинг» деякі проблемні питання, що випливають із його подвійної ролі – одночасно активного промоутера демократії і невпевненого міжнародного військового актора. Новий оборонний союз неядерних держав, розташованих між основними країнами НАТО і Росією не тільки зробить ці держави більш безпечними.

Антанта країн Міжмор’я також допоможе зменшити існуючу напруженість у відносинах Заходу і Москви. Такий новий альянс відверне увагу Росії від США і ЕС. Він докорінно перебудує систему загальноевропейських міжнародних відносин. Intermarium яскраво продемонстрував би не тільки Кремлю, але і населенню Росії, що зростаючий авантюризм Москви матиме згубні наслідки для національних інтересів Росії.

13 04 2016

http://novaukraina.org/news/urn:news:17BDAD7