www.ji-magazine.lviv.ua

Ян Бжезінські (Ian Brzezinski) – старший науковий співробітник
Центру міжнародної безпеки Брента Скоукрофта
(Brent Scowcroft Center on International Security)

Трансатлантичне товариство вкрай зацікавлене в тому, щоб забезпечити розвиток України як сучасної, демократичної, процвітаючої європейської держави. Стратегія допомоги Україні для досягнення цієї мети повинна передбачати заходи, спрямовані на те, щоб змусити Росію більше платити в економічному і геополітичному плані за свою агресію. В рамках надання допомоги необхідно також зміцнити обороноздатність України, допомогти Києву в його діях щодо реформування політичних та економічних інститутів, а також інтегрувати країну в євроатлантичне товариство. Ця стратегія має виглядати так:

1) Посилення економічних санкцій проти Росії

Теперішні економічні санкції проти Росії виявилися неефективними. Протягом двох років Москва так і не пішла з Криму та східної України. Сьогодні санкції, можливо, і мають негативний вплив на російську економіку в умовах низьких цін на нафту, але якщо вважати, що вони спочатку були націлені на стримування агресії Росії, то в цьому сенсі вони не подіяли. Санкції Заходу повинні бути спрямовані на вразливу для Росії нафтопереробну промисловість. Хоча Росія є одним з головних виробників нафти, її нафтопереробні потужності застаріли, не мають резервних можливостей і залежать від західних (зокрема, американських) комплектуючих і запчастин. Колишній заступник держсекретаря США з питань світової політики Пола Добрянські (Paula Dobriansky) запропонувала Заходу ввести заборону на продаж Росії насосного і компресорного обладнання та каталізаторів. Таке ембарго змогло б значно послабити ключовий сектор російської економіки, доходи від якого Москва направляє на те, щоб продовжувати свої військові операції – в тому числі і в Україні.

2) Зміцнення стратегічних позицій НАТО в Центральній і Східній Європі

Реакція альянсу на агресивні військові дії Росії в Центральній і Східній Європі, як і раніше недостатня. Коли Москва захопила Крим, вона розмістила біля своїх західних кордонів 20-30 тисяч військовослужбовців і мобілізувала понад 100 тисяч. Відтоді Росія проводить в Європі «раптові» військові навчання за участю 50 тисяч осіб. В рамках вжитих Заходом заходів по розгортанню сил в Центральній Європі здійснюється, в основному, перекидання на ротаційній основі особового складу рот. Розгортання сил в обмежених масштабах викликає занепокоєння наших союзників в Центральній Європі і не призводить до конструктивних змін в діях російських збройних сил.

НАТО слід збільшити свою військову присутність біля східних кордонів – в тому числі і за рахунок створення військових баз в Польщі і країнах Балтії з розміщенням на постійній основі підрозділів на рівні бригад і батальйонів.

3) Нарощування військової допомоги Україні

З часу вторгнення Росії в Крим і на схід України в 2014 році українська армія стала більш ефективною і боєздатною силою.

Протистояння Росії і НАТО

Хані Шаді

Проведені Сполученими Штатами та іншими країнами курси навчання військовослужбовців та надана ними військова техніка зіграли свою позитивну роль, і таку допомогу слід збільшувати. На організаційному і стратегічному рівнях варто звернути особливу увагу на надання допомоги оборонному відомству України з метою вдосконалення кадрового складу, системи матеріально-технічного забезпечення, медичної служби, служб розвідки, а також систем командування і управління.

Сполученим Штатам та іншим країнам вже давно пора надати Україні «летальну оборонна зброя», яку вона просить. Проведені Росією «раптові» навчання показують, з якими викликами зіткнуться українські збройні сили, якщо Путін вирішить йти далі вглиб України – ймовірний сценарій, про який не варто забувати, враховуючи риторику Москви і її агресивну військову політику.

Надання Києву протитанкового, протиракетного і інших видів озброєнь ускладнить для Росії військове планування, зробивши військові операції проти України більш ризикованими і витратними. Більш того, відмова Вашингтона надати такі озброєння не тільки викликає в українців розчарування – вона служить сигналом про те, що у США немає твердого наміру протидіяти цій російській агресії, особливо, якщо врахувати, що таку зброю надають державним і недержавним партнерам США у всьому світі.

4) Зміцнення публічної дипломатії / інформаційного протистояння

Протидія масштабній інформаційній кампанії, яку проводить Росія, щоб викликати розбіжності, посіяти ворожнечу, спровокувати розкол і дестабілізувати ситуацію, є найбільш важливим і невідкладним завданням. Російська пропаганда і поширення дезінформації проти України (та інших європейських країн) ведеться на рівні, небаченому з часів холодної війни.

Якщо не протидіяти цій кампанії, виникне загроза для політичної єдності України – в тому числі і для згуртованості, що необхідна для проведення життєво важливих і болючих економічних реформ. Потрібно терміново забезпечити поширення точної достовірної інформації і новин на місцевих мовах у всіх ЗМІ і по всій країні.

Реалізація інформаційних програм і заходи в рамках публічної дипломатії – це ще і питання присутності. Міжнародна спільнота повинна розширити свою фізичну присутність в Україні – особливо в тих областях, де Росія зосередила свої підривні дії і проводить їх найбільш активно. З цією метою Сполученим Штатам слід відкрити консульства в великих містах, включаючи Одесу і Харків.

5) Економічна інтеграція України в західне економічне товариство

На особливу увагу заслуговують дві складові української економіки – енергетичний сектор і оборонно-промисловий комплекс.

Чому Путін погрожує

Сєрґєй Ґурєєв

Україна досягла реальних успіхів у скороченні своєї залежності від поставок російських енергоносіїв – особливо газу. Минулого року Київ почав імпортувати природний газ через Польщу, Угорщину і Словаччину по трубопроводах, адаптованих під «реверсні поставки». Ці закупівлі вказують на величезні можливості підключення України до енергетичного коридору Центральної Європи – мережі газопроводів і нафтопроводів, що з’єднують північ і південь та об’єднують енергетичні ринки, розташовані між Балтійським, Чорним і Егейським морями.

Другою важливою складовою української економіки є оборонна промисловість. Не далі як у 2012 році Україна займала четверте місце в світі по експорту зброї, а загальна вартість контрактів становила 1,3 мільярда доларів. Українська оборонна промисловість, створена для забезпечення зброєю Совєтської армії, і після проголошення незалежності була в основному зорієнтована на російський ринок. Навіть з урахуванням втрати російського ринку і підприємств, захоплених на сході України та в Криму, ВПК як і раніше, залишається важливою складовою української економіки. Військово-промисловий комплекс України з його передовими підприємствами ракетобудування, важким машинобудуванням, авіаконструкторськими бюро і виробничими центрами знаходиться в числі десяти найбільших в світі експортерів зброї.

В рамках допомоги Україні Захід повинен досягти головної мети – допомогти Києву виробити, ввести в дію і реалізувати загальну національну стратегію, спрямовану на реорганізацію української оборонної промисловості, щоб вона була більше орієнтована на західний ринок і більше відповідала західній практиці ведення торгово-промислової діяльності та структурі західного ринку.

6) Підтримка євроатлантичної інтеграції України

Допомога Україні та її діям з проведення реформ повинна відображати нашу підтримку прагнення України стати частиною трансатлантичної спільноти. Тих, хто жертвував життями на Майдані, надихало прагнення їхньої країни стати повноправним членом Європи і його ключових інститутів. Фактично, саме це прагнення Москва і намагається придушити.

Ця стратегічна концепція служить Україні потужним стимулом для проведення реформ. Як НАТО, так і ЄС повинні використовувати саміти для того, щоб заявляти про свою підтримку можливої інтеграції України. Наприклад, альянс повинен на саміті, який має відбутися в липні у Варшаві, ще раз озвучити своє бачення перспективи, згідно з якою Україна і Грузія «стануть членами НАТО».

Майдан чітко продемонстрував прагнення українського народу, як європейської нації, до демократії і суверенітету. Росія своєю агресією виступила проти цього прагнення, спробувавши перевірити його на міцність. В результаті цього конфлікту Україна згуртувалася ще більше і зміцніла в намірах стати повноправним членом західного товариства демократичних країн. І вона заслуговує нашої цілковитої підтримки.

http://inosmi.ru/politic/20160317/235747520.html