на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Тарас Возняк

Росія іде в обхід – нафтовий

Не встигли ми натішитися, що не лише катастрофічно впала ціна на нафту завдяки відвертому демпінгу головного експортера нафти на світовий ринок Саудівської Аравії, не встигли ми натішитися, що країни, які традиційно були покупцями російської нафти, як от Польща, переорієнтовуються на інших поставщиків, як нас розчарували.

Росія зробила удар у відповідь. Причому у зовсім неочікуваному місцях.

У Польщі, і, здається, пробує зробити це і у Персидській затоці.

 

Але все по порядку. Не так давно українці втішилися благій вісті, що традиційний споживач російської нафти – Польща – почала закуповувати нафту не у Росії, а у одвічного конкурента Росії Саудівської Аравії і навіть Курдистану – напівсамостійного регіону Іраку. Ця вістка цілком логічно уклаладася у наше бачення оголошеної ЄС диверсифікації поставок енергоносіїв до ЄС та унезалежнення від російського експорту, який Росія завжди трактувала як один з видів зброї.

Головним покупцем сирої нафти у Польщі є PKN Orlen.  І саме PKN Orlen і розпочав купувати саудівську нафту у минулому році.

Однак це при попередньому уряді партії Громадянська платформа. Після виборів до Сейму цієї осені ситуація почалася змінюватися – до влади прийшла правоцентристська партія Право і Справедливість. І новий уряд почав змінювати кадри на ключових посадах. В тім і у енергетиці.

І це призвело до неочікуваних наслідків.

Якщо колишній глава PKN Orlen Яцек Кравєц розпочав процес закупки саудівської нафти. То, о диво, його наступник Войцех Ясинський натомість збільшив імпорт нафти з Росії!

Ми всі розуміємо, що питання закупки нафти чи газу є не чисто питанням економічним, а радше політичним.

І йдеться тут не лише про день сьогоднішній, але і про майбутнє. Йдеться про опанування ринками збуту енергоносіїв. Йдеться про усамостійнення чи узалежнення ЄС від Росії як поставщика енергоносіїв, який використовує ці поставки для політичного диктату. Хто-хто, а Україна чудово це відчула на собі. Ми пережили не одну газову і нафтову віну з Росією. І завжди нашим надійним союзником була Польща.

І тут такий конфуз…

Причому з боку правого, неначе зовсім не проросійського уряду, який сформувала правоцентристська партія Право і Справедливість!

Раптом PKN Orlen підписує з найбільшою російською нафтовою компанією Роснефть угоду не по зменшення поставок, а про їхнє збільшення з 18 млн. тон до 25,2 млнон! Голова Роснєфті Ігор Сєчин торжествує «Роснефть криза закінчилася 2015 вельми успішно, підписавши проривний контракт з PKN Orlen про додаткові поставки з 18 до 25,2 млн тон сирої нафти. Ця угода демонструє конкурентоспроможність російських компаній і гарантує нашу присутність на наших традиційних ринка».

Роснефть в кінця 2015 року Orlen підписали додаток до контракту на поставку сирої нафти на НПЗ в місті Плоцьку на північ від Варшави. Додаток до контракту забезпечує можливість збільшення поставок для Orlenсирої нафти від 6 до 8,4 млн тонн на рік. Сировина поставлятиметься в Плоцьк з Росії по нафтопроводу «Дружба» через надійну Білорусь. Але Orlen зможе підібрати частину сировини в портовому терміналі у Гданську або в терміналі в Бутінге, що належить литовській НПЗ Orlen в Мажейках у Литві. До речі НПЗ в Мажейкая, як і НПЗ у Плоцьку збудовані під переробку саме російської нафти марки Urals. Тобто це питання, крім політичного аспекту, має і чисто технічний аспект – ці НПЗ треба адаптовуввати під переробку іншої, саудівської, нафти. Але попередній уряд Польщі на це йшов, бо ж не міг він купувати нафту, яку було важко переробити на польських НПЗ.

Закупка саудівської та іракської нафти розпочалася наприкінці 2015 року. Росіяни були в шлку. Після обвалу газового ринку почав обвалюватися і традиційний нафтовий ринок Росії у центральній Європі. У жовтні глава Роснефті Сєчин звинуватив саудівців у демпінгу. У листопаді Центральний Ббанк РФ вирішив, що конкуренція змусила Саудівську Аравію збільшити знижки на експорт нафти з Росії, що надзвичайно збільшило ризики для бюджету Росії.Кравєц навіть не приховував, що розглядає можливість підписання довгострокового контракту з компанією Saudi Aramco. - Ми сподіваємося, що це буде початком інтенсивнішої співпраці, - заявив він наприкінці жовтня, вітаючи прихід першого танкера з саудівською нафтою для PKN Orlen до Гданського порту.

Тим не менш, в середині грудня, контрольована новим урядом наглядова рада Orlenзняла Кравця з посади, і призначає нового главу OrlenВойцеха Ясинського - впливового політика з партії Право і Справедливість, який вступаючи на цю посаду навіть здає свій парламентський мандат.

У перші дні керування Orlen`ом Ясинський вирішує радикально змінити експортну політику і не те що зменшити, а навіть збільшити експорт нафти з Росії. Перед Різдвом, Ясинський підписав контракт з швейцарським представником російської нафтової компанії Татнефть на поставку на НПЗ в Плоцьку від 1,2 до 2,4 млн тонн нафти на рік на три роки. Ця угода підписана замість чинного до кінця 2015 року контракту з компанією Mercuria Energy Trading (раніше J & S).

Чим, на мою думку, не лише рятувати обвал російського нафтового ринку у Польщі, а він чималенький, але й збільшити енергозалежність Польщі від Росії. І де тут єдина енергетична програма ЄС, де тут диверсифікації постачання енергоресурсів, де тут унезалежнення польщі від російсько енергетичного диктату – не знаю.

Після підписання цих двох крупних контрактів НПЗ Orlen буде купувати безпосередньо з російських державних нафтових компаній від 7,2 до 10, 8 млн тонн нафти на рік. Це дві третини сировини, які споживає НПЗ у Плоцьку.

Таким чином впливи Роснефті і Татнефті у Польщі в найближчому майбутньому будуть

І це відбувається в той час, коли Роснефть зміцнює свої позиції у цілій Європі.

Франція: Місяць тому російський нафтовий гігант купив у французької компанії Total 16,7% акцій на суму 300 млн. дол.

Німеччина: А також Роснефть купує 54% акцій НПЗ у німецькому місті Шведт. Хоча ходять чутки, що росіяни зацікавлені викупити всі акції і продовжити свої нафтопроводи аж до Ростока.

А також Роснефть у тій самій Німеччині за рішенням антимонопольного комітету отримує, 37,5 % англо-російської компанії Ruhr Oel.

Таким чино Росія агресивно іде в обхід спроб ЄС таки вирватися з російської енергетичної удавки.

Все це накладається на сунітсько-шиїтське протистояння. Ер-Ріяд розірвав відносини з Тегераном. Зростанням напруженості у регіоні, звісно підніме ціну на нафту.

Чи не є це ще одним ударом Росії на фланзі нафтового ринку?

Будь-яка напруженість у регіоні, що дає світу 40 % енергоносіїв негайно відображається в цінах на сировину. І фондовий ринок палива в Нью-Йорку реагує. Ціна за барель West Texas Intermediate в поставках на лютий виросла на 3,5 %.

Рік Спунер, головний аналітик CMC Markets у Сіднеї, твердить, що ринок зреагує більш активно, якщо ескалація буде довшою і активнішою. Однак на разі він не бачить такої перспективи.

Проблема стосунків Саудівської Аравії та Ірану є певним ризикомкаже Майкл Поульсен експерт з глобального управління ризиками паливного ринку агенції Bloomberg, експерт. Тим не менш, великі запаси сировини, а вони тепер саме такі, мають більший вплив на ринки, ніж геополітика.

У грудні Саудівська Аравія добувала понад 10 млн. барелів на день, а весь ОПЕК - 32 млн. Іран добуває 2,7 млн. барелів, а після підписання ядерної угоди, коли будуть зняті міжнародні санкції відносно Тегерана, збільшить виробництво ще на 1 млн. Все більше і більше експортують власної нафти Росія та США.

 

Звичайно, Ер-Ріяд може прийняти рішення про скорочення видобутку, який понизив би ціни, але він цього не робить, тому що це допоможе його конкурентам і політичним скпротивникам: Ірану і Росії, які є союзниками асадівського режиму у Дамаску, який саудівці намагаються повалити.

Але не тільки ці фактори впливають на ціну на нафту. Одним з найістотніших факторів є сповільнення економіки у Китаї – а, відповідно, і зменшення потреби у енергоресурсах.

Агенція Goldman Sachs прогнозує, що у 2016 році ціни на нафту можуть впасти до $ 20 за барель. Хоча ле такий Alliance Bernstein твердить, що ціна на нафту не падатиме і у 2016 році складатиме $ 50, а у 2017 році - $ 80.

Одне можна сказати напевно: що світ, особливо на Близькому Сході, є непередбачуваним.

Зрештою, як і Росія, яка пробує обійти і санкції ЄС, і європейську політику диверсифікації експорту енергоносіїв у ЄС.

 

 


Яндекс.Метрика