www.ji-magazine.lviv.ua

Світлана Вайс, Нью-Йорк

Цей день ми наближали, як могли. Але, яка все ж таки неприємна подія чекає весь хрещений світ 12 лютого цього року! Це той самий випадок, коли реально «за дєржаву абідна»! Хіба росіяни не можуть Папу в свій дім культурно запросити і хлібом-сіллю зустріти? Чи Ватикан – гідну месу відслужити в честь прийому гостя не частого з дрімучого православного сходу? Тисячу років не бачились! Хоча, чого вже там: взагалі ніколи не бачились!

І ось, будь ласка! В обшарпаному приміщенні старого аеропорту острова тієї ще Свободи має відбутися зустріч, про яку російський народ століттями міг тільки мріяти. Чому мріяв? Ну, велич моменту! Не те щоб дуже треба, але сама по собі подія, має бути дуже церковно-пафосною – одного єпископату в парчі та золоті мало кілька сотень зібратися. Стрітенський хор би грянув, дурманний запах ладану, іконні лики в променях фотоспалахів, телевізійні камери, спеціально відібраний народ, що трьома перстами себе осіняє, стоячи навшпиньки в очікуванні історичного моменту.

І «наш» би вийшов, спираючись на палицю, як на палицю лижну – весь в сяйві з посмішкою доброю – і так би задушевно сказав: «Ну, здрастуй, Папа! Добре що приїхав!» І благодать зійшла б на ХХС, розлилася б теплотою та наповнила б душі православні гордістю за привітний прийом гостя не частого. І цей історичний момент було б любо згадувати ще тисячу років до наступного візиту.

Ну, а якби у Ватикані зустріч відбулася, то католики на «Аве Марія» вже точно б не сфальшивили. І трапезу би накрили, вина монастирського не пожалкували б. І тему екуменізму всі б елегантно обійшли в дружній бесіді, залишивши антихристу поле для роздумів. Взагалі-то, якщо чесно, то для католиків ця зустріч сьогодні мало цікава і незрозуміло, що вона взагалі принесла б, але зустріли би гідно.

Але ж ні! Політес настільки загнав керівництво РФ в темний куток, що послати свого Патріарха на руїни аеропорту перехопити в дорозі Папу Римського на кілька годин для особистої розмови – вже не соромно. Навіть не дивлячись на те, що Куба нині добровільний протекторат США, який стрімкими темпами відновлює капіталізм.

Гірше, якщо сам Патріарх Кіріл послужливо зголосився розрулити питання падіння престижу свого безпосереднього керівництва (яким реально є президент РФ, а не Христос, як Ви могли випадково подумати), а за компанію і витягнути фінанси, очевидно, віджаті Банком Ватикану.

А Ви що думаєте, понтифіки обговорюватимуть питання взаємних претензій між католиками і православними? От прямо в кубинському аеропорту і почнуть діалог про сходження Святого Духа, про долю греко-католиків? Побійтеся Бога! Регламент зустрічі – дві години!

До життєво важливих питань для такої зустрічі відносяться персональні справи російського керівництва і особисто президента. І, якщо залишиться час, то можна буде перетерти питання про те, чи треба зривати Всеправославний собор на зло грекам або Папа сам вкаже Вселенському Патріарху Варфоломєю, що «першого серед рівних» можна рахувати і з кінця.

Поспішність призначення і обставини цієї «історичної» зустрічі вказують на всю глибину зрощення Церкви і держави. І не тільки в Росії, хоча зустріч ця ініційована лише російським політичним керівництвом. Так само можна оцінити ККД зусиль Московської патріархії для здійснення цієї зустрічі, причому ще починаючи з владики Нікодіма (Ротова). Як не старалися 50 років зробити щось корисне – нічого не вийшло. Лиш митрополит Алфєєв скільки гасу спалив, наполегливо літаючи в Рим, як дружина олігарха на шопінг. І що?

Навіщо патріарху Кірілу паяльник Корчинського

Катерина Щоткіна

А ось що! З’явилася проблема сирійських християн. Вона не вчора з’явилася. За час Близькосхідного військового конфлікту останніх років майже весь Антіохійський патріархат покинув канонічні території. Притулок біженцям вже давно дали США і Аргентина, та й инші країни не відмовляють. У Росії якось це питання обходили стороною – у нас своїх таджиків і узбеків вистачає! І про міграцію цілого православного патріархату знали тільки найдопитливіші.

І ось єдиним питанням, яке обговорюватимуть Папа Франциск і Патріарх Кіріл, стало питання про сирійських християн! Та їх вже там немає, Ваші Святості! Тікають останні шиїти, салафіти, турки, а християни втекли перші. Це вже не питання порядку денного! Це взагалі вже не питання!

Так – не питання, але причина. Причина, по якій Держдеп погодиться, щоб Банк Ватикану віддав завислі кошти російської олігархії. У статуті Банку є пункт, за яким кошти не видають на богонеугодну справу. Загальновідомо, що Банк Ватикану десять років тому вже мав неприємності, і новий Папа Франциск є гарантом чистоти фінансових потоків. А прозорість потоків контролює Держдеп США разом з Европейським союзом. Ще раз до питання про секулярність.

Держдеп стосовно Росії сьогодні розігрує жорстку політичну карту – санкції, амбіції, ігнорування, попередження у вигляді поїздок у Москву суперодіозного Кіссінджера. А Папа Франциск контролює 37 мільйонів католицької американської пастви, тому дружити з протестантським Держдепом – умова необхідна. І мова Святості в залі очікування кубинського аеропорту буде жорсткою. – Гроші повернемо, якщо присягне, що пустите їх на богоугодний проект «сирійські християни». Слово перед европейським істеблішментом замовимо, зустріч з американцями з питання переділу Близького Сходу влаштуємо. Тут дві години і закінчаться.

І обговорювати питання богослов’я, унії, Вселенського собору, судячи з усього, буде просто ніколи.

http://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=118334