www.ji-magazine.lviv.ua
Ян Бжезінські (Ian Brzezinski) – старший науковий співробітник Центру міжнародної безпеки Брента Скоукрофта (Brent Scowcroft Center on International Security)
Як США можуть перемогти Путіна і допомогти Україні
Трансатлантичне товариство вкрай
зацікавлене в тому, щоб забезпечити розвиток України як сучасної, демократичної,
процвітаючої європейської держави. Стратегія допомоги Україні для досягнення
цієї мети повинна передбачати заходи, спрямовані на те, щоб змусити Росію
більше платити в економічному і геополітичному плані за свою агресію. В рамках
надання допомоги необхідно також зміцнити обороноздатність України, допомогти
Києву в його діях щодо реформування політичних та економічних інститутів, а
також інтегрувати країну в євроатлантичне товариство. Ця стратегія має
виглядати так:
1) Посилення економічних санкцій
проти Росії
Теперішні економічні санкції
проти Росії виявилися неефективними. Протягом двох років Москва так і не пішла
з Криму та східної України. Сьогодні санкції, можливо, і мають негативний вплив
на російську економіку в умовах низьких цін на нафту, але якщо вважати, що вони
спочатку були націлені на стримування агресії Росії, то в цьому сенсі вони не
подіяли. Санкції Заходу повинні бути спрямовані на вразливу для Росії
нафтопереробну промисловість. Хоча Росія є одним з головних виробників нафти,
її нафтопереробні потужності застаріли, не мають резервних можливостей і
залежать від західних (зокрема, американських) комплектуючих і запчастин.
Колишній заступник держсекретаря США з питань світової політики Пола Добрянські
(Paula Dobriansky)
запропонувала Заходу ввести заборону на продаж Росії насосного і компресорного
обладнання та каталізаторів. Таке ембарго змогло б значно послабити ключовий
сектор російської економіки, доходи від якого Москва направляє на те, щоб
продовжувати свої військові операції – в тому числі і в Україні.
2) Зміцнення стратегічних позицій
НАТО в Центральній і Східній Європі
Реакція альянсу на агресивні
військові дії Росії в Центральній і Східній Європі, як і раніше недостатня.
Коли Москва захопила Крим, вона розмістила біля своїх західних кордонів 20-30
тисяч військовослужбовців і мобілізувала понад 100 тисяч. Відтоді Росія проводить
в Європі «раптові» військові навчання за участю 50 тисяч осіб. В рамках вжитих
Заходом заходів по розгортанню сил в Центральній Європі здійснюється, в
основному, перекидання на ротаційній основі особового складу рот. Розгортання
сил в обмежених масштабах викликає занепокоєння наших союзників в Центральній
Європі і не призводить до конструктивних змін в діях російських збройних сил.
НАТО слід збільшити свою
військову присутність біля східних кордонів – в тому числі і за рахунок
створення військових баз в Польщі і країнах Балтії з розміщенням на постійній
основі підрозділів на рівні бригад і батальйонів.
3) Нарощування військової
допомоги Україні
З часу вторгнення Росії в Крим і
на схід України в 2014 році українська армія стала більш ефективною і боєздатною
силою.
Проведені Сполученими Штатами та
іншими країнами курси навчання військовослужбовців та надана ними військова
техніка зіграли свою позитивну роль, і таку допомогу слід збільшувати. На
організаційному і стратегічному рівнях варто звернути особливу увагу на надання
допомоги оборонному відомству України з метою вдосконалення кадрового складу,
системи матеріально-технічного забезпечення, медичної служби, служб розвідки, а
також систем командування і управління.
Сполученим Штатам та іншим
країнам вже давно пора надати Україні «летальну оборонна зброя», яку вона
просить. Проведені Росією «раптові» навчання показують, з якими викликами
зіткнуться українські збройні сили, якщо Путін вирішить йти далі вглиб України –
ймовірний сценарій, про який не варто забувати, враховуючи риторику Москви і її
агресивну військову політику.
Надання Києву протитанкового,
протиракетного і інших видів озброєнь ускладнить для Росії військове
планування, зробивши військові операції проти України більш ризикованими і
витратними. Більш того, відмова Вашингтона надати
такі озброєння не тільки викликає в українців розчарування – вона служить
сигналом про те, що у США немає твердого наміру протидіяти цій російській
агресії, особливо, якщо врахувати, що таку зброю надають державним і
недержавним партнерам США у всьому світі.
4) Зміцнення публічної дипломатії
/ інформаційного протистояння
Протидія масштабній інформаційній
кампанії, яку проводить Росія, щоб викликати розбіжності, посіяти ворожнечу,
спровокувати розкол і дестабілізувати ситуацію, є найбільш важливим і
невідкладним завданням. Російська пропаганда і поширення дезінформації проти
України (та інших європейських країн) ведеться на рівні, небаченому з часів
холодної війни.
Якщо не протидіяти цій кампанії,
виникне загроза для політичної єдності України – в тому числі і для
згуртованості, що необхідна для проведення життєво
важливих і болючих економічних реформ. Потрібно терміново забезпечити поширення
точної достовірної інформації і новин на місцевих мовах у всіх ЗМІ і по всій країні.
Реалізація інформаційних програм
і заходи в рамках публічної дипломатії – це ще і питання присутності.
Міжнародна спільнота повинна розширити свою фізичну присутність в Україні –
особливо в тих областях, де Росія зосередила свої підривні дії і проводить їх
найбільш активно. З цією метою Сполученим Штатам слід відкрити консульства в
великих містах, включаючи Одесу і Харків.
5) Економічна інтеграція України
в західне економічне товариство
На особливу увагу заслуговують
дві складові української економіки – енергетичний сектор і оборонно-промисловий
комплекс.
Україна досягла реальних успіхів
у скороченні своєї залежності від поставок російських енергоносіїв – особливо
газу. Минулого року Київ почав імпортувати природний газ через Польщу, Угорщину
і Словаччину по трубопроводах, адаптованих під «реверсні поставки». Ці
закупівлі вказують на величезні можливості підключення України до енергетичного
коридору Центральної Європи – мережі газопроводів і нафтопроводів, що з’єднують
північ і південь та об’єднують енергетичні ринки, розташовані між Балтійським,
Чорним і Егейським морями.
Другою важливою складовою
української економіки є оборонна промисловість. Не далі як у 2012 році Україна займала
четверте місце в світі по експорту зброї, а загальна вартість контрактів
становила 1,3 мільярда доларів. Українська оборонна промисловість, створена для
забезпечення зброєю Совєтської армії, і після
проголошення незалежності була в основному зорієнтована на російський ринок.
Навіть з урахуванням втрати російського ринку і підприємств, захоплених на
сході України та в Криму, ВПК як і раніше, залишається важливою складовою
української економіки. Військово-промисловий комплекс України з його передовими
підприємствами ракетобудування, важким машинобудуванням, авіаконструкторськими
бюро і виробничими центрами знаходиться в числі десяти найбільших в світі
експортерів зброї.
В рамках допомоги Україні Захід
повинен досягти головної мети – допомогти Києву виробити, ввести в дію і
реалізувати загальну національну стратегію, спрямовану на реорганізацію
української оборонної промисловості, щоб вона була більше орієнтована на
західний ринок і більше відповідала західній практиці ведення
торгово-промислової діяльності та структурі західного ринку.
6) Підтримка євроатлантичної
інтеграції України
Допомога Україні та її діям з
проведення реформ повинна відображати нашу підтримку прагнення України стати
частиною трансатлантичної спільноти. Тих, хто жертвував життями на Майдані,
надихало прагнення їхньої країни стати повноправним членом Європи і його
ключових інститутів. Фактично, саме це прагнення Москва і намагається
придушити.
Ця стратегічна концепція служить Україні
потужним стимулом для проведення реформ. Як НАТО, так і ЄС повинні
використовувати саміти для того, щоб заявляти про свою підтримку можливої інтеграції
України. Наприклад, альянс повинен на саміті, який має відбутися в липні у
Варшаві, ще раз озвучити своє бачення перспективи, згідно з якою Україна і
Грузія «стануть членами НАТО».
Майдан чітко продемонстрував
прагнення українського народу, як європейської нації, до демократії і
суверенітету. Росія своєю агресією виступила проти цього прагнення, спробувавши
перевірити його на міцність. В результаті цього конфлікту Україна згуртувалася
ще більше і зміцніла в намірах стати повноправним членом західного товариства
демократичних країн. І вона заслуговує нашої цілковитої підтримки.
http://inosmi.ru/politic/20160317/235747520.html
|